Коропи, товстолоби, осетри та форель: українські рибні господарства надають перевагу «місцевим» видам

Доцент Національного університету біоресурсів і природокористування Василь Коваленко, фото Бориса Корпусенка
Доцент Національного університету біоресурсів і природокористування Василь Коваленко, фото Бориса Корпусенка

Аквакультура в Україні є третім за значимістю джерелом тваринного білка після вирощування худоби та птиці.

Згідно даних Агентства рибного господарства за 2020 рік загальний обсяг продукції аквакультури становив 18,57 тис. т. Крім того, такі підприємства допомагають відтворювати водні екосистеми. Як працюють та розвиваються підприємства рибної галузі розповів генеральний директор науково-виробничого підприємства «БЕСТЕР» Юрій Яременко.

Юрій Федорович Яременко

Юрій Федорович, розкажіть про розвиток рибної галузі в Україні, і про підприємства, що займаються вирощуванням риби в умовах аквакультури?

Рибна галузь України має великі перспективи для розвитку та насичення якісним продуктом як України, так і країн Європи. Але, на жаль, нам дуже бракує підтримки від держави. Загальні об’єми виробництва впали в рази. Так наприкінці 80-х рр. 20 ст., коли товарне рибництва мало площу рибницьких ставків 75 тис. га, садків та басейнів — відповідно 135 та 65 тис. м2, то загальний обсяг продукції одного Донецького рибного комбінату сягав понад 13 тис тон, а зараз це майже обсяги рівня держави. Так у 80-х рр. 20 ст. українці споживали 19,2 кг риби на душу населення на рік, зараз — 15 кг, а у цивілізованому світі у середньому — 22 кг. Зараз Україна занадто залежна від імпорту риби та рибних продуктів.

Василь Коваленко проводить практицні заняття зі студентами

Ваше підприємство користувалося державними програмами підтримки галузі?

Закон України «Про аквакультуру», прийнятий у 2012 році, передбачає можливість взяття в оренду частки водойми загальнонаціонального значення для потреб аквакультури, зокрема, для розміщення плавучих рибницьких садків. Наразі жодне українське підприємство, досі не змогло скористатися своїм законним правом через відсутність чіткого механізму реалізації цього положення. Другою проблемою є державна бюрократія, що не дає можливості цього зробити! Так для проведення лабораторного аналізу та отримання висновків з українського рибовода вимагають 1.2 кілограма ікри, а в Європі на аналіз достатньо здати всього п’ятдесят грамів. Багато цікавих рибоводних проектів губляться у довгих коридорах чиновників. Крім того, рибницьким підприємствам важко отримати кредити. По–перше, комерційні банки мають високі кредитні ставки, а по-друге, відсутність заставного майна, яке б зацікавило кредиторів, стримує наміри виробничників щодо інтенсифікації технологічного процесу та розвитку підприємств.

Перевірка щупом зрілості ікри риби

Юрію Федоровичу, чи є в українського аквакультурного продукту шанс потрапити на світові ринки, зважаючи на конкуренцію?

У 2020 році Україна експортувала риби та морепродуктів на 52,4 млн. доларів США, що на 13,2% більше, ніж в 2019 році. Найбільша кількість риби була експортована до Німеччини — 11 млн. доларів США. На другому місці Данія — 6,5 млн. доларів США, а на третьому — Японія, куди експорт риби склав 4,75 млн. доларів США. Українських спеціалістів в рибній галузі цінують закордоном на рівні лікарів та IT-спеціалістів. Так, наше підприємство отримало запрошення з Канади на відкриття там осетрової ферми. Нам навіть пообіцяли кредит на 10 років та мільйон доларів фінансової допомоги.

Розкажіть про українську продукцію аквакультури.

Сьогодні в Україні традиційними об’єктами аквакультури незмінно залишаються коропові: звичайний короп та далекосхідні коропові (рослиноїдні) види: білий та строкатий товстолоби, їх гібриди, білий амур. Крім коропових українські аквафермери вирощують райдужну форель, європейського сома, щуку, судака, лина, кларієвого сома, карася, стерлядь, російського та сибірського осетрів, бестера, веслоноса тощо. Асортимент продукції аквакультури в Україні залишається тривалий час майже незмінним. Важливим показником в аквакультурі є вирощування личинок та зарибку, що може свідчити про перспективу росту виробництва продукції аквакультури в майбутньому.

Садок для вирощування риби

Ваше підприємство є яскравим прикладом поєднання науки, підприємництва та зеленого туризму.

Наше підприємство на Київщині має повний цикл вирощування риби: від ікри до ікри. З осетрових ми вирощуємо стерлядь, сибірського та руського осетра, білугу та бестера та маємо статус маточного репродуктора. Навесні настає інкубаційний період, і з ікри власної риби ми вирощуємо личинку, а потім мальків. Крім того, щороку зариблюємо Дніпро коропом, товстолобом та білим амуром. Співпрацюємо з Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Наразі на базі нашого підприємства готуються дві кандидатські дисертації и три магістерські роботи. Наша команда вірить, що милий бізнес в Україні стане надійним базисом для економічного розквіту держави. Підприємці та науковці зможуть відродити рибництво та традиції аквакультури.

Осетрова ферма

Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»