Щодня київські медики приїжджають на сотню фальшивих викликів

Щодня київські медики приїжджають на сотню фальшивих викликів

Щодня бригади швидкої допомоги столиці отримують 1300-1600 викликів. І щодня близько сотні із них виявляються "марними" - "швидка" приїжджає, а хворого нема. Насамперед це стосується викликів до людей, що перебувають на вулиці, і відчули себе зле, а потім оговталися, і пішли не дочекавшись бригади медиків. Про це розповів сьогодні під час прямої лінії у газеті "КП в Україні" директор Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Києва Анатолій Вершигора.

- На мою думку в Україні необхідно зробити більш жорсткими правила виклику швидкої допомоги, бо сьогодні чимало наших співвітчизників сприймають "швидку", як своєрідну поліклініку на колесах. У нас є пацієнтка, яка за місяць примудрилася 58 разів викликати швидку! І ми не маємо права відмовити, - розповів Анатолій Вершигора.

Також часто кияни викликають швидку при підвищеній температурі чи підвищеному тиску. Не розрізняючи, що такими випадками мають займатися бригади невідкладної допомоги.

- "Свіжий" випадок -  мама викликає швидку до дитини.  У "дитини" , 23 річного парубка, 5-й день тримається температура 37 і 3,  а сили піти в поліклініку нема... Також у нас був пацієнт, який роками викликав медиків на "103" , і навіть мав спеціальний зошит, де занотовував усі приїзди "швидкої". А всі ж повинні розуміти, що поки ми їдемо на такі виклики, для когось кожна хвилина в очікуванні бригади життєво важливою, - нагадав Анатолій Вершигора.

Проблема у тому, що більшість киян елементарно не розрізняє, чим "швидка" відрізняється від "невідкладної" допомоги. А  відмінність у регламенті наданих послуг. Так карета "швидкої" має прибувати протягом 15-ти хвилин, а невідкладна повинна прибути на виїзд (екстрений або плановий) протягом години. Також відмінності і в комплектації автомобіля. Бригади швидкої допомоги їздять на реанімобілі, оснащених спеціальним реанімаційним обладнанням (кисневі балони, дефібрилятори і т. д.). Невідкладна ж відправляється на виклик з набором специфічної апаратури, необхідної для конкретного випадку. Проте, номер швидкої - "103" знає кожна дитина, а невідкладна допомога у кожному районі міста має "свій" номер, про який мало хто знає. Тож самі ж медики мають бути зацікавлені у "просвітництві" киян...