Головний каналізаційний колектор захистить Київ від екологічної катастрофи

Головний каналізаційний колектор захистить Київ від екологічної катастрофи

Завершення будівництва другої нитки Головного каналізаційного колектора міста Києва у 2017 році убезпечить столицю від загрози екологічної та техногенної катастрофи. Про це  розповів депутат Київради від фракції «Солідарність» Вадим Сторожук.

– Сьогодні ми завершуємо тунельні роботи, протягом 2016 року буде здійснюватися технологічна підготовка тунелю – затягування трубопроводу, його антикорозійна обробка, щоб у 2017 році здати даний колектор в експлуатацію, – розповів він, підкресливши, що це питання є глобальним для Києва.

Адже якби у серпні 2015 року, коли сталася аварія на Головному колекторі, резервна друга нитка була готова принаймні до аварійного скиду стічних вод, кияни могли б і не відчути наслідків аварії. Також Вадим Сторожук зазначив, що відновлення будівництва колектора-дублера у другому півріччі 2015 року стало можливим тільки завдяки фінансуванню з міського і державного бюджетів.

– За півроку обсяг виконаних робіт перевищує темпи за останні мінімум 5 років. Безумовно, бюджетне фінансування здійснюється на підставі затверджених графіків і планів будівництва, причому звітування відбувається за кожним етапом, а сам проект будівництва з огляду на соціальну значущість перебуває не контролі міського голови, – розповів Вадим Сторожук.

Нагадаємо, що Головний міський каналізаційний колектор міста Києва був введений в дію в 1970 році. Він відводить переважну більшість стічних вод правобережної частини Києва. Ще у 1999 році об’єкт за результатами обстеження був визнаний як аварійний та непридатний до експлуатації. У 2005 році перша нитка Головного міського каналізаційного колектора у місті Києві була внесена до Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів державного значення. Будівництво колектора-дублера розпочалося у 1994 році. Його загальна довжина становить 9,7 км, діаметр – 3 м. Завершити будівництво цього стратегічного для Києва об‘єкта планувалося до Євро-2012, однак через відсутність фінансування у 2012-2014 рр. роботи практично не велися. Відновлення будівництва фактично відбулося у 2015 році.