«Нічого особистого»: відкрили онлайн проєкт до роковин Чорнобильської аварії

У рамках виставки використані матеріали з відкритих джерел та сімейного архіву художниці
У рамках виставки використані матеріали з відкритих джерел та сімейного архіву художниці

«Нічого особистого» — проєкт-дослідження межей вразливості людини в тоталітарній системі Радянського Союзу й приурочений до 35-их роковин Чорнобильської катастрофи та пов’язаний з особистою історією сім’ї Марії Прошковської в період з 26 квітня 1986 по 13 травня 1986 року.

Працюючи з темою віддалених наслідків травмувальних подій, художниця звертається до поняття посттравматичного стресу через актуалізацію спогадів своїх близьких, що опинилися перед важким вибором, фактично його не маючи. Мисткиня відтворює взаємозаперечливий конфлікт природного для людини стану турботи про рідних і примусової відповідальності перед тоталітарною радянською системою управління, для якої немає нічого особистого.

Відвідувачі разом з художницею зможе знайти відповіді на запитання: чи змінюється історія залежно від кута її споглядання? Чи існує пере/розподіл пріоритетів? Чи можливе зцілення? Чи може історія бути особистою?

У рамках виставки використано матеріали з відкритих джерел та сімейного архіву художниці. Одним з ключових елементів експозиції є серія натюрмортів, створених у колаборації з фотографом Віталієм Очеретяним, відзнятих на стару плівку СВЕМА, пошкоджену радіацією. Цю плівку Олександр Сирота знайшов у покинутому місті Прип’ять на заводі «Юпітер» з кінцевим терміном використання до 1992 року.

Також у експозиції представлені фотопроєкція та відео, які фіксують особистий досвід приналежності членів сім’ї художниці, зокрема батька та дідуся, до подій катастрофи. У фотопроєкції відтворено момент, за яким Іван Прошковський, батько художниці та начальник чергової частини УВС Київської області, за неможливості сповістити сім’ю про справжні події через наказ про нерозголошення, повідомляє свою вагітну дружину лише про потребу зачинити вікна і не покидати будинок. Протягом 5 діб він працював з прийомом та передачею інформації про ситуацію довкола атомної електростанції, зокрема за допомогою телеграм. Повноцінний телефонний зв’язок був умисно пошкоджений КДБ.

З іншого боку, відео розстрілу керамічних тварин відсилає до історії Павла Соломахи, дідуся художниці та на той час головного спеціаліста Київської області по боротьбі зі сказом. Задля нерозповсюдження сказу та радіації він був змушений відстрілювати тварин, покинутих у зоні відчуження, таким чином також рятуючи від страждань їх уражену радіацією частину.

Подивитися виставку

Кураторка виставкового проєкту: Марина Щербенко.

Марія Прошковська
Навчалася у Школі сучасного мистецтва при Інституті проблем сучасного мистецтва. Лауреатка спеціального призу конкурсу молодих художників МУХі 2017 та учасниця програми American Arts Incubator в Україні 2018. Представляла свої роботи у персональних та групових проектах в Інституті проблем сучасного мистецтва, Kyiv Art Fair, Фонді ІЗОЛЯЦІЯ, Щербенко Арт Центрі, галереї Лавра, GogolFest, галереї Дзиґа у Львові, на резиденціях Бірючий (Україна) та FUTURA (Чехія). Живе та працює в Києві.

Нагадаємо, «Фукусіма — Чорнобиль 10/35»: виставку українських та японських художників влаштували онлайн

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»