Музей історії туалету запрошує на пішохідний квест

До дня охорони пам’яток історії та культури, який щорічно відзначається 18 квітня, «Музей історії туалету» влаштував для киян надзвичайно цікавий квест під назвою «Стара фортеця. Upgrate».
Назва квесту тісно пов’язана з історією цього оригінального та єдиного в Європі музею, який знаходиться в пам’ятці архітектури Башті №5, яку ще називають Інтендантською.

Київська фортеця — грандіозна фортифікаційна споруда ХІХ сторіччя, яка будувалася у період з 1831 по 1852 роки, а окремі її елементи до 1870 року. За розмірами вона належить до найбільших земляних фортець Європи. Система укріплень охоплювала майже усю територію сучасного Печерська.
Частина фортеці, зокрема Васильківське укріплення, ще у радянські часи стало відомим багатьом киянам музеєм «Косий капонір», а нині «Київська фортеця». Однак, мало хто з киян знає, що це лише десята частина величезної території споруд, які ховаються серед радянської забудови та нових хмарочосів нашого міста.
У Башті №5, яка є північною точкою Фортеці, після реконструкції розмістився бізнес-центр та Музей історії туалету, який вважається одним із найбільш оригінальних в Україні. За минулі роки також було відновлено Башту №3, будівлю Арсеналу, триває реконструкція Микільської брами на Арсенальній площі та Башти №4.

Музей Історії туалету підготував киянам, які цікавляться історією нашого міста, 4 годинну квест-прогулянку з дотриманням карантинних вимог. Її мета — перевірити знання сучасного та старовинного Печерська, знайти таємні коди, приховані на фортифікаційних спорудах, а також розгадати старовинні таємниці і загадки, пов’язані з Фортецею. Окрім дослідження історії міста, учасники квесту мали можливість прогулятися весняним Печерськом, зробити фотографії на фоні старовинної архітектури та отримати яскраві враження.





Для переможців квесту «Музей історії туалету» підготував також незвичні сувеніри та невеличкі подарунки та облаштував фото-зону.
Про розклад наступних квестів «Стара фортеця. Upgrate» можна дізнатися на офіційному сайті музею.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»