Голова ПК Київради підприємництва про підтримку столичного бізнесу, парковки, стихійну торгівлю та «Успішний Київ»

Під час установчого засідання міжфракційного об’єднання «Успішний Київ»
Під час установчого засідання міжфракційного об’єднання «Успішний Київ»

Голова ПК Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, одночасно — голова депутатського міжфракційного об’єднання «Успішний Київ» Владислав Трубіцин в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів про те, як і надалі місто підтримуватиме підприємців під час карантину, як можна вирішити в столиці проблему парковок та як боротися з незаконними МАФами і стихійною торгівлею. Також розповів, навіщо у Київраді створили депутатське об’єднання «Успішний Київ» і коли кияни відчують результати його діяльності.

Владислава Трубіцина (фракція «Слуга народу») до обрання у 2020 році депутатом Київради, кияни знали переважно, як успішного підприємця, букініста, мецената, суспільно-політичного діяча, а також захисника книжкового ринку «Петрівка».

У Київраді Владислав Трубіцин очолив Постійну комісію з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, а також нове міжфракційне об’єднання «Успішний Київ».

Владислав Трубіцин

ПРО ПРОБЛЕМИ БІЗНЕСУ ТА ЙОГО ПІДТРИМКУ

Владиславе Сергійовичу, у Київраді ви працюєте вперше. Чому вирішили піти в депутати? Можливо, щоб легше було захищати ринок «Петрівка»?

Політика — це найпотужніший засіб змінити місто і державу на краще. Ми можемо багато говорити про те, що люди розчаровані політиками, що політика — це брудна справа. Проте, все залежить від мотивації самої людини. Інших дієвих та ефективних механізмів, ніж ті, які дають депутатські повноваження для запровадження в столиці цивілізованих умов життєдіяльності, обмаль.

Якщо ви згадали про книжковий ринок на Петрівці, то як депутат Київради, я маю більше можливостей відстояти інтереси киян і зберегти цю унікальну локацію для міста.

Крім того, Київ має великі проблеми з незаконними тимчасовими спорудами, стихійною торгівлею, сміттєзвалищами, знищенням архітектурних пам’яток.

Зберегти в нашому місті все найкраще і найкрасивіше, одночасно зробивши його комфортним і успішним — це моя принципова позиція і одне з основних завдань.

Під час сесійного засідання

Міська влада на час карантину ввела чимало пільг для бізнесу. Але ще мають бути і додаткові рішення. Як місто цього року підтримуватиме підприємців?

Так, пандемія змінила наше життя. Це — перший подібного роду виклик, до якого ніхто у світі не був готовим. І в цих умовах ми повинні подбати передусім про тих, хто найбільше страждає від тих обмежень, які влада змушена запроваджувати, щоб зупинити розповсюдження вірусу.

Зрозуміло, в цих умовах найбільше потерпають ті, хто змушений обмежити свою підприємницьку діяльність. Але влада не може просто заборонити людям вести свій бізнес. Особливо, якщо цей бізнес легальний, наповнює міський бюджет і дає можливість місту розвиватися.

Саме тому Постійна комісія Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, яку я очолюю, а згодом і сесія Київради, підтримали зміни до Програми фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва.

Тепер малий та середній бізнес може отримати доступ до кредитів всього під 0,01%. Фактично підприємцям доведеться повертати лише тіло кредиту, який вони отримають на розвиток свого бізнесу, а київська влада візьме на себе сплату по відсотках. Головна умова для отримання такої допомоги — це реєстрація та сплата податків у м. Києві.

Також Київрада планує виділити суб’єктам малого і середнього бізнесу додатково близько 42 млн грн в якості фінансово-кредитного ресурсу. Запевняю, ми не залишимо підприємців напризволяще в цих складних умовах.

Наприкінці минулого року підприємці мітингували під ВРУ проти обов’язкового введення касових апаратів. Вони отримали відтермінування до 1 січня 2022 року. Це не так багато часу. На вашу думку, чого саме бояться підприємці, і як можна вирішити це питання успішно та безболісно?

Відсутність касових апаратів сприяє тіньовій економіці, зокрема — збільшенню контрабанди, яка великою мірою реалізується саме через тих, хто виступає проти обов’язкового їхнього використання.

Ми ж усі хочемо, щоб наше місто розвивалося динамічно. Тому до початку наступного року, сподіваюсь, підприємці підготуються і зрозуміють необхідність вести свої справи в прозорій та законній площині.

Під час виїзної наради з припинення стихійної торгівлі на проїзній частині вул. Електротехнічної

СТИХІЙНА ТОРГІВЛЯ, РИНОК «ПЕТРІВКА» ТА ПАРКОВКИ

Однією з великих проблем Києва є стихійна торгівля. Поліція не може справитися з цим — адже тільки поліцейські пішли, стихійні торговці знову викладають свій товар. І карантин їм не завада. Як, на вашу думку, можна розв’язати цю проблему?

Стихійну торгівлю, а також нагромадження МАФів, з наших вулиць потрібно прибирати. Особливо, поблизу станцій метро. Там, де людський потік найбільш інтенсивний.

Якщо ви бували в європейських містах, то, певно, звернули увагу, що там життєвий простір людей ніщо не обмежує. Тротуарами ходять люди, а торгівля відбувається у спеціально відведених для цього місцях. Ніхто нікому не заважає.

Та й з естетичної точки зору це виглядає привабливо. Це і є ознакою цивілізованого суспільства. Рано чи пізно, але ми прийдемо до цього розуміння. Тому я і моя команда працюємо над тим, щоб всю стихійну торгівлю і МАФи перенести туди, де вони повинні бути — торгівельні центри, ринки чи нижні поверхи будинків, відведені під комерцію.

Через велику кількість автомобілів у Києві бракує місць, де їх ставити. Як, на вашу думку, можна вирішити проблему паркувань?

Проблема відсутності потрібної кількості місць для паркування не нова. Але вона справді стає критичною з огляду на те, що кількість транспорту у столиці постійно зростає.

Наприклад, в Європі для стримування автомобільного напливу у великих містах давно використовують доволі жорсткі правила паркування, порушення яких суттєво б’є по кишені водія. Розвинуті мережі підземних, а також багаторівневих паркінгів можуть великою мірою вирішити цю проблему.

Якщо ж говорити про брак паркомісць в центрі міста, то ми повинні свій громадський транспорт зробити настільки надійним, комфортним і пунктуальним, щоб людям було вигідніше залишати свої автівки вдома і добиратись на роботу автобусами, тролейбусами і трамваями. Працюємо й над цим.

Запитання, як до захисника ринку «Петрівка». Яким ви бачите його недалеке майбутнє?

Книжковий ринок на Петрівці — це в певному сенсі візитна картка інтелігентного та інтелектуального Києва. Як ви знаєте, минулого року я був організатором протестних акцій, створивши ініціативну групу «Save Petrovka» з метою захистити книжковий ринок на Петрівці від спроб його знищення новими власниками земельних ділянок.

Відтоді разом з однодумцями ми добиваємось збереження книжкового ринку, скасування існуючих договорів оренди і передачі майнового комплексу ринку у власність київської територіальної громади.

Я дійсно не уявляю собі столицю України без книжкового ринку на Петрівці, де купувало книги не одне покоління киян. Тому докладу всіх зусиль, щоб він працював й далі.

У Київраді створили міжфракційне об’єднання «Успішний Київ»

ПРО МІЖФРАКЦІЙНЕ ОБ’ЄДНАННЯ «УСПІШНИЙ КИЇВ»

Як відомо, Київрада це — господарський орган, тому тут має бути мінімум політики. Ви очолили міжфракційне об`єднання «Успішний Київ». Яка його мета і чим вона відрізняється від мети, заради якої загалом має працювати Київрада?

Київрада та КМДА формують стратегічну політику у столиці. Але, щоб ця політика ефективно реалізовувалася, київська влада має навести порядок у сфері безпосередньої реалізації своєї стратегії.

Депутати, що увійшли до об’єднання «Успішний Київ», є представниками різних політичних сил, але зі спільним баченням та планом дій. Разом ми маємо більш суттєві важелі впливу та більші можливості вирішити нагальні питання у столиці.

За яким принципом до «Успішного Києва» входять депутати? На вашу думку, чому інші зволікають до вступу до об’єднання?

Ми відкриті для усіх депутатів Київради, що розділяють наші погляди та прагнення, які хочуть бачити успішний, сучасний та комфортний Київ. Незалежно від приналежності до тієї чи іншої політичної сили.

Більше того — учасники міжфракційного об’єднання «Успішний Київ» відкриті до діалогу та конструктивної співпраці з усіма державними та громадськими структурами з метою напрацювання нових механізмів організації публічного управління у столиці.

З іншого боку, якщо депутатів увійде, наприклад, до сотні, то чим це об’єднання відрізнятиметься від КМР? Адже, якщо запитати будь-якого депутата — навіщо він у Київраді, то він відповість, що прийшов працювати на благо киян…

Мотиви, за якими депутати прийшли працювати в Київраду, можуть бути різними. Але, якщо депутат вступає у наше об’єднання, значить повністю розділяє наше бачення розвитку Києва та наші основні принципи в роботі. Спільна мета передбачає спільні та злагоджені дії усіх учасників для досягнення реального результату.

Обговорення важливих питань

Чи співпрацює «Успішний Київ» з мером міста Віталієм Кличком?

Мер міста, КМДА, Київрада — усі мають працювати заради киян та у їх інтересах. У багатьох питаннях наші пріоритети та цілі збігаються і тоді ми діємо спільно.

Наприклад, зараз активно ведеться робота по боротьбі з незаконними тимчасовими спорудами та стихійною торгівлею. І депутати, і Департамент благоустрою, і мер хочуть одного — наведення порядку у цій сфері підприємницької діяльності.

Або питання Гостиного двору. Ми підтримуємо Віталія Кличка у його прагненні передачі цієї пам’ятки архітектури у власність громади міста Києва.

Які практичні результати діяльності «Успішного Києва» кияни можуть відчути найближчим часом?

Ми розпочали аудит комунальних підприємств міста. Такий аудит має виявити ті КП, які працюють неефективно, з’ясувати причини збитковості, виявити можливі факти корупції. Роботи багато.

У Києві 1900 комунальних підприємств, та лише близько 5% з них є прибутковими.

У результаті аудиту підприємства будуть розділені на стратегічні для міста, прибуткові та ті, що «тягнуть» гроші з бюджету Києва.

Це дозволить прийняти важливі кадрові рішення, зекономити гроші платників податків, провести реорганізацію підприємств.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»