Чому до хворих з COVID 19 повільно їде «Швидка допомога»

Фото Олексія Самсонова
Фото Олексія Самсонова

Директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва Анатолій Вершигора в інтерв`ю «Вечірці» розповів, чому до хворих з коронавірусом киян іноді повільно їде «Швидка допомога», на які виклики вона виїжджає негайно, а на які не приїде взагалі.

«У мого брата підтверджений діагноз коронавірусу. Він лікується вдома, але вчора піднялася температура до 38,5 ºС. Ми викликали „Швидку“, але вона приїхала лише через 3 години. Чому так довго?», — запитує киянка Анастасія Волощенко.

«У дитини 12 років піднялася температура. Ми зателефонували до „Швидкої“. Але вони відмовилися приїхати. Сказали, щоб зверталися до сімейного лікаря. Невже це нормально, коли медики невідкладної допомоги не реагують на дитячу температуру?» — обурюється мешканка Троєщини Валентина Федорова.

Ці та інші запитання ми переадресували директору Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва Анатолію Вершигорі.

Анатолій Вершигора

Анатолію Васильовичу, дехто з киян вважає, що сьогодні «Швидка допомога» міста не справляється з викликами. Яка цьому причина?

З викликами ми справляємося. Але протягом останнього року, у зв’язку з пандемією коронавірусу, їх стало значно більше. Адже поряд з COVID 19 ніхто не відміняв інфарктів, інсультів, травм, пологів та інших екстрених станів, на які карета «Швидкої» має виїжджати негайно.

В середньому щодоби ми отримуємо на 100-150 викликів більше, ніж рік тому, до пандемії. Це тому, що додалися хворі з підозрою або з уже встановленим діагнозом коронавірусу.

Стан пацієнтів з COVID 19, які потребують госпіталізації, часто дуже тяжкий. Щодоби до лікарень ми доставляємо майже 500 киян. І це лише з коронавірусом чи підозрою на нього. А загалом кожної доби «Швидка» у середньому виїжджає на 1800 викликів.

Тут приймають виклики Фото Олексія Самсонова

Тому хочу звернутися до водіїв: якщо бачите на дорозі карету «Швидкої допомоги», то дайте їй шлях. Та до киян: викликайте невідкладну допомогу лише у тих випадках, коли це насправді потрібно. Адже, від цих факторів залежить — чи доїде вчасно «Швидка» до того, хто цього дійсно потребує, а отже чи вдасться комусь врятувати життя.

Деякі кияни скаржуться, що до хворих з коронавірусом «Швидка» іноді приїжджає із запізненням на кілька годин…

Є певні вимоги до бригади, яка виїзджає на встановлений випадок коронавірусу чи на підозру захворювання.

Зокрема, всі члени бригади мають одягнути спеціальні індивідуальні засоби захисту. Якщо попередній пацієнт «Швидкої» був з COVID 19 чи підозрою на це захворювання, то машину потрібно продезінфікувати. Це займає певний час.

Тим більше, слід враховувати те, що хворі на коронавірус перебувають вдома у нормальних умовах (це не те, що, наприклад, у когось на вулиці трапився інфаркт чи ін.).

Тому після того, як бригада звільниться і підготується до виклику, за 30 хвилин телефонуємо хворому на COVID 19 і повідомляємо, щоб був готовий за необхідності їхати до лікарні.

Бригада готова їхати на виклик Фото Олексія Самсонова

Чи трапляються виклики, коли у хворого на коронавірус стан не потребує госпіталізації?

Так. Дуже багато людей налякані пандемією. І в них розпочинається паніка, як тільки отримали позитивний тест.

Існують стандарти надання медичної допомоги хворим із коронавірусної інфекцією. Відповідно до них, люди з легким перебігом хвороби мають лікуватися вдома і перебувати під наглядом сімейного лікаря.

Також, виходячи з сьогоднішніх реалій, кожна сім’я повинна мати не лише апарат для вимірювання тиску, а і пульсоксиметр для вимірювання кисню у крові.

Якщо сатурація падає нижче за 95%, є ураження легенів і підтверджений діагноз коронавірусу, то потрібно вирішувати питання стаціонарного лікування. Тоді це саме це той випадок, коли необхідно викликати «Швидку».

Деякі батьки скаржаться, що диспетчери «Швидкої» не реагують на дитячу підвищену температуру…

На дитячу підвищену температуру має реагувати сімейний лікар. Є різні діти. Для батьків 22-річна дівчина також дитина і вони можуть зателефонувати до «Швидкої», коли у неї температура підвищується до 37 ºС.

Інший випадок — дитина до одного року, у якої температура 39 ºС. У цьому разі ми виїжджаємо негайно.

«Швидка допомога» не клініка на колесах Фото Олексія Самсонова

То коли потрібно викликати «Швидку»?

Відповідно до Постанови Кабміну, в залежності від стану пацієнта є чотири категорії звернень. І саме це впливає на час доїзду «Швидкої». Це — критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні звернення.

За зверненнями, що належать до категорії критичних (це стан, який супроводжується відсутністю дихання, неефективним диханням, масивною крововтратою чи кровотечею) час прибуття «Швидкої» становить 10 хвилин з моменту звернення до диспетчера центру екстреної медичної допомоги.

При екстреному зверненні час прибуття — 20 хвилин. Екстрене звернення означає, що пацієнт перебуває у невідкладному стані, який супроводжується порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також іншими відповідними скаргами та ознаками.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і не погіршиться через відтермінування надання медичної допомоги, проте він потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником. У такому випадку диспетчер рекомендує звернутися до сімейного лікаря або зателефонувати на телефон нашої гарячої лінії, де можна отримати пораду лікаря.

На жаль, багато киян рахують, що «Швидка допомога» це — поліклініка на колесах. Мовляв, я не хочу телефонувати сімейному лікарю, скажу, що тут дитина 22 роки «згорає» від температури і нехай попробують не приїхати.

Тому потрібно чесно розповісти диспетчеру про те, що сталося, і він надасть пораду, як поступити у тій чи іншій ситуації. Також нагадую, що розмір штрафу за неправдивий виклик швидкої медичної допомоги складає від 850 до 3400 грн.

Зараз медики «Швидкої» працюють в екстримальних умовах. Чи отримують вони якісь доплати?

Наші медики працюють не лише з великим фізичним навантаженням у добовому режимі роботи, а і з психоемоційним, адже піддають загрозі своє життя та життя близьких. З наших співробітників (2500 осіб) 500 перехворіли на коронавірус, з них 4, на жаль, померли.

Доплати у нас є і отримуємо їх стовідсотково плюс від Київської міськдержадміністрації отримуємо додаткові стимули. Тому заробітна плата у працівників «Швидкої допомоги» столиці цілком достойна.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»