Історії успіху: як кияни після війни створюють власний бізнес

-Я був учасником Революції Гідності, а вже у березні 2014 року через події у Криму подався у військкомат, щоб мене мобілізували до армії, — розповідає «Вечірньому Києву» викладач корейської мови Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка і засновник ветеранського бізнес-проекту магазину подарунків «ua.gifts» Денис Антіпов. — Зі своєю військовою спеціальністю «перекладач» я тоді був не особливо потрібний, тому, отримавши відмову, почав шукати можливість потрапити до війська в інший спосіб. Знайшов волонтерські курси з аеророзвідки, навчився літати на дронах та безпілотниках, і вже з сертифікатом пілота БПЛА отримав відношення у новостворену 5 Батальйонну Тактичну Групу 81ї бригади, де були потрібні такі фахівці. Так з лютого 2015 року почалася моя служба у 5й БТГР. А поки я вчився на курсах аеророзвідки, ми з друзями продовжували втілювати проект з протезом, працювали на 3D-принтері, зв’язалися також з британським фахівцем Джоелом Гіббардом, і він дозволив нам повторити свій виріб.

На війні Денис «літав» на безпілотниках «Мара — 2М», які вироблялись у Харкові. А в підрозділ, де служив Антіпов, вони постачалися за кошти звичайних людей, волонтерів а також публічних осіб, які їх нам збирали і купували комплекси. Антіпов говорить, що ці апарати були гарні для збору даних та за показником співвідношення ціна/якість, але вони неспроможні працювати в умовах дії станцій РЕБ.

-Наш взвод здійснював аеророзвідку на багатьох важливих ділянках фронту 2015-2016 років — біля ДАПу, Водяного, Опитного, Промзони Авдіївки, на Світлодарській дузі, біля Попасної… А також там, де просили допомогти з аероророзвідкою інші військові підрозділи. Якось навіть довелося допомагати з пошуком «пташки» для сусідів, яку «заглушив» ворог, і яка впала за лінією фронту. Знайшовши місце падіння, я вийшов вночі зі своїми хлопцями, і ми успішно забрали її з-під носа у ворогів за лінією зіткнення.

Після повернення з фронту Денис Антіпов почав з нуля налагоджувати ветеранський бізнес. Бо то було йому цікаво так само, як і викладати корейську мову. Тому обидві справи він і дотепер робить паралельно і майже без вихідних, адже потрібно постійно працювати на своєму виробництві. Правда довелося перейти на чверть ставки в університеті, щоб було більше часу для власної справи.

-Звичайно ж, я бізнесу вчився. Спочатку по книжках, потім виграв грант та за кошти благодійників закінчив бізнес-курси для ветеранів у Київській Школі Економіки, KSE, які дійсно дали основи бізнес-грамотності. «Стартував» мій бізнес з гірлянд та новорічних іграшок, розробки й виготовлення наборів для творчості, займався 3D — друком. Потім запропонував моєму товаришу зі взводу разом займатися справою. Ми купили лазерний станок, який може працювати з деревом та іншими матеріалами. Почали робити оригінальні речі з гравіюванням. Потроху розширили асортимент до нинішніх розмірів. У нас є невелике виробництво і столярний цех. Ще один мій друг, теж учасник бойових дій, який воював під Дебальцевим, професійно працює з комп’ютерними графічними редакторами, робить ескізи і файли для нашого обладнання. Я вручну монтую начиння і деталі для музичних скриньок, які ми виготовляємо, пробиваю на спеціальній стрічці ноти українських мелодій, щоб «звучали» саме наші пісні. Виготовлення скриньок потребує багато делікатної роботи, і мені це подобається.

З початком минулорічного локдауну, хлопці з «ua.gifts» миттєво налагодили випуск захисних щитків з високоякісного пластику для лікарів та людей інших «контактних» професій. Вони розійшлися партіями сотнями, іноді й тисячами штук. Навіть за кордоном хотіли купляти, але уряд заборонив експортувати такі товари. У щитках стоїть такий пластик, що витримує удари осколками металу при роботі болгаркою, тож для будь-якого українського споживача вони стають у нагоді і в господарстві чи ремонті, тому їх охоче беруть.

-Нещодавно почали працювати з популярними Ютуб-блогерами, які замовляють у нас виготовлення мерчу. Це у блогерському середовищі нині дуже модно — мати подарунки для своїх підписників, і для підтримки каналу вони хочуть мати сувеніри. Пропонуємо їм каталог, а вони вибирають: від чашок з ручками — до футболок і светшотів. Навіть самі за них відправляємо продукцію адресатам. Тому ми часто курсуємо між вантажним і звичайним відділеннями «Нової пошти».

Ветеранський маркетплейс на базі «ua.gifts» склався швидко й органічно. Все більше зі знайомих Дениса, хто має свій крафтовий бізнес, вже мають у нього платформу на сайті, а будь-хто інший може до неї приєднатися, не вкладаючи ніяких ресурсів.

-Анотації, опис товарів, вихідні дані всіх товарів ми обов’язково перекладаємо англійською мовою. Це принципово: треба, щоб нас знали у світі, і щоб замовникам з-за кордону, а їх чимало, було зручно. Я вільно володію англійською, проте часу перекладати не маю. Тому їх робить наша команда. Ветеранський крафтовий продукт дуже цікавий, креативний. На ua.gifts є вироби, сувеніри та прикраси зі шкіри, металу, є медові набори в усіх варіаціях з добавками, сири, іграшки, предмети широкого вжитку, є навіть писанки від знаменитої майстрині та писанки на гусячих та страусових яйцях. Робота з сайтом, замовленнями по Інтернету вимагає багато часу. Цим займається окремий спеціаліст. Ми платимо, податки, проплачуємо хостинг і таке інше.

-Іноді нам замовники пишуть настільки незрозуміло, що вони хочуть замовити, що виникає комічний ефект, — додає Денис Антіпов. Одразу скажу, що всі без винятку замовлення обробляємо і спілкуємось ввічливо. Але як було пройти повз тих особливо курйозних моментів? Тому створив сторінку у Фейсбук «Неввічливий магазин з пасівной агресієй «Шопповилазило». У передмові написав, що то сторінка для всіх: «Єслі вам надоїла оця вся наіграна вєжлівость онлайн-продавцов, і хочете покупать з настоящім совєтскім сервісом, то ви в нужном місці. А ше, єслі ви покупатєль, і задаєте много глупих вопросов, то ми це виложимо в нашу кнігу отзивов. .». А перли з «Шопповилазило» ось, наприклад, такі.

Це вже не перша моя гумористична сторінка. Є ще улюблена — сторінка моїх мемів «Вагон-ресторан «Свідки П’ятого Універсалу» з великою кількістю підписників.

-Ми самі виготовляємо й ігрові набори — театри тіней. Це почалося від мого захоплення культурою Далекого Сходу, корейською культурою… Так от, для цього створили канали на Ютуб. На одному показуємо вистави театру тіней з нашими іграшками, а на другому буде великий збірник українських та популярних зарубіжних мелодій для музичних скриньок, ще у планах — канал з історіями англійською мовою, щоб популяризувати наше за кордоном.

Всі фото надані Денисом Антіповим

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»