Карантин у цифрах: у Києві проаналізували настрої мешканців столиці

Директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста Києва» Ігор Петренко
Директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста Києва» Ігор Петренко

Минув рік від запровадження перших карантинних обмежень у Києві. Сьогодні столиця знову живе в режимі суворого карантину, оскільки щодня в місті зростає кількість хворих на коронавірус. Як ставляться до обмежень кияни і як оцінюють дії влади щодо подолання епідемії Covid-19 «Вечірній Київ» запитав у директора Комунальної науково-дослідної установи «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста Києва» Ігоря Петренка.

Очолювана Вами установа, крім розробки програм соціально-економічного розвитку, IT-забезпечення програм розвитку міста та інформаційно-аналітичного супроводу, займається також проведенням соціологічних опитувань містян щодо актуальних питань життя столиці та країни. Як, за Вашими даними, кияни оцінили своєчасність та достатність введення карантинних заходів в Києві від початку пандемії?

— Уперше ми опитали киян щодо цієї теми в травні 2020 року. Тоді 72% киян вважали карантинні заходи, які були введені в Києві у зв’язку з початком епідемії коронавірусу в країні, своєчасними. Ще 74% респондентів схвально оцінювали запроваджені владою заходи. За результатами телефонного опитування, 90% киян підтримували закриття розважальних центрів в місті, 69% — схвалювали обмежувальні заходи в наземному транспорті. За закриття закладів сфери послуг висловлювалися 64% опитаних киян. 49% — схвально відреагували навіть на обмеження відвідування парків.

— Як вплинув карантин на матеріальне становище киян?

— Після двох місяців жорстких обмежень, в травні минулого року, ми опитали киян щодо змін у їхньому матеріальному становищі. 52% зазначили, що воно погіршилося, разом з тим, у 45% — лишилося без змін.

— Чого чекали кияни від етапів послаблення карантинних заходів в Києві?

— Одразу зауважу, що ще навесні 2020 року кияни були налаштовані переважно позитивно щодо ситуації з пандемією. 45% сподівались, що вона нарешті відступить унаслідок запровадження карантинних заходів. На противагу 37% вважали, що сплеск захворюваності є неминучим. 18% респондентів взагалі не мали зваженої думки з цього приводу. Проте вже восени ми фіксували, що кожен другий киянин (53%) очікував сплеску кількості захворюваності на коронавірус у Києві.

 — Як кияни оцінюють якість комунікації влади з містянами під час карантину?

— Нагадаю, що одночасно з початком пандемії міська влада розпочала масштабну компанію інформування населення щодо своїх рішень. Проводились щоденні брифінги міського голови, оперативне інформування через ЗМІ та соціальні мережі. Влада комунікувала всіма можливими засобами, пояснюючи свої рішення, роз’яснюючи людям правила, за якими доводиться змінювати своє життя в умовах пандемії. Всі наші дослідження за 2020 рік дають підстави стверджувати, що комунікація влади з містянами була стратегічно та тактично адекватна ситуації й підготовлена та реалізована належним чином. Станом на грудень 2020 року 78% мешканців столиці були задоволені якістю інформуванням щодо стану справ в Києві під час COVID-пандемії.

— Чи готові були кияни знову повернутись до режиму повного карантину?

— Пройшовши першу хвилю пандемії, коли кияни або хворіли самі, або їх родичі та друзі, скептиків, що виступали проти карантинних обмежень, стало порівняно менше. Люди зрозуміли, що COVID-19 — загроза серйозна. Самодисципліна в дотриманні правил респіраторної гігієни та соціального дистанціювання стали нормою життя для більшості містян. Опитування наприкінці минулого року показало, що 42% киян були прихильниками введення карантину «вихідного дня» в столиці. Стільки ж підтримували можливість повернення до повного локдауну за прикладом березня 2020 року. Сьогодні, зважаючи на загострення ситуації з поширенням пандемії, думаю, цей відсоток значно більший.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»