Історія однієї колекції: як створюють нові сорти фіалок

Квітковий світ Дмитра Денисенка
Квітковий світ Дмитра Денисенка

Понад 800 сортів фіалок є у колекції Дмитра Денисенка. І селекціонер на цьому не зупиняється, а продовжує роботу над виведенням нових квітів. Про особливості їхнього створення та дитяче захоплення, яке переросло у професію, чоловік розповів «Вечірньому Києву» під час виставки, що відбулася днями у Природничому музеї.

Виставки клубу «Студія Фіалки» традиційно відбуваються у залі археології музею. Перед вітринами із бивнями і давніми знаряддями розставляють стелажі із квітами.

Палеолітичне мистецтво України і квіти в одній залі

Для неофітів — це просто горщечки із різнобарвними суцвіттями: від білого, рожевого, бордового і темно-синього. З десятками відтінків, різними формами розеток, листків, пелюсток. Від крихітних рослинок, не набагато більших за сірникову коробку, до таких, де три квітки на долоню не помістяться.

За столами із квітами власники колекцій — саме так, не продавці квітів, а колекціонери, які люблять свою справу і готові ділитися красою зі світом. До речі, це захоплення не жіноча справа, як дехто думає. Серед селекціонерів чимало чоловіків.

На виставки приходять цілими родинами

«Вперше звернув увагу на фіалки ще в школі. Мама принесла декілька горщиків — це були прості квіти, але чимось вони мене так зачепили, що почав розводити, а згодом це захоплення привело мене на біологічний факультет», — розповідає Дмитро.

Перша квітка його селекції називалася «Ночной Донецк» — в честь рідного міста. Коли люди вивозили з окупованого міста найдорожче, то родина Дмитра забирала фіалки та стелажі. Зраз він мешкає у Броварах, є постійним учасником виставок, і продовжує роботу над виведенням нових сортів. Його квіти «роз’їжджаються» по всій Україні, а також за кордон.

«На словах селекція виглядає просто. Берете дві квітки, які хочете схрестити. Запилюєте. Чекаєте коли достигне насіння (може бути до 400 зерняток), пророщуєте їх вибираєте кільканадцять найкращих сіянців, плекаєте їх поки підростуть та зацвітуть. На це йде до двох років часу, і ніхто не гарантує, що ви отримаєте омріяний результат», — продовжує селекціонер.

Біла «Свадьба» у блакитному оточенні

Сенполії, або узумбарські фіалки з власне лісовими фіалками мають небагато спільного. Назву «сенполія» квітка отримала від свого першовідкривача, німецького колоніального чиновника, Вальтера Сен-Поля, а «узамбарська фіалка» через географічне місцеположення, і схожість квітки із звичайною фіалкою (Viola). Насправді, сенполія не належить до родини фіалкові (Violaceae), а геснерієві, куди входять такі відомі багатьом кімнатні квіти як: стрептокарпуси, глоксінії, єпісції і хіріти. Вони теж були представлені на виставці, але і близько не користуються такою народною любов’ю, як сенполії.

У світі виведено десятки тисяч сортів сенполій, тож їх, для зручності, об’єднують у групи. Їх розрізняють за забарвленням квітів; типом листя; типом квіток та розміром квіток. Крім того, кожна із цих груп має своє «кодування». Для неофіта P9C — це незрозуміла абревіатура, яка нічого не скаже. А ботанік знатиме, що це квітка яскраво-рожева або темно-рожева з загостреними листочками і зіркоподібною формою квітів.

«Зараз так багато сортів, що створюючи щось нове доводиться добре поміркувати над назвою, бо „все вже зайнято“. Тому ви можете побачити Місячне сяйво, Зоряне сяйво, ще з десяток різних сяйв, так само із дощами, бризами, королевами, але є, наприклад, Наталка Полтавка, яку вивела селекціонер із Пітера», — розповідає про складнощі іменування Дмитро.

Він добре знаний у середовищі селекціонер. Під час нашої розмови до його столика підходять покупці і через одного просять листочок із пишної фіалки з великими махровими білими квітами, яка називається «Свадьба» — це новинка. Тому полюють саме за цим сортом, хоча білих махрових квітів на виставці досить багато, але ж не такі!

Колекціонери «полюють за новинками»

За кілька хвилин розмови з Дмитром я уже розрізняю тих, хто збирає колекції, а хто просто купує, для задоволення мати на підвіконні красиву квітку. Фахівці приходять із списком, і не дивлячись на, власне квіти, питають, що є з цього переліку. Неофіти просять листочок «отієї червоненької», білої, розцяцькованої фіолетової чи білої з фіолетовим обрамленням. А декому подобаються назви. Чого вартує лише «Красунечка» — із біло-рожевими пелюстками та акуратною розеткою.

«Цікаво, що серед десятків відтінків синього, фіолетового, чи рожевого, проте досі не вивели жовтого (кольору пелюсток соняшника. Тому, кому це вдасться — зірве своєрідний джекпот серед селекціонерів», — пояснює Дмитро, коли запитую про те, чи є у сенполістів мрія про «чорний тюльпан», як у романі Олександра Дюма. До слова, вартість виведення цього тюльпана (який насправді, глибоко темно-фіолетовий) склала понад 400 тисяч доларів. І між першими згадками та визнанням, що таке чудо можливе, минуло приблизно 300 років.

Хоча, він «не для друку» зізнається, що насправді найдорожчою для нього буде квітка, яка матиме назву «Дорога додому». Те, якою вона буде покаже час.

Дмитро Денисенко
Фіалковий оксамитовий килим

Фірмова порада любителям сенполій від Дмитра Денисенка

«Найпоширенішими проблемами у догляді є перелив, тому перша порада не заливайте свої фіалки, не залишайте зайву воду у блюдці (або підставці під горщик) після поливу. Фіалкам подобаються невеликі горщики, легкий субстрат (бажано на основі верхового торфу), своєчасний помірний полив і пересадки раз на рік. Влітку рослини потрібно притіняти від прямого сонця і берегти від занадто високих температур. А взагалі фіалки дуже вдячні рослини, якщо за ними доглядати, то вони обов’язково віддячать своєчасним і рясним квітуванням».

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»