Тараси — Тарасові: у Національній філармонії відбувся концерт до Шевченківських днів
10 березня у день 160 річниці з дня смерті видатного Кобзаря у Колонній залі імені Миколи Лисенка прозвучала програма «Тараси — Тарасові», яка складалася з шедеврів української класики, народних пісень та романсів. Своєрідну присвяту генію українського народу подарували його два знаменитих тезки — прекрасні баси Тарас Штонда та Тарас Бережанський.
Обидва співаки є солістами Національної опери України, Тарас Штонда — співак з величезним творчим досвідом, за плечима якого чимало яскравих ролей на сценах багатьох театрах світу. Його молодший колега — Тарас Бережанський належить до плеяди молодого талановитого покоління співаків, які успішно підкорюють нові творчі горизонти. Незважаючи на те, що артисти належать до різних поколінь, обидва співаки продемонстрували чудове володіння голосом та неабиякий артистизм.
Розпочався концерт традиційною Піснею Тараса «Гей, літа орел» з опери Миколи Лисенка Тарас Бульба, у чудовому виконанні дуету басів та чарівної та талановитої піаністки Ірини Литвиненко, яка майстерно підтримувала своїм акомпанементом солістів впродовж першої частини концерту.
Дуже щиро та лірично прозвучала українська народна пісня на слова Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя» у виконанні Тараса Бережанського.
Перший відділ концерту чудово доповнили відомі солоспіви Миколи Лисенка та Якова Степового, які по праву вважаються одними з кращих творів музичної Шевченкіани. «Мені однаково», «Доля», «Сонце заходить», «Зацвіла в долині червона калина» — безсмертні рядки Кобзаря, втілені у прекрасній музиці, неначе оживали та наповнювалися поетичним змістом та драматичним звучанням.
На завершення першого відділу, дует басів виконав ще один Шевченківський шедевр Миколи Лисенка «Реве та стогне Дніпр широкий».
Друге відділення розпочалося прекрасним виступом ансамблю «Рідні наспіви», які подарували глядачам цікавий твір Володимира Рунчака «Гуцульська мозаїка».
Колоритні гуцульські мелодії змінили інші яскраві перлини українських народних пісень, серед яких яскраво виділялися «Дивлюсь я на небо» та «Підкручу я чорнії вуса» у майстерному виконанні Тараса Бережанського, якому влаштували надзвичайно теплий прийом та гучні овації.
Тарас Штонда у другій частині відділу віддав перевагу більш ліричному амплуа, подарувавши глядачам надзвичайно проникливу «Елегію» Платона Майбороди та «Ясени» Олександра Білаша.
Завершився цей теплий музичний вечір прекрасним дуетом обох Тарасів, які чудово заспівали класику басового репертуару — народні пісні «Взяв би я бандуру» та «Казав мені батько».
Жартівлива пісня «Удовицю я любив», подарована солістами на біс стала яскравим завершенням музичної присвяти видатному Тарасові.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»