Ігор Хацевич: Громадський бюджет потребує постійної залученості та довіри

Ігор Хацевич: Громадський бюджет потребує постійної залученості та довіри

Ігор Хацевич працює керуючим справами секретаріату Київради і до листопада минулого року був заступником голови міської робочої групи з питань громадського бюджету (далі — МРГ). Він розповів про історію громадського бюджету в столиці та важливість залучення громадян до процесу прийняття рішень.

З моменту запровадження у 2016 році Громадський бюджет у Києві суттєво змінився і став ефективним інструментом, який дозволяє людям реалізовувати свої проєкти. До того ж — це найуспішніший інструмент електронної демократії за останні 5 років, який залучає на етапі голосування понад 200 тисяч киян.

За забезпечення координації процесів ГБ, якісну експертизу проєктів, дотримання термінів, а також пошук компромісів між авторами проєктів та розпорядниками бюджетних коштів відповідає міська робоча група з питань громадського бюджету (МРГ). МРГ складається з представників КМДА і секретаріату Київради та організаційно забезпечує проведення ГБ в Києві.

Початок ГБ: від ідей до проєктів

«Все почалося у 2015 році, коли ми впроваджували електронні петиції. Мене петиції захопили тим, що дозволяли киянам долучитися до рішень, які приймаються в місті. У перші дні запуску сервісу електронних петицій до Київської міської ради за день подавалося по кілька сотень петицій. Люди продукували безліч ідей, які потім мали зібрати певну кількість голосів підтримки. І після цього міська рада мала визначитися щодо подальшої долі цих ідей. Але виникла така проблемна ситуація: той, хто продукував ідею, і той, хто придумував, як її реалізовувати, виявлялися різними людьми. І відповідно, конфлікти виникали через різні способи реалізації. Логічним продовженням залучення громадян до прийняття рішень владою стало запровадження Громадського бюджету в 2016 році. Тут автор пропонував вже не тільки ідею, але й проєкт того, що саме потрібно зробити для вирішення проблеми. А місто виділяло кошти, щоб цей проєкт реалізувати», — розповідає Ігор Хацевич.

Концепція такого переходу від ідей до проектів одразу здалась дуже перспективною і Ігор долучився до впровадження цього інструменту вже на початковому етапі підготовки положення про ГБ. До команди з боку представників влади входили ентузіасти зі структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (департаментів фінансів, інформаційно-комунікаційних технологій, суспільних комунікацій…). Зокрема, Олександр Корень, який тоді був першим заступником директора департаменту фінансів. Та й чимало активних представників від громадськості долучилися тоді до команди. Ця команда на цілій серії круглих столів та обговорень в 2016 році напрацювала положення про Громадський бюджет, а службовці, які туди входили були включені до створеної Київським міським головою МРГ, яка потім організаційно забезпечувала реалізацію цієї ідеї. Кожен рік команда вдосконалювала положення та приймала концептуальні рішення для того, щоб авторам було максимально зручно об’єднуватися в команди, подавати проєкти, проходити експертизу. Цей рік не виняток — у нас знову доопрацьовуються зміни до положення.

Про громадську бюджетну комісію

Представники громадськості, яким цікаві питання розвитку ГБ, мають можливість щороку брати участь у формуванні громадської бюджетної комісії (ГБК). МРГ ж сьогодні — це більше робочий орган, який вирішує операційні завдання, що виникають під час реалізації Громадського бюджету. До речі, цьогоріч ГБК вперше буде формуватися з лідерів команд успішних проєктів попередніх циклів. Подання кандидатур до ГБК триває до 10 березня.

«МРГ як операційний орган, звісно, впливає на загальну ситуацію під час ГБ. Але остаточне рішення з ключових питань, наприклад, щодо допуску проєкту до голосування у разі різних точок зору автора і розпорядника бюджетних коштів приймається безпосередньо представниками громадськості у ГБК «, — каже Ігор Хацевич.

Про ГБ під час карантину

Минулий рік був непростим для ГБ. Ніхто не очікував пандемії та таких жорстких карантинних обмежень. Були пропозиції взагалі припинити процес ГБ, подачу та реалізацію проєктів. Але в ході спільних консультацій дійшли згоди продовжувати працювати за будь-яких обставин. 2020 рік показав, що в МРГ (так само як і в ГБК) готові шукати вихід зі складних ситуації, а не пояснювати, чому це не можна зробити. Більшість засідань, які проводилися МРГ, були у режимі відеоконференції (цю практику МРГ успішно запозичила і ГБК), і це дало можливість організувати досить якісну експертизу та допустити проєкти до голосування.

Про залучення громадян до процесу прийняття рішень

«На моє переконання, робота Київради має бути максимально відкритою і прозорою, — відзначив Ігор Хацевич. — Саме тому так важливо впроваджувати в життя інструменти прямої демократії, які дозволяють громадянам безпосередньо впливати на процес прийняття рішень. За п’ять років роботи у секретаріаті Київради ми запустили електронні петиції та Громадський бюджет, а також онлайн-трансляції всіх засідань Київради та засідань постійних комісій. Я, наприклад, вважаю, що особливо важливою є максимальна прозорість проходження проєктів рішень, адже прийняті Київрадою рішення визначають правила, за якими існує місто. Зараз всі етапи від реєстрації до підтримки комісією відображаються на сайті Київради. На даний момент ми плануємо допрацювати отримання зворотного зв’язку від громади після етапу реєстрації проєкту рішення, адже відповідь на питання «Як люди ставляться до того чи іншого проєкту рішення?» дозволила б ще на етапі підготовки та обговорення на комісіях вносити слушні корективи». Такі кроки не тільки включають людей у процес прийняття рішень, а й збільшують довіру громади до того, що відбувається в будівлі за адресою Хрещатик, 36».

Про прийняття рішень в МРГ

За словами Ігоря Хацевича, перед прийняттям рішення треба спробувати почути всіх і прийти до консенсусу. Тут важливо знайти компромісне рішення, навіть якщо для цього потрібно витратити трохи більше часу на обговорення різних позицій. Бо коли рішення може вплинути на рівень довіри до механізму ГБ понад 200 тисяч киян, воно має бути максимально виважене та обґрунтоване. Можливо цей шлях не такий оперативний, як хотілося би, але останні 5 років такий підхід дає можливість щорічно збільшувати кількість киян долучених до громадського бюджету.

Про мотивацію

«Мене мотивує бажання щось змінити на краще в Києві та Україні, а також віра в те, що якщо у тебе є якась ідея, то потрібно витрачати свій час для того, щоб її реалізувати. Бо сподіватися, що хтось за тебе реалізує твою ідею, і зробить саме так, як ти це бачиш, здебільшого не доводиться. Потрібно щодня докладати власних зусиль і тоді будь-яку ідею можна реалізувати», — підкреслив Ігор Хацевич.

Євгеній СЕМЕНЯК