У столиці запропонували, як ефективно завершити навчальний рік у школах

Четверта чверть — коротка та перевантажена. Фото: Борис Корпусенко
Четверта чверть — коротка та перевантажена. Фото: Борис Корпусенко

Директорка Департаменту освіти і науки Києва Олена Фіданян запропонувала, як ефективно завершити навчальний рік, з урахуванням святкових вихідних у травні, ЗНО та можливого локдауну.

«За законом „Про повну загальну середню освіту“, навчальний рік „триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року“. Ми не виконуємо цієї норми ніколи! Бо завершуємо навчання в травні, а в цьому місяці майже половина днів випадає з навчання, — зазначила Олена Фіданян. — Завжди найкоротшою в школі вважалася друга чверть, та насправді четверта, остання чверть уже давно скоротилася. Ми просто над цим не замислювалися. Якщо з квітнем усе „ок!“, то травень починається зі святкових днів. Це взагалі традиційно єдиний місяць на рік із найбільшою кількістю святково-вихідних. А ще відніміть дні проведення ЗНО».

Вона зазначила, що нинішнього року школярі, незалежно від того, вступатимуть вони до вишів чи ні, мають скласти чотири обов’язкових тести, адже вони є випускними іспитами (ДПА). Оскільки багато пунктів тестування розміщені в школах, то під час проведення ЗНО закривається вся школа, уроків немає для учнів із 1-го по 11-й клас. Тому половину травня відбувається імітація навчання.

«Школярі-випускники пропускають навчання й не приходять на заняття не лише через велику кількість святкових днів та ЗНО. Вони не приходять до школи й напередодні ЗНО, бо готуються до нього, а іноді — й після, бо готуються до наступного ЗНО (і це від чотирьох до восьми днів). Звичне шкільне життя у травні для них перестає існувати. Вони стають рідкісними гостями в рідній школі й практично не збираються всім класом за партами на уроках, як це було колись. Усе давно змінилося й переформатувалося. Лише ми, дорослі, не можемо собі в цьому чесно зізнатися та допомогти дітям, яких навчали 11 років, психологічно-комфортно завершити своє перебування в рідних шкільних стінах, — підкреслила Олена Фіданян. — Четверта чверть складається з двох місяців (квітень, травень). Якщо порівняти кількість робочих днів, отримаємо неочікуваний результат: квітень має 30 днів, із них робочих — 22; травень — 31 день, робочих — 14. Тобто 31 день мінус 10 вихідних, мінус три святкових дні, мінус чотири дні ДПА (ЗНО). Що ж залишається для навчального процесу? Аж два тижні. Два тижні з розривами, перервами, зупинками. Два тижні, за які потрібно вичитати навчальний матеріал, адже обов’язкового виконання навчальних програм, розрахованих на повноцінний навчальний рік, ніхто не скасовував, систематизувати й розкласти по поличках усе вивчене за рік, провести підсумкові контрольні, виставити семестрові та річні оцінки. І, що дуже важливо, дати можливість учням (незалежно від класу) перескласти предмет, щоб підвищити семестрову/річну оцінку. Це два тижні шаленого вчительського навантаження, величезної кількості писанини, перевірки підсумкових контрольних робіт, виставлення семестрових та річних оцінок, проведення численних нарад, педрад, які приймають рішення про випуск і переведення учнів».

Олена Фіданян оприлюднила три пропозиції, як максимально ефективно завершити навчальний рік.

Пропозиція перша. Якщо в нас таки випадає з навчання половина травня, можемо дотриматися норми закону і продовжити навчальний рік на кілька тижнів у червні. Це дасть змогу виконати навчальні програми, нічого не скорочуючи й не ущільнюючи, аби тільки звітуватися, що все встигли вчасно. Однак такий варіант не змінить ситуацію для 11-класників, які все одно не зможуть повноцінно завершити навчальний рік.

Пропозиція друга. Навчальний рік можна трохи продовжити, якщо внести зміни до організації проведення ЗНО. Тоді учні 1–10-х класів зможуть повноцінно відвідувати уроки навіть під час проведення ЗНО.

Варіант перший. До завершення навчального року ЗНО потрібно проводити на базі закладів вищої освіти. Це дозволить школам, у яких зазвичай розміщують пункти тестування, не припиняти навчального процесу. Та й, зрештою, ЗНО має стосунок до закладів вищої освіти — це можливість вступу.

Варіант другий. Провести ЗНО на базі шкіл зі збереженням освітнього процесу для всіх школярів. Потрібно збільшити кількість пунктів ЗНО, а в них — зменшити кількість учасників і, відповідно, аудиторій. Приймаючи меншу кількість випускників-абітурієнтів, абсолютно реально проводити ЗНО для невеликої кількості випускників, не припиняючи при цьому уроків для інших. Наприклад, торік у Києві на масове ЗНО (в червні-липні) використовували 103 школи під пункти тестування для 25,5 тисячі випускників (у тому числі попередніх років). Середня кількість абітурієнтів, присутніх у таких пунктах, 247 осіб. При збільшенні кількість шкіл утричі, буде мінімальне навантаження на школи, при якому можна не зупиняти освітнього процесу для учнів 1–10-х класів.

Пропозиція третя. Винести ЗНО за межі навчального року. Це було б справедливо стосовно старшокласників. Адже вони починають складати державну підсумкову атестацію у формі ЗНО, тобто шкільні випускні іспити, ще перш ніж у них завершиться вивчення шкільної програми. Школам доводиться гнати матеріал галопом, орієнтуючись на ЗНО. А учням — «ковтати» останні теми з важливих для них предметів.

«Мені дуже прикро спостерігати, як дискусії навколо завершення навчального року зводяться до запитання — ви що, хочете нашкодити ЗНО? Це дуже зручно — відбиватися від критики і спонукання до дії, використовуючи такий аргумент. І, на жаль, ним стали часто маніпулювати у професійних освітянських колах. Ні, ми не проти ЗНО, навпаки — ми за розвиток системи ЗНО. Тестування — це не забальзамований Ленін у Мавзолеї, а живий дієвий інструмент освітніх вимірювань. Він має рости, міцніти й розвиватися, так само, як змінюється світ і умови нашого життя, — підсумувала Олена Фіданян. — Якщо бути відвертими, то цього року, як і попереднього, ми взагалі не знаємо, як завершуватимемо навчання. Весь рік працюємо у змішано-дистанційному форматі. Очне навчання для нас уже як манна небесна. А ще ширяться чутки, що четверта чверть буде переведена в дистанційний формат. Можливо, як і торік, скасують ДПА в 4-х та 9-х класах і приймуть (на рівні закону) рішення про самостійний вибір випускниками — складати чи не складати ЗНО.

Локдауни останнім часом зазнали змін. У періоди червоного рівня епіднебезпеки садки й початкові школи продовжують працювати. Тому якщо наприкінці року в нас знову буде «глуха» дистанційка, а до шкіл ходитимуть лише учні початкових класів, то ЗНО у приміщеннях шкіл відбудеться «за будь-якої погоди». Однак це не знімає питання, як змінити ситуацію із завершенням навчального року. Потрібно чесно визнати, що проблема є, що король — голий, і поміркувати над тим, як максимально ефективно завершити навчальний рік, а саме: одним —забезпечити повноцінне безперервне навчання, іншим — гарантоване Конституцією право на загальну середню освіту і дати можливість спокійно підготуватися для вступу до ЗВО. Це врешті-решт і є завданням шкільної освіти».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»