Відомий кардіолог Києва розповів, як уникнути серцево-судинних захворювань

Серцево-судинні хвороби — головна причина смертності у світі Фото — мережа Інтернет
Серцево-судинні хвороби — головна причина смертності у світі Фото — мережа Інтернет

Як визначити, чи загрожує вам стати «сердечником», який препарат найперше потрібно прийняти при ознаках інсульту, як метеозалежним пережити початок весни та переведення годинників, чи допоможе кава зміцнити серце. Про це та інше в інтерв`ю «Вечірці» розповів завідувач кардіологічним відділенням КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» Леонід Кушнір.

Серцево-судинні захворювання медики називають грозою 21 століття. За статистикою, в Україні ці хвороби щорічно забирають близько 500 тисяч людських життів. Іншими словами, від серцево-судинної патології вмирає набагато більше людей, ніж від інфекційних, онкологічних та інших хвороб разом узятих, а ще третина хворих стають інвалідами.

Тому потрібно не чекати біди, а про своє серце подбати вже сьогодні.

Як це зробити розповів експерт з питань кардіології Департаменту охорони здоров`я КМДА, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, завідувач кардіологічним відділенням КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» Леонід Кушнір.

Леоніде Владиленовичу, хто входить до групи ризику по серцево-судинним захворюванням?

Перш за все, люди з надмірною масою тіла. При ожирінні смерть від серцево-судинних захворювань трапляється в два рази частіше, ніж у хворих з нормальною вагою тіла.

Дізнатися, чи є надлишкова маса, просто. Для цього необхідно вагу (кг) розділити на зріст (кв.м). У нормі результат повинен бути 18,5--24,9.

Величезний вплив на стан здоров’я надає обсяг талії. У чоловіків він не повинен перевищувати 102 см, у жінок — 88.

Небезпечні фактори ризику — порушення вуглеводного обміну (діабет, предіабет), обміну жирів, артеріальна гіпертензія, паління, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя, стреси.

Бігом — від інфаркту! Фото — мережа Інтернет

Якщо на вік людини (він теж є фактором ризику) вплинути неможливо, то всі інші фактори можна зменшити до мінімуму. Для цього необхідно вести здоровий спосіб життя, вчасно виявляти і лікувати хронічні захворювання.

Бити на сполох треба не тоді, коли вже щось болить. Хоча б раз на рік навіть здоровій людині слід пройти медичне обстеження, здати аналізи.

Необхідно стежити за артеріальним тиском, він не повинен перевищувати 130/85 мм рт. ст., контролювати концентрацію глюкози в крові (максимум 6 ммоль/л), рівень загального холестерину (до 5 ммоль/л).

Якщо буде виявлена ​​якась патологія, негайно розпочати лікування. Не потрібно доводити себе до інсульту або інфаркту, адже це наслідок запущених хвороб системи кровообігу.

Як відомо, до трагічних наслідків при серцево-судинних захворюваннях призводить відсутність необхідної першої допомоги при інфаркті та інсульті. Який стан вважається загрозливим і що потрібно терміново робити?

Щороку в Україні з’являється близько 50 тис. нових хворих на інфаркт, інсульт — в 5 разів більше.

Перші ознаки інсульту — порушення мови, зору, рухливості, виникає асиметрія обличчя, різкий головний біль, при інфаркті — характерний різкий біль у лівій частині грудей, порушення ритму серця.

Перше, що потрібно зробити при таких симптомах — покласти під язик 325 мг аспірину, при болях в грудях рекомендується прийняти нітрогліцерин. І негайно викликати «швидку».

«Серцеві» препарати має призначати лише лікар Фото — мережа Інтернет

До речі, по телебаченню препарати аспірину (магнікор та ін.) рекламуються мало не як перший засіб для профілактики серцевих нападів. Чи кожному можна приймати ці ліки?

Аспірин застосовується для профілактики тромбозів. Але без призначення лікаря приймати щодня його не можна.

Цей препарат має дуже багато протипоказань, аж до того, що він може викликати тяжкі шлункові кровотечі.

Без лікарських препаратів лікувати серцево-судинні захворювання неможливо. Але, щоб не нашкодити, їх обов’язково повинен призначити лікар.

Розпочинається весна. У міжсезоння зазвичай загострюються серцево-судинні захворювання. Що необхідно зробити, аби уникнути цього?

Магнітні бурі, зміна погоди (різке похолодання, відлига) можуть викликати загострення серцево-судинних захворювань, зокрема, підвищується ризик виникнення серцевих нападів і гіпертонічних кризів.

У ці дні потрібно зменшити фізичні навантаження, мінімізувати стреси, без пропусків приймати лікарські препарати, призначені лікарем.

Переведення годинників — черговий весняний стрес Фото — мережа Інтернет

Незабаром знову збираються переводити годинник. Як пережити такий стрес?

До переведення годинників на літній час слід починати готуватися приблизно за тиждень. Поступово намагайтеся лягати спати і вставати вранці на 20-40 хвилин раніше, ніж зазвичай.

Щоб швидше заснути, прийміть увечері теплий душ, а щоб вранці швидше прокинутися — контрастний. Головне, щоб ваш сон був повноцінним — не менше 8 годин.

«Сердечникам» перед переведенням годинників слід відвідати лікаря і трохи збільшити звичайну дозу ліків. Особливо потрібно стежити за артеріальним тиском. Якщо він «стрибає», терміново прийняти необхідні медикаменти.

Багато людей ведуть малорухомий спосіб життя. Чим це небезпечно?

Гіподинамія — один з факторів ризику. Серцево-судинна система влаштована так, що без належної рухової активності відбувається її ослаблення. Вид фізичних навантажень для «сердечників» повинен визначити лікар, в більшості випадків — це щоденні прогулянки 35-45 хвилин на свіжому повітрі.

До речі, ранкова зарядка «здатна творити чудеса». У старшому віці пара простих вправ змусить організм «думати», що людина ще молода. Застій — перша ознака старості. Щоб жити довго, треба постійно рухатися.

Відмова від паління збереже здоров`я Фото мережа Інтернет

Доводилося чути, що для профілактики серцево-судинних захворювань можна пити каву і червоне вино. Чи так це?

У невеликих дозах (1-2 чашки в день) неміцної кави дійсно випити корисно, оскільки цей напій має антисклеротичну дію. Склянка (але не більше!) сухого червоного вина в день також не зашкодить, так як це позитивно впливає на обмін холестерину.

Дякую за розмову!

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»