8 березня на шпальтах газети «Вечірній Київ»: архівні фото

Фото: з вільних джерел
Фото: з вільних джерел

Сьогодні відзначають 8 березня — Міжнародний жіночий день, який символізує боротьбу за рівні права та емансипацію.

Для когось цей день — символ боротьби жінок за свої права, для інших — головне свято весни. Чи слід вважати 8 березня святом, а також вихідним днем в Україні — питання на сьогодні є дуже дискусійним, але немає сумнівів його величезного значення в сучасному світі.

У архівних газетах «Вечірки» ми спробували простежити, як змінювалось відношення до цього свята, до образу жінки через призму найвідомішої та найавторитетнішої газети Києва.

Як з’явилось 8 березня

Саме 8 березня традиційно пов’язують із розвитком і поширенням соціалістичних та комуністичних ідей в США і Європі. Перший організований рух за права жінок виник під час революцій 1848 року, які спричинили суттєві демократичні зрушення у найбільших країнах світу на той час.

Рух жінок першопочатково виражався у боротьбі за рівні політичні права, це зазвичай стосувалось можливості на рівні з чоловіками голосувати на виборах та обиратись на виборні посади. Однак уже на початок ХХ століття до політичних вимог додаються також і соціальні, як рівне становище в суспільстві та умови праці.

Ідею рівноправ’я жінок швидко взяли на озброєння майже усі ліві рухи, не винятком були і комуністи. Перший національний жіночий день відзначили у США 28 лютого 1909 за ініціативи Соціалістичної партії Америки, цей день було обрано на честь страйку швейних робітниць 1908 року в Нью-Йорку, які протестували проти умов праці.

У 1910 році ця подія надихнула німкеню Клару Цеткін, одну із видних діячок комуністичного руху на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені запропонувати відзначати міжнародний жіночий день, хоча точна дата так і не була названа. Через рік 19 березня було відзначено перший міжнародний жіночий день понад мільйоном людей в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині, Швейцарії. А у 1914 році день жінок вже відзначили у Києві та інших містах Російської імперії.

Дата 8 березня закріпилась після приходу до влади більшовиків, для яких воно стало спочатку офіційним державним днем, згодом неофіційним святом та вихідним днем, а заразом і інструментом пропаганди, під впливом якої значення та сенси боротьби жінок за права суттєво змінились.

Остаточно 8 березня у світі було затверджене резолюцією ООН 1977 року, до якої приєдналось 150 країн, з офіційною назвою: Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Міжнародний жіночий день на сторінках «Вечірнього Києва»

У архівних газетах «Вечірнього Києва» образ жінки спочатку подавався як емансипованої та «звільненої з кухонного рабства», вона на рівні з чоловіками працює на будівництвах та заводах. Проте цей день сприймався саме як символ боротьби за права лише до 1965 року, а ситуація з ними була далеко не такаю райдужною, як в радянській пресі. Образ жінки-трудівниці у пресі нескладно простежити.

Що ж особливого сталось у 1965 році? Здалося б, як один рік може повністю змінити сприйняття важливої такої важливої дати?

Річ у тому, що в 1965 році була прийнята постанова про запровадження 8 березня вихідним днем. Це перетворило традиційне державне відзначення боротьби за права жінок на домашнє свято, зі звичними для сьогоднішнього дня даруванням квітів і солодощів.

С того часу 8 березня починає сприйматись саме як свято весни, покликання якого — дарувати подарунки подругам, колегам, сестрам, матерям та дружинам. Символ 8 березня як боротьби за права відходить на другий план, а в газетах до образу трудівниці додаються ще два: матері та молодої гарної жінки.

Після 1991 року «Вечірній Київ» став незалежним виданням, а отже — вільним від державної політики з висвітлення свята. 8 березня все ще згадувалось на сторінках «Вечірки», але отримувало першу шпальту нечасто, інколи поділяючи її із річницями дня народження Кобзаря.

Сьогодні відношення до свята 8 березня є дуже неоднозначним серед суспільства загалом. З одного боку, воно сприймається комуністичним пережитком минулого, з іншого боку, цей день досі цінується як символ боротьби за права жінок в усьому світі. В Україні дата встигла вкорінитись як державне свято, хоча саме як святковий день з вихідним відзначаються воно тільки в пострадянських, або ж постсоціалістичних країнах.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, «Вечірній Київ»