Дмитро Новицький: «У Нью-Йорку воду знезаражують хлором, а у Києві про цей шкідливий реагент незабаром забудуть взагалі»

Дмитре Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, що саме було зроблено за останній час для покращення якості питної води у Києві?

За останні чотири роки Київводоканал провів реконструкцію понад 50 об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Підприємство працює в рамках довгострокової стратегії розвитку, де екологічний напрямок та постійне підвищення якості води є ключовими складовими.

Ви, мабуть, знаєте, що у більшості водоканалів для знезараження води використовується рідкий хлор. Попри те, що ним досі користуються у таких містах, наприклад, як Нью-Йорк, ми вирішили відмовитись від нього на вимогу суспільства, адже багатьом споживачам не подобається присмак і запах хлору у воді.

Інша вагома причина — це безпека. Наші водопровідні станції і склади з потенційно небезпечним газ-хлором через появу нових районів опинилися в межах житлової забудови. І хоча ми вживаємо всіх можливих заходів безпеки, ризики все одно є.

Отже в рамках програми «Стоп хлор» ми вже модернізували всі 14 артезіанських водопровідних насосних станцій і перевели їх на використання гіпохлориту натрію, який виробляється прямо на місці застосування зі звичайної солі.

А на Дніпровській станції, яка постачає воду третині міста, минулого року ми завершили будівництво заводу діоксиду хлору — також сучасного та більш безпечного реагенту, який покращує смакові якості води.

Отже, на сьогодні вже 40% води, що подається у домівки киян, знезаражується за допомогою безхлорних технологій. У найближчі роки плануємо модернізувати і Деснянську водопровідну станцію, залишивши застарілу технологію хлорування у минулому.

Але ж, напевно, є і локальні проблеми з якістю води, які можуть стосуватися лише окремих районів? Як вирішуються такі питання?

Звісно, у різних районах міста властивості води можуть відрізнятися. Це залежить і від того, річкова вода чи артезіанська, і від технології водопідготовки, і від протяжності водопровідних мереж, які вона має подолати на шляху до споживача.

Наприклад, на житлові масиви Оболонь та Троєщина подається артезіанська вода, яка має підвищену корозійну активність і певні властивості, які сприяють розвитку залізобактерій та синьо-зелених водоростей.

Одразу зауважу, що вода відповідає усім вимогам Державних санітарних норм та правил, але є скарги споживачів на зміну кольору, запаху та присмаку води, і ми вже знайшли вирішення цієї проблеми.

Найближчим часом плануємо провести реконструкцію насосних водопровідних станцій «Оболонь-1», «Оболонь-2» та «Троєщина» з будівництвом очисних споруд, які забезпечать очистку води від заліза, залізобактерій, синьо-зелених водоростей, а також припинення їх подальшого розвитку. Отже якість питної води, що надається споживачам, покращиться.

Які ще у вас є плани щодо модернізації і реконструкції водопровідних об’єктів?

Зараз ми активно залучаємо міжнародні організації для фінансування проєктів капітального ремонту та реконструкції водопровідного господарства.

Ми вже отримали попереднє погодження щодо можливості отримання фінансування в рамках програми «Французькі пільгові казначейські кредити» від уряду Франції.

За ці кошти ми плануємо впровадити технологію попередження гідроударів на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях, провести реконструкцію двох водоводів діаметром 1 000 мм та впровадити технологію очищення промивних вод на Деснянській водопровідній станції.

Про останній проєкт попрошу розказати детальніше, адже тема скидів у Русанівську протоку вже певний час є досить актуальною.

Дійсно, нас часто звинувачують в тому, що скиди нашої Деснянської станції забруднюють воду у Дніпрі.

Зворотні промивні води — це вода, якою очищаються фільтри водопровідної станції, і їх скид у річку був передбачений технологічною схемою при будівництві станції.

Але раніше поблизу місця скиду не було житлових будинків, та й вода у Дніпрі була чистіша, а отже і скиди після промивки менш концентровані. Та за останні роки житлова забудова підійшла впритул до санітарних зон наших об’єктів, і тепер мешканці прилеглих житлових масивів можуть спостерігати, як відбуваються скиди промивних вод у річку, що часто викликає обурення.

Ми вже зараз намагаємося скоротити обсяг скидів, і реалізували проєктне рішення, завдяки якому було зменшено скидання промивних вод в затоку на 20-25% — цей обсяг ми зливаємо у каналізаційну мережу.

Після впровадження нової технології очистки промивних вод повністю припиниться скид продуктів очищення питної води в Русанівську протоку. Після очистки вода буде повертатись в голову споруд, а зневоднений осад утилізуватиметься на полігоні твердих побутових відходів. Реалізація проєкту також дозволить скоротити технологічні витрати води на 7-10%, і тим самим заощадити додаткові кошти.

Напевно, один із найбільш масштабних і обговорюваних проєктів наразі — це реконструкція Бортницької станції аерації. Як просуваються справи з реалізацією проєкту?

26 лютого було зроблено черговий і довгоочікуваний крок в реалізації проєкту модернізації Бортницької станції — ми отримали тендерну пропозицію від групи японських компаній.

Після отримання пропозиції відбулося відкриття її Технічної частини, що проводилось за участю представників Київводоканалу, японського Консультанта, Міністерства фінансів України та уповноважених представників учасників торгів. Відповідно до правил проведення процедури торгів, наразі буде здійснено оцінку технічної частини отриманої пропозиції.

Хочу зазначити, що всі етапи відбуваються чітко за графіком, відповідно до якого безпосередньо розпочати будівельні роботи ми плануємо вже у другому півріччі 2021року.

Нагадаю, що в результаті реконструкції на Бортницькій станції аерації буде суттєво вдосконалено процеси очистки стічних вод, які скидаються у Дніпро. Там майже не залишатиметься небезпечних сполук, що можуть завдати шкоди довкіллю.

Гадаю, найбільше турбують мешканців лівобережних районах Києва саме неприємні запахи, які йдуть від станції.

Знову повторюсь, що на момент проєктування Бортницької станції аерації довкола неї була досить велика санітарна зона, і ніякі запахи не могли досягти житлових масивів. Але місто невпинно росте, і наразі житлові будинки опинились вже настільки близько, що їх мешканці дійсно можуть відчувати неприємні запахи при певному напрямку вітру.

Але проєкт реконструкції повністю вирішить цю проблему.

По-перше, він передбачає зменшення площі БСА, що дасть змогу збільшити відстань від станції до житлової забудови.

По-друге, споруди та обладнання, які є джерелом неприємного запаху, будуть накриті та матимуть незалежну вентиляцію, а забруднене повітря буде пропускатись крізь фільтри з активованим вугіллям.

Також реконструкція передбачає впровадження технологій оброблення та утилізації осаду, адже наразі мулові поля вже переповнені.

Потужність оновленої станції зросте, що дозволить забезпечити потреби міста з урахуванням його розвитку, а також дасть можливість приймати стоки від більшої кількості міст-супутників, що значно покращить екологічну ситуацію в цих містах.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»