Вадим Васильчук: «Суть трансформації шкіл не в тому, щоб ускладнити життя батькам, а щоб покращити якість освіти»

Вадиме Васильовичу, проєкти яких важливих рішень ваша комісія подаватиме на найближчі пленарні засідання Київради?

Важливим проєктом рішення, яке підготувала наша комісія і на позаминулому засіданні вже ухвалила Київрада, є створення у Києві просвітницького центру «Крим — це Україна».

Тут буде і правовий захист кримчан-переселенців, і громадянська освіта мешканців Києва й методичне забезпечення шкіл Києва, інша активність, направлена на консолідацію українського суспільства під час кризи.

В проєкті цього рішення закріплено, що наша комісія буде залучена до розроблення положень Центру. Напрацьовуватиме їх виключно виконавчий орган. Але ми маємо переконатися, що КБУ «Крим — це Україна» насправді займатиметься просвітницькими, інформаційними, культурогічними напрямками, як і планувалися відразу.

Іншим важливим проєктом рішення, яке вже погодила наша комісія і подаватиме на розгляд сесії Київради, є виділення компенсації за рахунок міста на харчування дітей киян-учасників АТО, Героїв Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності з 1 по 11 класи.

Раніше ця норма поширювалася лише на 1-4 класи комунальних шкіл для відповідних пільгових категорій. Якщо сесія Київради затвердить цей проєкт рішення, то безкоштовне харчування отримуватимуть школярі-пільговики усих класів.

Також департамент молоді та спорту КМДА отримав завдання підготувати зміни до міської комплексної цільової програми «Молодь та спорт» на 2019-2021 роки». Нинішній рік — це останній рік дії цієї програми, тому вже зараз потрібно працювати над новою. Базовими будуть пропозиції профільного департаменту, а ми вноситемо корективи.

Департаменту молоді та спорту ми доручили розробити і нове положення для конкурсу надання коштів для організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. Оскільки дійсне положення має нечіткий характер.

На минулому засіданні комісії розглядалося питання про трансформацію мережі закладів середньої освіти Києва у 2021 році. Яких нововведень чекати?

Відповідно до нового законодавства, трансформації зазнають школи-дитячі садочки, навчально-виховні комплекси, вечірні (змінні) школи, середні школи І-ІІІ рівнів, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні школи-інтернати та санаторні школи. Таких назв вже не буде.

Має відбутися спеціалізація в освіті — створення початкових, середніх і вищих шкіл. Це будуть окремі юридичні особи.

Тобто, початкова школа має навчати учнів тільки з 1 до 4 класу, середня — з 5 по 9, і вища — з 10 по 11 класи. Це має значно покращити якість освіти і підвищити безпеку та комфорт школярів. Зокрема, звести до мінімуму прояви булінгу. Адже старші учні не будуть навчатися разом із молодшими. Також вчителі спеціалізуватимуться на викладанні предмету саме з урахуванням особливостей вікового розвитку дитини. Тобто, для молодших і старших школярів педагоги будуть різними.

Наша комісія доручила департаменту освіти та науки КМДА напрацювати конкретні пропозиції по трансформації мережі закладів освіти у Києві. Думаю, розглянемо їх найближчим часом.

Але ж якщо створювати різні школи, то треба багато приміщень, щоб усім вистачило місць. Як вирішуватиметься це питання? Чи є планах будівництво нових шкіл у Києві?

Питання приміщень можна вирішити по-різному. Так, наприклад, у Дарницькому районі, завдяки надбудові четвертого поверху у гімназії № 315 вдалося значно збільшити потужність закладу. За таким типовим проєктом у Києві можна реконструювати ще як мінімум 40 шкіл.

Тобто, початкова і середня школа можуть бути в одній будові, але входи будуть окремими.

Також, сьогодні в Києві, за інформацією районних управлінь освіти, існує дисбаланс в наповнюваності шкіл, навіть в межах одного району.

Є школи, заповнені понад свою потужність, а в деяких школах кількість учнів менша за наявні місця. Тобто, можна скомпонувати.

У найближчих планах міста і будівництво нових шкіл. Сподіваюся, цього року розпочнеться будівництво сучасної школи з басейном на вулиці Соломії Крушельницької. Це — новий мікрорайон Дарницького району. Там постійно споруджуються висотки і, звичайно, нова школа дуже потрібна. Зараз проводяться проєктні роботи.

Велике перевазантаження шкіл спостерігається у Голосієвському районі (Теремки), на Троєщині (Деснянський район), в районі метро Лівобережної. Пропозиції з будівництва об`єктів мають надавати районні відділи освіти, адже на місцях такі проблеми видніші. Ще, звичайно, потрібно виходити з можливостей міського бюджету.

У соцмережах та батьківських групах стала поширюватися інформація, що у деяких школах з наступного навчального року закривають 10-11 класи, і учні будуть змушені іти на навчання в інші заклади, а хто погано навчався того взагалі в 10 клас не приймуть…

Нововведення завжди лякають. Коли людям бракує інформації, то вони починають щось вигадувати.

Жодного випускника 9-х класів не буде позбавлено права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти. Переведення школярів у 10-й клас відбуватиметься так і раніше — просто наказом директора і до тієї ж самої школи, якщо цього бажає учень.

Вища школа має розташовуватися або у тому ж приміщенні з окремим входом або десь недалеко у тому ж мікрорайоні. Адже освітня реформа проводиться не з тим, щоб ускладнити життя батькам, а напаки, щоб поліпшити якість та ресурсне забезпечення освіти і підготувати заклади до впровадження профільної школи з 2027 року.

Профільна школа потрібна для того, щоб кожен учень міг обрати, чим він хоче більше займатися — математикою, гуманітарними науками, спортом чи мистецтвом. Тобто, йдеться про спеціалізацію ще зі школи, щоб діти більш свідомо обирали професію і це дозволить зменшити кількість предметів у старших класах.

Після того, як департамент освіти та науки надасть нам інформацію, зокрема де будуть розташовуватися школи, її оголосять публічно. І тоді вже не буде пліток та домислів.

Запитання, яке дуже тривожить батьків дітей, які відвідують дитячі садочки. У школах учні 1-4 класів снідають за рахунок міста. У дитсадках донедавна бюджет оплачував 30% вартості харчування, а батьки — 70%. З нового року це відмінили. Чому?

На шкільні сніданки нинішнього року видатки з міського бюджету збільшилися. Так, минулого року на харчування у школах витрачали 700 млн. грн, а цього року заплановано 1,5 млрд. грн.

Співфінансування на харчування у дитсадках чомусь прибрали зовсім. Чому так сталося? Це питання ми підняли на засіданні ПК. І затребували у Департамента освіти відповідних пояснень такої ситуації. Найближчим часом проведемо позачергове засідання комісії і після цього надамо читачам «Вечірнього Києва» вичерпну відповідь.

На мою особисту думку, безкоштовне харчування школярів не є основним завданням закладів освіти. Звичайно, діти, які відносяться до пільгових категорій (з малозабезпечених сімей та ін.) мають харчуватися безкоштовно. Але, допомагати потрібно тим, хто потребує допомоги. Адже більшість батьків можуть дозволити собі заплатити за сніданок. А за 1,5 млрд. грн, які витрачає на місто на харчування, можна було збудувати як мінімум три повноцінні школи.

Комісія підтримала проєкт рішення про створення спортивної школи «Поділ». В яких районах найближчим часом ще споруджуватимуть спортивні комплекси?

Проєкт рішення про створення дитячо-юнацької спортивної школи «Поділ» ініційований заступником голови КМДА, депутатом Київради Валентином Мондриївським.

Мова йде не про будівництво нової школи, а про її створення на базі ФК «Поділ». Сьогодні його вихованці та тренери вважають, що ФК уже доріс до створення спортивної школи, де діти та молодь займатимуться спортом і де виховуватимуть майбутніх чемпіонів.

Щодо зведення нових спортивних комплексів, то минулого року таке будівництво розпочалося на масиві Райдужний. Тому, сподіваюся, там незабаром буде велика повноцінна спортивна арена, яка дозволить займатися спортом дітям та дорослим.

Також у Дніпровському районі заплановано спорудження багатофункціонального спортивного комплексу «Шалет», де проходитимуть тренування та змагання спортивних команд.

І останнє запитання. Хвиля самогубств серед школярів, яка нещодавно прокотилася Україною, засвідчила велику залежність дітей від соцмереж. На вашу думку, можливо потрібно в школах увести уроки про безпеку в Інтернеті?

Навряд чи такі уроки будуть найбільш дієвим методом. Насамперед, на челенджі, які запускаються у соцмережах, має реагувати кіберполіція. Також необхідно посилити співпрацю шкіл з ювенальною поліцію, щоб її співробітники частіше зустрічалися з школярами і розповідали про безпеку в Інтернеті.

Важлива роль у цьому питанні відводиться шкільним психологам. Через особисте спілкування чи анкетування вони мають виявляти дітей, схильних до скоєння таких вчинків.

Але, найголовніше, дітям мають більше приділяти увагу батьки. Треба спілкуватися зі своїми дітьми, цікавитися їхніми інтересами та проблемами. Перевіряти гаджети — які сайти відвідує дитина та з ким спілкується.

Адже діти найчастіше обирають ноутбук чи планшет саме з тієї причини, що батьки дуже зайняті. Тому, потрібно правильно визначати пріоритети і пам`ятати, що дитина це — найголовніше.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»