Через скільки часу має прибути «Швидка» і у яких випадках вона не приїде зовсім
Час приїзду «Швидкої допомоги» залежить від стану, у якому перебуває хворий. Національна служба здоров`я України дала роз`яснення — у яких випадках і через який час очікувати прибуття бригади медиків.
В залежності від стану пацієнта є чотири категорії звернень. І саме це впливає на час доїзду швидкої. Це — критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні звернення.
За зверненнями, що належать до категорії критичних, час прибуття становить 10 хвилин з моменту звернення до диспетчера центру екстреної медичної допомоги. Критичне звернення означає, що пацієнт у критичному стані і потребує реанімаційних заходів. Це стан, який супроводжується відсутністю дихання, неефективним диханням, масивною крововтратою чи кровотечею.
При екстреному зверненні час прибуття — 20 хвилин. Екстрене звернення означає, що пацієнт перебуває у невідкладному стані, який супроводжується порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також іншими відповідними скаргами та ознаками.
До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і не погіршиться через відтермінування надання медичної допомоги, проте він потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником. У таких випадках диспетчер, в залежності від ситуації, або рекомендує пацієнту звернутися до свого сімейного лікаря чи найближчої лікарні, що працює цілодобово, або направить до пацієнта бригаду, яка не виконує критичні або екстрені виклики.
Непрофільні звернення це ті, при яких стан пацієнта не є невідкладним та не потребує медичної допомоги бригадою швидкої. У таких випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до свого сімейного лікаря або надасть дистанційну медичну консультацію.
Навіть при критичному та екстреному виклику час прибуття 10 та 20 хвилин не враховує таких обставин як ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»