Нові книжки про Лесю Українку: що почитати
150-річчя з дня народження видатної поетеси, письменниці та перекладачки стало для українських дослідників та письменників поштовхом до підготовки нових сучасних видань, присвячених її життю та творчості. Знайомимо з книгами, які розкривають різні грані Лесі Українки.
Леся Українка. Повне видання творів у 14-ти томах
Почати варто з довгочікуваного видання — 14-томника з усіма творами і листами Лесі Українки, виданого в рамках 150-річчя. Попереднє «повне» видання було цензурованим і складалося з 12 томів. Принципова відмінність зібрання — це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу. Видання має вісім тематичних блоків: драматургія (1–4 томи.), поезія та ліро-епічні поеми (5 том), художня проза (6 том), літературна критика та публіцистика (7 том), переклади (8 том), записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том), «Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 том), листування (11–14 томи).
Видано 1 500 комплектів, які передадуть в бібліотеки, заклади вищої освіти, наукові центри та музеї в Україні та закордонні дипломатичні представництва для популяризації творчості Лесі Українки. Також видання буде доступне в електронному форматі для перегляду та завантаження безкоштовно на сайті Українського інституту книги за посиланням.
Оксана Забужко: від Notre Dame d’Ukraine до «Апокрифа»
Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій — одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків. Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.
Друга книжка Оксани Забужко, яка нещодавно вийшла друком — «Апокриф» — присвячена п’єсам Лесі Українки, об’єднаним християнською тематикою, біблійним символам та євангелістичним текстам в творчості Лесі Українки. «Апокриф» складається з двох частин: власне драм Лесі Українки та чотирьох розмов про Лесю Українку з Блаженнішим Святославом Шевчуком. «До 150-літнього ювілею Лесі Українки час згадати про неї як про автора християнського, хай не за переконаннями, а за світовідчуттям, за способом переживання. І Блаженніший в ході наших розмов доводить, що чуттєвість Лесі Українки була глибоко християнською», — зазначила Оксана Забужко.
Художній погляд: «Залізна вода» Мирослава Лаюка
Роман познайомить читача з невідомими сторінками життя письменниці та значно більше. Автор пропонує читачу зануритись у дві реальності: одна часова лінія переносить нас на початок ХХ століття, інша ж відбувається у наш час. Це не біографічний роман, як може здатися на перший погляд, хоча велику кількість нового та мало відомого про життя Лесі ви у ньому таки знайдете. Це розповідь про людські долі, пошуки себе, двері, які ми часто не помічаємо, та ту саму Лесю, яка веде за собою людей навіть через століття після своєї смерті.
За сюжетом, театральна режисерка та молодий чоловік, який після довгої відсутності повертається у рідні краї, шукають унікальний лист, що міг би внести ясність в один із найтаємничіших і найбільш резонансних сюжетів історії нашої літератури. Водночас на початку минулого століття в далеке карпатське село за Лесею йшли невідома поетка, проста гуцулка, плотогон і черниця-бернардинка».
Для підлітків: «Леся. Мандрівний клубочок»
Книжка Наталки Малетич з ілюстраціями Маші Фої — це нон-фікшн видання про Лесю Українку для підлітків віком 11–16 років, яке зображує письменницю в незвичному світлі. Читач дізнається про її зацікавлення, родину та коло спілкування, побут, подорожі тощо. Ми щодня зустрічаємо Лесю Українку в пам’ятниках і назвах вулиць, на купюрах і в шкільних кабінетах. Але яким щодня бачила світ сама Леся? Жива людина, а не офіційний портрет. Що вона любила, з чого сміялася й сумувала, про що писала листи рідним, з ким дружила? Кумедні прізвиська для братів-сестер, хоумскулінг, стильні вбрання, нехіть до публічних виступів і далекі мандри — певно, кожен знайде щось спільне з Лесею, яка називала себе boule vagabonde — «мандрівний клубочок».
Улюблена сестра Лесі: «Найкраща лілея з родинного саду Косачів»
Одна з книжок, що видані за підтримки Департаменту суспільних комунікацій КМДА, і будуть передані до 139 публічних бібліотек столиці.
Авторки Алла Диба та Олександра Шалагінова дослідили долю улюбленої сестри Лесі Українки, хранителя її архіву, дослідника біографії та творчості письменниці, автора монографії «Леся Українка. Хронологія життя і творчості», лікаря за фахом Ольгу Косач-Кривинюк (1877–1945).
Особливу увагу приділено 1920–1940-им рокам, коли родина Лесі Українки пройшла через горнило репресій, тюрми й концтабори. У ці роки Ольга Косач-молодша змушена була залишити працю земського лікаря і працювала вчителькою та бібліотекарем-референтом у Національній науковій медичній бібліотеці України. Опубліковано документи, спогади, листи, фотографії, які розповідають про українську інтелектуальну еліту з оточення родини Косачів.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»