Як змінилася культурна сфера у Києві за шість років: підсумок від Діани Попової

Діана Попова поділилася досягненнями за 6,5 років
Діана Попова поділилася досягненнями за 6,5 років

Сьогодні Діана Попова повідомила про останній день на посаді директора Департаменту культури КМДА. Вона поділилася, що вдалося досягти за роки керівництва Департаментом з 2014 року — від ремонтно-реставраційних робіт до культурних проєктів.

«Це були яскраві 6.5 років і я вдячна долі за кожен прожитий день з вами, дорогі колеги і друзі! Вибачайте за лонгрід, але ж мушу трохи розповісти про те, що вдалося змінити, — зазначила вона. — Розкажемо про головні досягнення команди Департаменту культури за ці роки у всіх її сферах — від фінансування до ремонтно-реставраційної діяльності».

За шість років фінансування комунальних закладів культури з бюджету м. Києва збільшилось з 450 тис. грн до 1,2 млн грн (P.S.: на жаль, пандемія внесла корективи у зростаючу динаміку).

Однією із надзвичайно клопітких, довготривалих та затратних, але водночас дуже важливих, є ремонто-реставраційна робота.

Так, за декілька років було виконано комплексний капітальний ремонт комунальних кінотеатрів «Промінь» і «Старт», будівель Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» і Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, будівлі та приміщень Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря», приміщень музею української діаспори — філії Музею історії м. Києва та «Зеленого театру» в парку «Партизанської слави».

Було відреставровано будівлю Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, дах та фасад будівлі на б-р Т. Шевченка, 3, «Мушлю» та площу з амфітеатром в Центральному парку. Також було виконано такі важливі роботи: завершена перша черга першочергових протиаварійних робіт на пам’ятці національного значення — Наводницька Веда Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»; виконана перша черга комплексу робіт із реставрації будівлі музею видатних діячів української культури Лесі України, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького з пристосуванням під музей «Іван Франко і Київ»; виконані роботи із утеплення фасадів, заміни вікон та внутрішні роботи будівлі навчального закладу Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра; виконані роботи із заміни вікон та капітального ремонту санвузлів будівлі Київського муніципального академічного театру опери і балету; виконані роботи із капітального ремонту по утепленню фасаду Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра; завершено будівництво нової сцени Теат ру на Подолі.

Було створено театр «Київ Модерн-балет», кінотеатр українського кіно «Ліра» на базі колишнього кінотеатру ім. Чапаєва, Музей окупації Києва та Музей-квартиру В. С. Косенка.

Оновлення матеріально-технічної базу закладів культури. Було придбано: сучасне світлове, звукове та сценічне обладнання для п’яти кінотеатрів, двадцяти комунальних театральних закладів, шести концертних та двох закладів мистецької освіти; мікроавтобуси для Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря» та Театру маріонеток; музичні інструменти для трьох закладів мистецької освіти та восьми театральних і концертних закладів; глядацькі крісла для чотирьох комунальних кінотеатрів та п’яти комунальних театрів; сценічне обладнання для КП «Агенція по обслуговуванню концертної і театральної діяльності».

У 2017 році міським головою Віталієм Кличком було започатковано пілотний проєкт «Сучасний бібліотечний простір», у рамках якого бібліотеки перетворюють з традиційної книгозбірні у сучасний комфортний культурно-комунікативний та інклюзивний простір. Відтак уже відбулось «перевтілення» шести наших бібліотек: Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва (просп. Перемоги, 25А); Центральної районної бібліотеки ім. П. Тичини Централізованої бібліотечної системи Дніпровського району м. Києва (вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24); Бібліотеки ім. М. Костомарова Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Києва (вул. Данила Щербаківського, 51В); Бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Подільського району м. Києва (вул. Межигірська, 25); Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва (б-р. Ромена Роллана, 13В); Бібліотеки № 115 для дітей м. Києва Централізованої бібліотечної системи Деснянського району м. Києва (вул. Бальзака, 28).

Заходи Департаменту культури: у 2014 р. було проведено 25 заходів; у 2015 р. — 28; у 2016 р. — 26; у 2017 р. — 59; у 2018 р. — 80; у 2019 р. — 86; у 2020 р. — 50. За шість років кількість нових масштабних культурно-мистецьких проєктів збільшилася у 12,5 разів. Це, зокрема, мистецький проєкт «Зірки світової опери», національно-культурний фестиваль «Київ Клезмер Фест», Міжнародний фестиваль мистецтва «Kyiv Art Week», Міжнародний фестиваль медіа-мистецтва «KLF — Kyiv Lights Festivаl», Міжнародний фестиваль мистецтв «Anne de Kiev Fest», фестиваль «MotoOpenFest», фестиваль «Muromets Fest», свято «День народження Андріївського узвозу», Київський міжнародний фестиваль театрів ляльок «pUp.pet», фестиваль фільмів про Київ і киян «Київ. Із кінематографом у серці», фестиваль «Віртуози фолку», Міжнародний конкурс молодих дизайнерів, Міжнародний музичний форум «Operetta Grand Music», новорічно-різдвяні свята на Софійській та Контрактовій площах, фестиваль «Відкрита музика міста» та ін. Окремо хотілось сказати про започаткування таких важливих проєктів, як Міжнародний конкурс-лабораторія постановок молодими режисерами в жанрі опери оперети/буф; мистецький проєкт «Театр крокує Європою»; Київський форум толерантності (міжетнічна та міжконфесійна платформи), проєкт «Митці столиці — киянам» та інтерактивний інноваційний проєкт — мистецько-освітню програму для мистецьких навчальних закладів з вивчення та популяризації творчої спадщини українських композиторів за допомогою сучасних 3D-технологій (Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів).

У 2017 році в українській столиці відбувсь пісенний конкурс «Євробачення». Події такого масштабу — це можливість популяризувати країну, створити їй позитивний імідж. Тому ми сумлінно готувались до цієї події. У рамках конкурсу для киян та гостей столиці було розроблено насичену програму культурно-мистецьких заходів на всі смаки та вподобання у різних локаціях міста — концерти української музики, майстер-класи, фестивалі, виставки тощо. «Неповторна програма розваг, красива європейська столиця, високий рівень організації події, надзвичайно гостинні люди…», — такі коментарі були іноземців. А головне — згідно із соціальними дослідженнями після «Євробачення» збільшилась кількість туристів до нашої країни.

А завдяки Kyiv Art Week наше місто нанесено на мапу ярмарків сучасного мистецтва і за п‘ять років довело свою важливість у формуванні та розвитку ринку сучасного мистецтва країни.

«Естетика, класична музика на великих і малих сценах серед міста, сучасне мистецтво в публічному просторі — все це стало невід‘ємною складовою нашого життя за останні роки, — підкреслила Діана Попова. — Ми працювали командою і функціонували як єдиний організм на захист важливих засад галузі культури! За роки нашої роботи не було втрачено жодного квадратного метра в галузі, тільки збільшено. Плюс музеї, плюс театри, плюс неймовірні мистецькі події міжнародного рівня. Щодня ми працювали зі знаком «плюс».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»