Сезон піщаних розкопок на Осокорках

Торік тут кияни ловили рибу. Нині сюди не підійти

На Тяглому озері пихкають аж три земснаряди. За останні два тижні вони намили кілька кагатів свіжого будматеріалу: завширшки – як кілька футбольних полів, заввишки – з триповерхівку. 
Коли ми з місцевим активістом і помічником депутата Київради Віктором Загорульком з’явилися на пагорбі – ще за кілометр до озера, то роботи припинилися, семеро працівників земснаряду на двох човнах попливли нам назустріч. Екскаватори опустили ковші, водій вантажівки зробив вигляд, що просто проїжджав повз нас. Хтось, полохаючи качок, пішов з вудками уздовж берега, хтось – до вагончика обідати, а бригадир – телефонувати, попереджати про появу журналіста «ВК». 
Тут ще торік кияни ловили рибу – у багатьох місцях уздовж берега витоптаний очерет, стоять пні-стільчики. Нині туди не підійти – шубовснеш, бо підмиті береги обвалюються, кущі плавають посеред протоки. 
– Скоро цей півострів знищать, – припустив я. 
– Такими темпами вони за кілька років до станції теплопостачання дійдуть, – додає Віктор. 
З-під ніг випурхнула пара качок. Загорулько каже, що раніше тут і лебеді плавали, і чаплі чорні й білі були, і лелеки… Вони й у вирій не літали, зимували неподалік: у каналі з Бортницької станції аерації до Дніпра вода завжди тепла, в мороз аж парує. 
– У чинному Генплані – це зелена зона, – розповідає Віктор. – А ось у новому ДПТ «Осокорки Центральні» тут, на більш ніж двохстах гектарах, накреслені вже вісім мікрорайонів на 80 тисяч жителів. До 2018-го мають пролягти дороги, а згодом вирости будинки. 
Те, що нові мікрорайони – не чиясь мрія, а реальний план, свідчить розбудова мікрорайону «Патріотика» – фактично першого із «накреслених» у ДПТ. Із трьох десятків тутешніх будинків на 12,5 тисячі мешканців добра половина вже височіє… над озером Небреж. 
Територію з боку «Епіцентру», що на проспекті Григоренка, насипають на метрів 6–10. Київська пустеля. Як тут стоятимуть будинки? 
Але ж стоять. Весь масив Позняки, пояснює Загорулько, зведено на піску, насипаному поверх озер і боліт. Колись тут було більше сотні озер, нині й половини немає. Лише цієї весни засипали озеро, що було трохи південніше від Тяглого. «Ще восени я там рибачив», – пише у Фейсбуку киянин Андрій Романчук. 
Удвічі меншим став за останні дні Малий Небреж. Минулого тижня спалахнула сутичка між захисниками Качиного озера та забудовниками на перетині вулиці Здолбунівської і проспекту Григоренка. 

Осокорки – не гумові 

- Ми виступаємо за облаштування тут природного парку, місць відпочинку. Адже на Харківському масиві зелених зон немає. Парк Партизанської слави далеко, біля станції метро «Позняки» – маленький скверик. З боку Дніпра – нічого зеленого, навіть стежини, все загороджено, в оренді навіть пляжі. Є місцина, де міг би бути парк, але вона в оренді у Яна Табачника. Є також ділянка на 4 га, яку огородили парканом ще одинадцять років тому. За старим проектом, там мала бути зона відпочинку з кафе-баром і рестораном. Однак досі нічого не побудували, зате тепер в орендаря з’явився новий проект – готельного комплексу, – продовжує розповідати Віктор Загорулько. – Проти наших пропозицій горою стоїть будівельна еліта. Вони ніби теж уболівають за розвиток Києва, мовляв, чого піклуватися про качечок, якщо киянам ніде селитися: столиця має межі. Але ж є закинуті промзони, масиви «хрущовок», які вже час зносити… Бо Осокорки не гумові. Нині вже до вагонів метро неможливо втиснутися, комунікації завантажені, у Дарницькому районі найбільший дефіцит місць у дитсадках. А якщо тут оселиться ще сотня тисяч людей, припаркуються десь до тридцяти тисяч автівок...». 

«Усе приберемо після себе» 

Нашу розмову переривають двоє молодих панів, що під’їхали автівкою. 
– Ось дивіться, – один із них розгортає теку з написом «Санітарно-екологічне покращення водойм». – Є замовник – держпідприємство «Укрводсервіс», є інвестор – «Будлюксінвест», є погодження управління водних ресурсів, екологів, СЕС, КП «Плесо», є креслення – за ці межі виходити не будемо. 
Євген Павлик, директор підприємства-підрядника ТОВ «Панорама-Нова» з Броварів, тицьнув пальцем ще в одне речення з договору: «Надлишки ґрунту вивезти за межі заплави і використати у господарстві» та заявив: «Держава чи місто жодної копійки не платить за це. Усе за власний рахунок. Хочу, щоб у Києві був порядок». 
– Але сьогодні тут безлад… 
– Усе приберемо після себе. Якщо замовник скаже, що тут потрібен пляж чи зона відпочинку, то навіть це буде виконано. 
– А озеро Малий Небреж навіщо засипаєте? 
– Там було болото – півметра води і п’ять метрів мулу, який стікав сюди зі всього Харківського масиву впродовж останніх тридцяти років. Аналіз ґрунту на вміст шкідливих металів показав перевищення норми у 6–8 разів. Забудовнику – банку «Аркада» – потрібно було прокладати комунікації, і він забрав частину озера. Ми її засипали. А друга частина, що ліворуч, на кінець року буде чистою – три гектари вшир і глибиною десь 4,5 метра». 
Водночас начальник управління екології Департаменту благоустрою КМДА Данило Мавлянов повідомив дарницькому активісту Олегу Сурженку, що управління дозвільних документів на видобуток піску на цій території не видавало. А тимчасовий очільник Держгеонадр Микола Бояркін сповістив: «У межах та поблизу озера Тяглого розвіданих родовищ піску не існує», а відтак, мовляв, жодних видобувних робіт там не може бути. 
Тобто видобутку нема, є розчищення озера. Начальник управління водних ресурсів у Києві й області Микола Урупа так і пише: «Здійснюється комплекс природоохоронних заходів із розчищення та благоустрою озера від замулень і відкладень, облаштовуються прибережні захисні смуги…». 
А що ж то насипано уздовж озера? Що вивозиться у промислових масштабах? Не мул, а «відкладення» з чистенького піску. 

ТАКА АРИФМЕТИКА 

У Києві річковий пісок продають по 40–90 гривень за тонну, по 10–20 гривень за мішок. Зазвичай один самоскид перевозить 20–30 тонн, машина піску коштує у середньому 2 тисячі гривень. 

Володимир БОХНЯК, депутат Київради: «Розчищення озер – це прикриття незаконного видобутку піску. У разі екологічного очищення озера звідтіля не мали б нічого вивозити. Увесь мул має залишатися на берегах – це родючий ґрунт. Але там намулу немає, вони добувають пісок. Кращий продають, гіршим засипають озера під нове будівництво. На водоймах заборонені будівельні роботи, окрім будівництва гідротехнічних споруд. Але у них в документах так і написано: «гідротехнічна споруда (кафе)». Звісно, що контролюючі служби, правоохоронці все прикривають. Бо десятки вантажівок за день неможливо не помітити. У планах громади – створити тут природний парк для еко-туризму, рибалки, бігові та велодоріжки…». 

Улітку 2013 року міліція припинила незаконний видобуток піску з озера Тяглого, вилучила техніку вартістю 2,5 мільйона гривень і розпочала кримінальне розслідування. Того ж року ТОВ «Укргідромеханізація» добувало і продавало пісок з Десенки, маючи документи лише на укріплення берега в парку Дружби народів, неподалік Московського мосту. 
Торік два кримінальні провадження було відкрито проти підрядної організації, яку Деснянська РДА найняла для розчищення водойми, укріплення берегів і будівництва резервного водного стадіону в урочищі Чорторий. Однак за бюджетні кошти ті добували пісок.