«Важливо показувати швидкий результат» — депутатка «Слуги Народу» у КМР Євгенія Кулеба

У інтерв’ю вона розповідала про команду «Слуги народу» у КМР, плани фракції на наступні п’ять років, екологію, транспорт та нюанси роботи міської ради.

— Чому ви вирішили піти з громадського сектору в політику?

— 7 років я працюю в досить успішній громадській організації Місто-сад, яка працює по всій країні і об’єднує громади навколо створення публічних просторів. Саме цей досвід роботи спонукав мене спробувати вийти на рівень більших можливостей.

Звичайно, я вірю в силу ГО, справжні результати досягаються в синергії між громадянським суспільством і представниками органів влади та бізнесу. Саме в такій моделі ми і працювали. Але для досягнення більших результатів на рівні Києва, я вирішила спробувати новий формат з урахування досвіду і знань, які отримали за попередні роки роботи.

Тобто це було природне рішення, новий виклик, нова команда. Це робота, яка змушує швидко вчитись та опановувати нові навички, робота в громадському секторі і політиці сильно відрізняється. Хоча її мета для мене така сама — робота в інтересах киян.

— Які ваші враження від перших засідань Київради, чи змінилось уявлення про неї?

— Я очікувала, що будуть трошки менші обсяги роботи. Але я готова до цієї ситуації, просто потрібно більше працювати, краще організовувати роботу команди. З представниками органів місцевої влади я співпрацюю давно, знаю як це влаштовано.

Але одна справа, коли ти ззовні спостерігаєш, а з середини це абсолютно інше уявлення. Я дуже сильно відчула рівень відповідальності. Кожен твій голос — це рішення, за які потрібно нести відповідальність. Бюджетний процес був відповідальний, зараз почалась активна робота в комісіях і завдання фракції — приймати рішення в інтересах киян.

— Депутати вашої фракції є новачками в Київраді, це є викликом?

У ситуації, в якій ми опинились є плюси і мінуси. Це додаткова робота, нам треба з усіма познайомитись, налагодити робочий контакт, дещо більше дізнатись про процедури в Київраді і КМДА. Процедури, при чому, дуже важливі, бо ти маєш не лише про стратегічні ідеї думати, але і як їх реалізувати.

Ми працюємо сильною командою, у нас хороші помічники та команди експертів. Наша фракція веде постійні консультації з громадськістю по кожному напрямку. Ми абсолютно відкриті і прозорі. Це виклик і це непросто, але я бачу позитив, бо ми можемо побудувати свою роботу відповідно до наших цінностей і цілей.

— Як організована робота вашої фракції?

Виходячи з того, що у нас 12 депутатів, ми вирішили хто буде відповідати за певний район. У нас є депутати, які працюють в декількох районах, тому що є доручення виборців, які треба виконувати.

Не дивлячись на те, що комісій більше ніж депутатів, є розуміння, що кожен має право працювати з тими питаннями, які він чи вона визначать своїми пріоритетами. Є усвідомлення, що всі депутати можуть брати участь у розв’язання важливих питань Києва, тому приналежність до тієї чи іншої теми не є принциповим.

— Які комісії для вашої фракції пріоритетні?

Для нашої фракції немає пріоритетних чи непріоритетних комісій. Кожен напрямок важливий, по кожному є очікування і звернення киян. Немає великих або маленьких ідей і ми будемо працювати з усіма питаннями, по яким до нас будуть звертатись.

— Чому існує диспропорція кількості депутатів в комісіях Київради?

З очевидних речей — це обсяги роботи. Зараз відбувається засідання земельної комісії, воно як правило триває цілий день, там безліч проєктів рішень і кожен з нас має відповідально ставиться до кожного з них під час голосування.

— Які ваша фракція ставить цілі на цю каденцію Київради?

— Ми виходимо з того, що всі результати нашої роботи будуть прозорими, ми звітуватимемо про результати нашої діяльності і вже це робили в раках дуже складного бюджетного процесу.

Ми хочемо досягти стратегічних і тактичних цілей. Наприклад, ми будемо працювати з темою вирішення транспортних проблем, які активно обговорювались під час виборчої кампанії. Є чіткий запит киян на вирішення цієї проблеми, яку ми плануємо вирішувати в синергії з депутатами інших фракцій.

Це як зменшення попиту на автомобілі, так і розвиток громадського транспорту, розвиток інфраструктури та веломережі. Уже навіть були прийняті наші пропозиції до бюджету, які стосувались велоінфраструктури. Наша мета — максимально залучати громаду Києва. Важливо показувати швидкий результат, абсолютно точно в нашому пріоритеті безпечне і здорове місто Київ.

— Якщо вже заговорили про транспорт, то що робити з маршрутками?

— У Києві є запит на відмову від маршруток. Єдине, що така відмова немає відбуватись різко. Це поступовий процес і абсолютно точно потрібно давати альтернативи, які будуть привабливішими за маршрутки. Відмова містян від них має бути природною.

— У столиці зараз є проєкт Генплану, у якому багато уваги приділяється транспорту. Як ваша фракція його оцінює?

— Генплан був предметом активної дискусії весь минулий рік під час виборчої кампанії. Маю сказати, що є консолідована позиція не лише представників нашої фракції, а взагалі Київради. Треба дуже-дуже уважно ставитись та переглядати його.

Зараз вже теж є погоджена позиція, що мають проводитись громадські обговорення і з експертами, будуть враховуватись усі думки. Це документ дуже важливий і відповідальний, до нього депутати Київради мають серйозно поставитись.

Окрім транспорту там же ще дуже багато важливих тем. Але в тому вигляді, в якому він зараз існує, я не бачу можливості підтримки цього проєкту Генплану.

— Ви входите до екологічної комісії, у столиці це дуже болюча тема. Як ваша фракція бачить кроки в покращенні екології?

— Ця тема є актуально в усьому світі. Ті політичні сили і лідери, які ставлять цю тему в пріоритет — знаходяться в керівництві більшості найпрогресивніших міст Європи. Тема, на мою точку зору, трохи недооцінена в контексті Києва, але з урахуванням запиту потрібно працювати.

Тут так само є стратегічні і тактичні завдання. Зі стратегічних — це поступове вирішення проблеми з управлінням відходами, є ідея відмови від полігонів, використання цінних відходів після сортування. Це велике завдання, але перші кроки були здійснені до нас. Є декілька громадських ініціатив, які активно починають працювати з цією темою, є їх підтримка. Дуже хочеться, щоб ми заговорили про вплив полігонів на екологію.

Також питання повітря, тут теж тема транспорту активно включаються, тому що 89% забруднення повітря від автомобілів. Тобто всі теми взаємопов’язані. У нас вже було засідання екологічної комісії і ми проголосували план роботи на 2021 рік. Там уже є проєкти рішень з управляння відходами, також з фіксацією викидів та питання інвентаризації водойм. Виявляється, що проблема з обліком водойм серйозна.

Також важлива тема кількості зелених насаджень. І в цьому контексті потрібно говорити не тільки про парки та сквери, а й про «зелені коридори», про озеленення вулиць, фіксацію теплових островів.

До речі комісія підтримала мій проєкт рішення, який стосується теми адаптації Києва до змін клімату. Це теж стратегічне завдання і сподіваюсь буде ціла програма і ряд заходів, які потрібно буде реалізувати.

Розуміння, де знаходяться у Києві теплові острови і розуміння, де потрібно здійснювати озеленення — це те що зараз роблять усіх містах Європи. У Парижі для прикладу до 2024 року Єлисейські поля планують зробити пішохідними і буде створена мережа зелених коридорів. Це звучить дуже надихаюче, великі ідеї починаються з маленьких кроків.

— Багато урбаністів вважають, що весь Хрещатик потрібно зробити пішохідним…

— Я з ностальгією згадую вихідні пішохідного Хрещатику. Зараз Хрещатик не перекривається і я вже зверталась в усному порядку, думаю напишу офіційне звернення, щоб це знову почали робити. Але я думаю, що будь-які рішення мають засновуватись на моделюванні, на даних і на дослідженнях.

Тут потрібно дивитись в тому числі на моделювання Світового банку і яке там рішення для Хрещатика. У будь-якому разі, потрібно поступово, не різкими заходами, але зменшувати попит на користування автомобілями і розвивати громадський транспорт, велоінфраструктуру, мікрорайони, щоб зменшити маятникову міграцію з лівого на правий береш. Це єдиний шлях.

— Наскільки мені відомо, сміттєві полігони не знаходяться в підпорядкуванні міста…

— Полігон №6 знаходиться в Голосіївському районі, тобто в межах Києва. Полігон №5 в Підгірцях, але тут хоч він і знаходиться за межами, вплив на екологію міста він здійснює. Тут потрібно думати про реальні наслідки для киян і знаходити можливості для співпраці з областю.

Полігони є одним із джерел формування парникових газів, це все має той вплив, який може бути непомітним. Але кияни на лівому березі дуже це відчувають, це і ТЕЦ, і Бортницька станція аерації. Звичайно я не можу обіцяти, що вже завтра ці питання будуть вирішені, але якщо правильно побудувати тактику, стратегію та команду, то я думаю, що поступовими кроками зміни можливі.

— Як ваша фракція збирається себе позиціювати: в опозиції чи у співпраці з владою міста?

— Ми позиціонуємо себе як фракцію, яка працює в інтересах киян і ми будемо підтримувати ті рішення, які направлені на вирішення проблем Києва. У законодавчому плані в нас немає обов’язку створювати коаліцію, тому наша позиція — ефективно працювати кожен за своїм напрямком і виконувати доручення киян.

— Після обрання вам майже одразу довелось займатись бюджетом на 2021 рік, як його ваша фракція оцінює?

— Це той бюджет, який був можливим в тих умовах, які склались в Україні. Є виклики, з якими ми стикнулись у зв’язку з коронавірусом і карантином. З урахуванням цих викликів і того, що в нас багато нових депутатів, то це оптимальний бюджет. Я абсолютно переконана, що наша фракція зможе ефективно працювати у 2021 році і тоді ми більш предметно поговоримо про результати нашої роботи.

Загалом ми відпрацювали ефективно, майже усі наші пропозиції були враховані. Це інфраструктурні проєкти, які з’явились за запитом виборців. Також наша спільна поправка з Голосом про збільшення обсягів Громадського бюджету. на 2022 рік це 200 млн грн і на 2023 рік це 220 млн грн.

Завдяки фракції були виділені кошти на реконструкцію деяких парків та скверів. В наступному році ми зможемо активніше долучитись до формування бюджету і краще доносити запит киян.

— Як Київраді збиратись в умовах пандемії, чи можливе проведення онлайн-сесій?

— Таке рішення передбачено і є можливість збиратись онлайн. Але місто має жити, розвиватись і працювати. Роль депутатів Київради є тут дуже важливою, звичайно, на засіданнях ми маємо перебувати з дотриманням усіх карантинних вимог.

— Як може міська влада пришвидшити вихід із умов карантину?

— Я думаю, що Київрада і керівництво міста може зробити просвітницьку кампанію з теми вакцинації. Зараз усі активно обговорюють соціологію і багато українців не готові вакцинуватись від коронавірусу. Вакцинація буде топ темою цього року, бо це єдиний шлях ввійти у звичний для нас режим.

Я особисто вважаю, що колишньої свободи найближчим часом не буде, але тут є консолідована думка депутатів, що здоров’я киян є пріоритетом. Потрібно також пам’ятати і про добробут киян. Має працювати бізнес, місто має ефективно розвиватись і я переконана, що ми знайдемо той баланс.

— У партії «Слуга народу» найбільша фракція у Верховній Раді, чи допомагає вам це лобіювати інтереси Києва, наприклад у відношенні закону про столицю, який зараз розглядається?

— У нас є підтримка народних депутатів-мажоритарників, ми на зв’язку і працюємо в синергії. Навіть коли ми готували разом свої пропозиції до проєкту бюджету, то вони теж активно включались.

Вони працюють довше за нас і десь в якихось аспектах можуть краще знати проблеми того чи іншого району. Я впевнена, що ця взаємодія буде зміцнюватись. Ми розраховуємо на субвенції та державну підтримку, тобто ми будемо адвокатами міста Києва.

По закону про столицю в нас є довіра до колег з Верховної Ради. Якщо закон буде проголосований, то за імплементацію будуть вже відповідальні депутати Київради.

— Але там є дуже конкретні питання, наприклад, чи має депутат отримувати заробітну плату?

— Я тут можу сказати лише як депутатка Євгенія Кулеба, що депутат має отримувати компенсацію свого робочого часу. Обсяги роботи величезні, щоб бути ефективним депутатом ти маєш дуже багато працювати. Тому я вважаю, що компенсація за дуже зрозумілими критеріями та показниками була б можливою.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, фото Борис КОРПУСЕНКО «Вечірній Київ»