Як здати квартиру і не потрапити до рук шахраїв

Киянин Станіслав поїхав до Німеччини на рік, квартиру здав в оренду через ОЛХ. Коли повернувся назад, виявив у своїй оселі незнайомих людей, які, як стверджують, купили цю квартиру кілька місяців тому.

Виявляється, через місяць після від’їзду господаря житла, сусіди знизу подали позов до суду на Стаса про відшкодування 120 тисяч гривень. Причиною для цього стало затоплення їх відремонтованої квартири (квартирант, як виявляється, був підставною особою недобросовісних сусідів). Доказом послужив акт з ЖЕКу і проведена відповідна експертиза.

Суд намагався знайти Стаса, відправляв йому повістки, але безрезультатно. У результаті суддя, спираючись на надані документи і покази свідків, зобов’язав винуватця відшкодувати збиток 120 тисяч гривень.

Але, природно, через відсутність у країні, Станіслав про суд не знав і не міг погасити борг. Сусіди подали новий позов, вимагаючи продажу квартири боржника на публічних торгах, а з виручених коштів погасити борг.

У результаті суд виніс відповідне рішення, оцінювач оцінив квартиру в 120 тисяч гривень і вона була продана на аукціоні. Нові власники, за допомогою поліції і виконавчої служби відкрили квартиру, вивезли меблі і через деякий час її продали за повну вартість. Природно, Стас намагається знайти винних і повернути квартиру, але поки безрезультатно.

Секрет цієї афери простий: власник сам пускає аферистів у квартиру, сам показує документи, і сам ділиться своїми планами.

Інший вид афери називається «оренда — ширма». При підписанні договору оренди шахрай використовує або підроблений паспорт, або паспорт з «непідконтрольною» реєстрацією.

Власник квартири та ріелтор зацікавлені в грошах, і не особливо вдивляються у паспорт квартиронаймача.

«90% договорів оренди оформлюються не на нотаріальному бланку, а на звичайному білому папері, який приносить на угоду представник агентства нерухомості або власник квартири «витягує» з інтернету.

І ще, коли шахрай підбирає об’єкт афери і приходить на перегляд житла, він займається «розвідкою» — уважно вивчає особисті документи власника і документи на квартиру, завдяки чому оцінює можливість афери.

Його цікавить, скільки власників у квартирі, психологічний портрет орендодавця, на підставі якого документа останній володіє квартирою, хто сусіди, наявність в будинку охорони і відеоспостереження.

Так, кілька років тому в Києві засудили 12 членів злочинного угруповання, які орендували квартири в центральних районах столиці, підробили правоустановчі документи і продали 36 квартир», — розповідає юрист.

Ще одна схема обману — псевдо-ріелтори. Посередник може роками здавати квартиру, тим самим вивчаючи власника і втираючись до нього в довіру. Але як тільки оригінали документів потрапляють до нього в руки, він може провернути аферу. Оригінали документів залишає собі, а власнику повертає кольорові копії. Як правило, жертва не сильно вдивляється в папери і не задає зайвих питань, довіряючи «новому другу».

«Якщо питання виникають, або близькі власника радять звернутися в поліцію через втрату документів, то відповідь «ріелтора» очевидна: «Як же так, ми ж довіряли один одному, я зняв копії для реклами житла, я переплутав файли…», — розповідає Іван Кудояр.

Киянам, які збираються здавати в оренду житло, юрист радить: вивчайте орендаря, знайдіть про нього інформацію в соціальних мережах, цікавтеся, чим заробляє на життя, де живуть його родичі. Не проявляйте зайвої скромності, відвідуйте квартиру раз на тиждень, особливо в перші два місяці.

Не довіряйте оригіналів документів — ні ріелтору, ні юристу, ні кому.

«Природно, якщо шахрайська угода проходить за спиною у власника, шанс повернути квартиру є. Але в результаті страждає добросовісний покупець. Хоча результат буває різний, двох однакових афер не існує», — запевняє юрист.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»