Столичний психотерапевт пояснив, чому підлітки накладають на себе руки

Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет

З початку 2021 року у ЗМІ все частіше почали з`являтися новини про підлітковий суїцид. Містом почали ширитися чутки, що начебто на дітей знову відкрив полювання «Синій кит», адже усі підлітки обрали один і той самий спосіб самогубства.

До слова, 19 січня 12-річний хлопчик зробив «стрибок смерті» з вікна 15-го поверху у Голосіївському районі столиці. 26 січня у Броварах загинув 18-річний курсант, вистрибнувши з вікна 15-го поверху. 28 січня на Київщині, загинув 10-річний хлопчик, який теж вистрибнув з вікна 15 поверху. 1 лютого у Києві на вул. Орловській 16-річна дівчина вистрибнула з вікна 5-го поверху. 2 лютого на вулиці Михайла Максимовича 14-річна дівчина випала з 17-го поверху. 15 лютого, на вулиці Княжий Затон, що у Дарницькому районі, 13-річна дівчинка впала з балкону 14-го поверху.

Журналісти з сайту «Вечірній Київ» поспілкувалися з психологом, фахівцем Київського міського центру громадського здоров`я, психотерапевтом Єдиного реєстру психотерапевтів Європи (ЕАР) Оксаною Придатко та дізналися, що змушує підлітків вкорочувати собі віку і як цього можна запобігти.

Пані Оксано, які діти в групі ризику?

-У групі ризику перш за все знаходяться ті діти, у яких батьки чи родичі мали певні проблеми із психічним здоров’ям. Наприклад, вживали психотропні речовини. Або діти в сім’ях, яких були випадки суїцидів. Також до групи ризику можна віднести дітей, які дуже переживають через розлучення батьків та дітей, які переїхали з іншого міста та не можуть адаптуватися у школі.

За словами психотерапевта, дуже великий вплив на дітей надає знущання (булінг), в тому числі і в соціальних мережах, коли дітей видаляють з певних груп, так званий остакізм. Здатні до суїциду й ті, що мають ознаки депресивних розладів, відчувають себе некомфортно серед однолітків, мають низьку самооцінку, відчувають самотність в класі й дома, не мають теплих стосунків з батьками.

-І, звичайно, це діти, які можуть робити певні порізи на тілі. Наприклад, у віці 11 -12 років. Діти, які не можуть іншим шляхом втамувати свій душевний біль. І тому вони мають розглядатися в зоні ризику. І ще звичайно має значення певна реакція на стрес. Тобто діти, які піддавалися жорсткому поводженню чи діти, які пережили якісь дуже сильні потрясіння, наприклад, стали свідками вбивства або стали жертвами фізичного, сексуального насильства.

Не виключає фахівець з цього переліку й ситуації ранніх підліткових сексуальних стосунків, підліткову вагітність. За словами Оксани Придатко, діти не можуть поговорити про це з батьками й іноді у відчаї та почуваючи безвихідь можуть вдаватисят до таких страшних речей.

Як вчасно розпізнати страшні думки дитини?

-Не завжди думки дитини про самогубство призводять до спроб, та, саме, самогубства. Хлопці частіше помирають від самогубств, дівчата ж більше про це розмірковують. Причиною таких думок також може бути специфічний контент у соціальних мережах, таких як «Тік-ток», «Інстаграм» який провокує до здійснення ризикових дій та смерті. Якщо говорити про вік, то загалом такої конкретної статистики немає. Можна сказати, що з 10-12 років діти дуже вразливі. Якщо вони більше часу проводять зі своїми друзями, почувають себе добре серед ровесників, мають авторитет, їм добре вдається навчання та інші захоплення (спорт, музика, тощо), вони почувають себе впевнено. А коли вони у такому віці починають комплексувати й у них не виходить знайти спільну мову з однолітками, до того ж, можуть бути дуже високі вимоги від батьків — це все може негативно вплинути на психіку дитини.

Психотерапевт підкреслює, що дітям у віці 10-12 років — найважче. Але все ж таки більше самогубств скоюють підлітки у віці від 15-19 років. Дівчата частіше про це думають, читають про смерть. Це і певні тексти віршів, пісень, перегляд відео. Також вони слухають відповідні групи, які пропагують смерть, як вибір.

-З дітьми потрібно обговорювати це, все. Не лякатися того, що вони занепокоєнні темою смерті, або їм це цікаво. Давти їм висловлюватися, ділитися своїми занепокоєннями, чи позицією, тому що у підлітковому віці багато підлітків переживають так звану екзистенційну кризу, їм цікава тема сенсу життя, життя та смерті, бо вони вже розуміють кінечність життя.

Що робити, якщо дитина дуже болісно переживає перше кохання чи погані оцінки?

-Перш за все треба з дитиною поговорити й ніколи її не лаяти й не казати їй, що вона щось зробила неправильно. Батькам потрібно говорити своєму чаду про те, що, незважаючи ні на які обставини, які можуть скластися у її житті, вони завжди допоможуть та будуть поруч. Але бувають такі ситуації коли дитина не хоче обговорювати зі своїми батьками те, що з нею відбувається. Так буває через брак довіри, погані стосунки з батьками, або відсутність в родині культури обговорення подібних речей. Тому потрібно починати з культури обговорення з дітьми важких ситуацій. Мабуть, і ті, які трапляються в житті дорослих. Коли є певна довіра до батьків, вони не будуть соромитись з ними обговорити певні моменти з власного життя.

Також, Оксана Придатко звертає увагу на залучення фахівців.

-Якщо батьки не можуть впоратись самостійно, варто залучати спеціалістів. І важливо пропонувати зустріч з психологом, психіатром, який розуміється на цих темах, має досвід роботи з підлітками, тому що дітям дуже важко говорити на ці теми. У нас є дружні клініки для молоді, де є фахівці, які можуть надати підліткам психологічну допомогу. Навіть поговорити на тему сексу, адже з батьками підлітки взагалі не хочуть це обговорювати. В школах теж дітям нічого не пояснюють, наприклад, не обговорюють тему стосунків (що означає емоційна залежність, як вона проявляється?). Тобто це може бути корисним для підлітків, коли вони зіштовхуються з невзаємним коханням.

Як дитині навчитися переживати втрати

-Стосовно того, що дитина переживає якісь втрати, то є дуже багато думок, що не потрібно про це говорити. Я вважаю, що про це варто говорити. І дитина після 6-ти років звичайно переживає. Але потрібно починати про це говорити з того віку, коли дитина вчиться пізнавати світ, коли батьки вирішують завести маленьку тваринку. Варто розповідати дитині про те, вони живуть певну кількість років. Для того, щоб дитина була готова до того, що є кінечність життя. Також, дуже важливим є говорити про життя вцілому, формувати здорове відношення до життя, вести здоровий спосіб життя та радіти життю. Тобто якщо батьки кажуть «мені це набридло, я вже не можу це терпіти» — діти будуть наслідувати таку ж поведінку.

Булінг провокує думки про самогубство

Фахівець наголошує, що дитину потрібно навчати навичок, як відстоювати себе, самостверджуватися, як відповідати в ситуаціях, коли на неї тиснуть. Також, Оксана Придатко звертає увагу на школи, адже, за її словами, вчителі мають допомагати дітям вирішувати конфлікти між однолітками.

-Якщо цього не стається, то ні в якому разі не можна це замовчувати. Потрібно говорити не тільки з дитиною. Батьки мають говорити з вчителем, з батьками кривдника, а якщо це не допомагає, звертатися до адміністрації школи, задля того, щоб це припинити. Якщо вони не можуть зробити це самостійно, вони повинні звертатися до спеціальних служб, ювенальної превенції. Тобто туди, де вони можуть дізнатися, як захистити свою дитину від знущань. Адже якщо вони цього не зроблять вчасно, дитина може це якось дуже складно пережити. І якраз це може спонукати її до суїцидальних думок. Я не кажу про те, що вона може з собою щось зробити, але булінг може бути приводом саме для думок про суїцид.

Також, психотерапевт не виключає й той факт, що емоційно збуджена дитина може від відчаю використати ліки, наприклад бабусі чи дідуся, які можуть знаходитися випадково у зоні доступності дитини і отруїтися ними, або використати гострі предмети і травмувати себе фізично. Якщо батьки бачать, що дитина дуже збентежена, то звичайно, що варто ці всі речі прибирати.

Якщо ви не знаєте, що робити, є телефон Національної дитячої гарячої лінії — Ла Страда

-Якщо потрібна психологічна допомога, звертайтеся на Гарячу лінію — 0 800 500 225 Ла Страда, до досвідчених фахівців. Батькам не зволікати, а звертатися за допомогою, якщо вони занепокоєні та не знають, як себе поводити в тій чи іншій ситуації.

Також, Оксана Придатко каже, що варто пам’ятати — висвітлення суїциду у фільмах чи серіалах може мати певний ефект на підлітків. Наприклад, фільм «13 причин чому» викликав спалах самогубств в США. Потрібно зробити особливий акцент на соціальних мережах, адже левова доля суїцидального контенту йде саме звідти.

-Також, не забувайте, що завжди треба свою дитину підтримувати та казати їй, що ви її любите.

Вікторія ГРЕБІНЬ, «Вечірній Київ»