Як зміниться Дарницький район у 2021 році: нові лікарні та дороги
«Вечірній Київ» поспілкувався із головою Дарницької РДА Ярославом Лагутою про головні інфраструктурі, медичні та екологічні зміни, які чекають на район цього року.
ЩО РЕАЛІЗУВАЛИ ТА ЩО ВТРАТИЛИ У 2020-ОМУ
— Ярославе Миколайовичу, які головні проєкти вдалось втілити торік, не зважаючи на усі виклики, пов’язані із пандемією та карантинними обмеженнями?
— 2020-й збагатив усіх нас новим досвідом та згуртував навколо спільних цілей. До речі, минулого року Дарницькому району виповнилося 85 років. І важливо, що саме за цей рік нам вдалось реалізувати цілу купу важливих проєктів — хоч і зіштовхнулись з певними складнощами.
Зокрема, втілили близько сотні ініціатив Громадського бюджету, і тим самим стали рекордсменами у столиці по цьому конкурсу. 2020-й також запам’ятався рекордами. Завершили реконструкцію частини парку «Партизанська слава» і відкрили там найвищий в Україні світловий пішохідний фонтан. Ми не обмежились одним рекордом і встановили ще один, створивши у районі найдовший 86-метровий Самчиківський розпис на паркані школи №105. Також у Дарницькому районі тепер є найбільша кількість муралів — 42 штуки! Думаю, що це дуже гарна практика для щільно забудованої місцевості. Творчість дещо розбавляє наші «кам’яні джунглі» (сміється, — ред.)
— Які ще проєкти реалізували?
— Пишаюсь, що нам також вдалось розморозити будівництво амбулаторії на вул. Гмирі. Ми себе гарно проявили також в освітній сфері. Торік успішно реалізували пілотний проєкт по надбудові четвертого поверху гімназії №315 на Позняках і розширили заклад на понад пів тисячі навчальних місць — з 1260 до 1800 місць.
Також відкрили після капітального ремонту осучаснену бібліотеку №156 імені Миколи Руденка. На вулиці Санаторній презентували повністю реконструйований дитячий садочок. Свою роботу відновив дошкільний навчальний заклад №652 на вулиці Бориспільській, 28/1 з групами для реабілітації дітей із ДЦП.
Торік в районі висадили близько 1000 дерев. Оновили понад сотню прибудинкових територій. Це важливо, бо деякі з них, зокрема, на Старій Дарниці, не бачили ремонту по пів століття.
— Були також і трагічні випадки, зокрема, коли стався вибух на вулиці Соломії Крушельницької у червні 2020-го…
— До такого не можна бути готовим, але водночас ця трагедія показала, що люди не байдужі до чужого горя і готові помагати. Більшу частину року в нас ця подія була темою №1 на усіх нарадах та зустрічах. Впродовж трьох місяців організовували триденне харчування за місцем тимчасового перебування для постраждалих, зараз продовжуємо допомагати продуктами, створили банк речей одягу і взуття. Долучався також свідомий бізнес.
На жаль, не можливо повернути людські втрати. Але в міському бюджеті передбачені кошти на ремонти та придбання мінімальної побутової техніки, меблів колишнім мешканцям багатоповерхівки. Також виділили кошти на відновлення втрачених документів та фінансову допомогу як таким, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації. Що стосується самого будинку, то там зараз триває демонтаж зруйнованих поверхів.
НОВІ ДЕРЕВА ТА РЕМОНТИ ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ
— Ярославе Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, які плани маєте стосовно благоустрою району у поточному році?
— Сучасний стан благоустрою територій Дарницького району дуже контрастний. Є динамічні, розвинуті мікрорайони, такі як Позняки чи Осокорки. А є традиційні, сталі — говорю про Стару та Нову Дарницю, Рембазу, Бортничі, частково Харківський масив. Для нас сьогодні важливо застосовувати комплексний підхід до кожної території, не виділяючи одну над іншою. Якщо минулого року облагороджували невеликі двори, то у 2021-ому зосередимось на територіях понад 1000 кв.м. Це буде найбільш масштабне оновлення дворів за останні десятиріччя.
Але, розумієте, можна якісно відремонтувати тільки міжбудинковий проїзд і все, а можна до цього підійти комплексно і звернути увагу й на дитячий чи спортивний майданчики поруч. Треба також утеплити фасад будинку, висадити нові дерева на зелених зонах, оновити освітлення та відремонтувати втомлені роками під’їзди. Трошки довший шлях, але надійніший. Звісно, це питання не одного року, але починати колись треба.
— Серед щільної забудови люди часто нарікають, що їм катастрофічно бракує зелених зон. Чи маєте якесь бачення, як вирішити цю проблему?
— Зараз на районному рівні тривають роботи з капітального ремонту Парку партизанської слави. Сьогодні також дуже важливоозеленити проспект Бажана. Бо навіть не дарничани знають, що маємо в районі три гострі питання: завод «Енергія», Бортницьку станцію аерації та якраз оцей загазований проспект Бажана. Поки що єдиним виходом із ситуації є максимальне озеленення проспекту. Але для цього потрібно також облаштувати автоматичну систему поливу, бо цей проспект пролягає на пісках і зелень там просто не буде рости. Ми точно не зробимо це все за наступний рік, але позитивні зміни жителі побачать. Таку ж систему поливу також плануємо облаштувати на Харківській площі.
Зараз триває перший етап робіт капітального ремонту території біля озера «Лебедине». Роботи будуть проводити до кінця 2021 року. Окрім прогулянкових доріжок, заплановано прокласти 900 метрів велодоріжок. По водоймах плани амбітні, але не все одразу — поступово.
Що стосується питань екології, то на міському та загальнодержавному рівні продовжаться роботи з реконструкції Бортницької станції аерації та модернізації сміттєспалювального заводу Енергія.
ПРО ДОРОГИ І ТРАНСПОРТ
— Прошу сказати, яка ситуація із розвантаженням транспортних потоків у Дарницькому районі. Адже сьогодні є шляхи, які простоюють у заторах, а є такі, що не використовуються сповна…
— Зараз ми на тому етапі, коли розуміємо проблематику і будемо, сподіваюсь, у цьому році приймати важливі рішення. Так, наприклад, проблемою району нині є Дарницьким шосе і Дарницький міст, які формально перебувають у власності Укрзалізниці. Поруч немає освітлення. Та що там — навіть не всюди прокладений верхній шар асфальту. Але оскільки територія не наша, то ми не можемо її утримувати чи прибирати.
Зараз на рівні міста вже ведуться перемовини з відпрацювання алгоритму передачі, щоб все-таки Укрзалізниця передала району ці землі і ми врешті змогли там навести порядок. Якщо так буде, то однозначно на ці території чекають масштабні зміни. Бо нині Південний міст завантажений більш ніж на 100% від своїх можливостей, а Дарницький — водночас менш ніж на половину. Наше завдання максимально збалансувати потоки на цих шляхах.
У планах продовження проспекту Григоренка, а також вулиці Колекторної до Бортничів. Є також питання до території між Епіцентром та Метро, бо нині досі не зрозуміло, кому вони належать.
— Тобто, якщо підсумувати, то цього року йдеться здебільшого про те, щоби навести порядок із документами та передати ці дороги на баланс району?
— Так, абсолютно. Окрім цього, ми нещодавно презентували ідею спорудження нової автомобільної дороги на півдні району. Разом із «Укравтодором» показали можливий проєкт будівництва дороги, яка дозволить розвантажити транспортний потік в межах мікрорайонів Південні Осокорки та Бортничі.
Цей проєкт передбачає будівництво ділянки в межах Дарницького району загальною протяжністю понад 3 км з альтернативним виїздом/заїздом до Бортничів та вулицею Центральною. Друга частина дороги простягнеться межами Київської області та забезпечить альтернативні виїзди/заїзди до сіл Гнідин та Вишеньки.
— А які перспективи такої ідеї станом на зараз?
— Поки що це проєктне рішення і ми на початковому етапі. Будемо його обговорювати з громадськістю та депутатським корпусом. Спробуємо знайти порозуміння. Одночасно з цим, в Дарницькому районі плануємо свою родзинку — екопарк «Осокорки». На мою думку, до реалізації проєкту потрібно підходити тільки комплексно, одночасно вирішуючи глобальні проблеми транспорту, доріг та екології.
ПРО НОВІ ЛІКАРНІ ТА АМБУЛАТОРІЇ
— 2020-й беззаперечно довів, на скільки важливою є достатня кількість медичних закладів. Для густонаселеного Дарницького району ця проблема також актуальна. Як РДА вирішує це питання?
— На жаль, сьогодні ті заклади, які працюють в районі, не справляються із кількістю потенційних пацієнтів. Але я горджусь тим, що нам вдалось дещо зрушитись з місця у цьому напрямку.
У 2019-ому «розморозили» будівництво нової поліклініки на вул. Гмирі, 8, де раніше у старому невеликому приміщенні працювала амбулаторія № 2, а в 2020 році ми суттєво зрушили цей довгобуд. Зараз потреба у новій амбулаторії значна — люди змушені їздити у лікарні на Червоний хутір. За рік часу нам вдалось не просто розпочати роботи у котловані, а повністю збудувати каркас будинку і перекрити його дахом.
— Раніше Ви анонсували, що заклад здадуть до кінця 2021-го. Вкладаєтесь у терміни?
— За планом поліклініку і справді мають закінчити до кінця року. Але з міського бюджету передбачили не всю суму потрібних коштів… Це важливий проєкт, тому майже впевнений, що впродовж року, коли будуть розподіляти вільні залишки з бюджету, нам додадуть фінансів і ми завершимо цей об’єкт вчасно.
— Скільки часу потрібно буде для того, щоб поліклініка запрацювала?
— Після того, як будівельники завершать роботи на об’єкті, необхідні будуть кошти на закупівлю сучасного обладнання та меблів. Нова поліклініка буде філією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», яке нині працює у Дарницькому районі на вул. Вербицького, 5.
Загальна площа збудованого закладу буде становити 3 362 кв. м. Загалом у поліклініці будуть працювати близько 140 спеціалістів, які надаватимуть допомогу 50 тис. жителям Осокорків.
Також продовжуємо цього року роботи по амбулаторії на вулиці Завальній, яку раніше відкрили недобудованою. Думаю, що після відкриття цих закладів ми зможемо суттєво розвантажити теперішні заклади і загалом покращити рівень надання медичних послуг в районі.
Принагідно хочу зазначити, що продовжиться робота з підписання медичних декларацій між дарничанами та Центрами первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району. Сьогодні сімейних лікарів обрали вже 87% мешканців району.
Розмовляла Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»