Історична забудова чи багатоповерхівка: хто переможе у протистоянні довкола будинку по вулиці Гончара у Києві

Будинок споруджено за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва
Будинок споруджено за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва

28 січня Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував Наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА №46 від 22.09.2020 року про внесення будинку Осипа Родіна, що на вулиці Олеся Гончара, 71 до Переліку об’єктів культурної спадщини.

Інформація щодо прийнятого суддями рішення викликала неабиякий резонанс у киян та громадських активістів міста, які вже тривалий час занепокоєні подальшою долею історичної будівлі, над якою з минулого року висить загроза знищення заради будівництва багатоповерхового житлового комплексу Franklin Concept House на сусідній ділянці за адресою: Олеся Гончара, 69, яке має охопити сусідні ділянки №71 та №73.

Позов про скасування рішення Департаменту подав власник будівлі ТОВ «Арікс», який стверджує, що будинок не є об’єктом культурної спадщини і відноситься до рядової історичної забудови кінця ХІХ століття.

Департамент КМДА категорично це заперечує, запевняючи, що приймав рішення виключно в межах закону України «Про охорону культурної спадщини», і тому числі і на підставі історичної довідки, що підтверджує цінність об’єкта, враховуючи що будинок 1882 року зберіг свою автентичність, є витвором видатного київського зодчого Володимира Ніколаєва та цінним невід’ємним елементом забудови кварталу.

Сучасна панорама вулиці Гончара
Архівне фото 70-х забудови вулиці Гончара. Старий будинок №69 був знесений ще у радянські часи.

«Вечірній Київ» дослідив історію будинку, який тривалий час є своєрідним «яблуком розбрату» між захисниками культурної та історичної спадщини Києва та прихильниками будівництва ЖК та з’ясував подробиці цієї справи.

Завдяки онлайн проєкту по збереженню пам’яток історії та архітектури «Мапа Реновації», були виявлені унікальні матеріали з історії створення садиби, план присадибної ділянки та інформацію про власників будинку, включаючи креслення самого архітектора Володимира Ніколаєва (1847-1911) — знаменитого київського зодчого кінця ХІХ початку ХХ століття, який подарував столиці чимало видатних пам’яток архітектури.

За його проєктами у Києві було побудовано більше 150 будинків, церков та споруд, серед яких Національна Філармонія, будівля Київської картинної галереї, Будинок Спілки Письменників, Шоколадний будинок, Трапезна церква Києво-Печерської Лаври. Під його керівництвом були побудовані у Києві Оперний театр та Володимирський Собор, які є візитними картками нашого міста та зачаровують своєю красою не одне покоління киян.

Арочні вікна третього поверху
Так виглядає будинок з внутрішнього двору

Будівля на Гончара, 71 належить до приватних індивідуальних замовлень архітектора. У 1881 році заможний селянин Осип Родін придбав садибу, де наступного року на його замовлення було зведено двоповерховий будинок.

На початку ХХ століття у будинку добудували третій поверх з арковими вікнами. Про це свідчать характерні модернові деталі (за експертним висновком доктора Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури, дослідника київської старовини Михайла Кальницького). Він стверджує, що «відповідно до плану будівлі збереглися автентичні конструкції усіх трьох поверхів, об’ємне просторове рішення споруди та її силует, стильові ознаки у декорі фасаду. Будинок має характерні ознаки історичної цегляної міської забудови Києва кінця ХІХ століття».

План присадибної ділянки і креслення будинку
План присадибної ділянки і креслення будинку

Як зазначає сайт Мапа Реновації ця цегляна садиба є одним із двох (№71 та 77) збережених у цьому кварталі зразків забудови, яка збереглася з позаминулого століття. Її власниками певний час були представники шляхетського роду Жубрів, зокрема пан Казимир Жубр, який значився власником будівлі у 1913 році. Як вдалося з’ясувати, він походив з польського роду з Волині, переїхав у 1905 році до Києва, де придбав будинок у спадкоємиць О. Родіна — його доньок Ганни та Надії. У роки проживання у Києві він працював в управлінні Південно-Західної залізниці.

Актори театру «Вільна сцена» на репетиції вистави.

Будівля на Олеся Гончара, 71 відома киянам також як колишня «найменша» театральна сцена столиці: до 2014 році в її стінах розміщувалася «Вільна сцена» театру Драми та комедії на Лівому березі Дніпра, та збереглися чимало схвальних відгуків про вистави колективу.

Аерозйомка будинку від Bohdan Gordzievsky

За необхідність збереження садиби Осипа Родіна в автентичному вигляді висловився і відомий краєзнавець та захисник історичної забудови Києва Антон Короб:

«Київ втрачає історичну забудову масштаб якої співмірний людині. Темні хмари насуваються на історичну споруду на Олеся Гончара, 71… Багато років, незважаючи на свіжу реконструкцію, будинок стоїть без мешканців-орендарів. Поряд — багаторічний недобуд. Виявляється в них один спільний власник, який хоче розширити нову споруду, шляхом знесення історичного будинку. Збереження саме такої забудови, масштабу співрозмірному людині є важливим завданням для міської влади, поки ми не перетворили історичний центр міста на бетонні джунглі. Немає значення, що будівля не є шедевром архітектури, там не жив видатний діяч на кшталт Шевченка чи Петлюри…Тому, питання вже стоїть про кожний історичний будинок в центрі міста, який формує цінну фонову забудову та європейське, комфортне для європейської людини середовище».

До 2012-го планували збудувати готель

Ідея нового будівництва на сусідній ділянці за адресою Олеся Гончара, 69 виникла досить давно. Так, з нагоди чемпіонату з футболу Євро-2012 тут планувалося будівництво готелю, згодом у 2014 році було розпочато спорудження іншого будинку, який тривалий час був «заморожений» після зникнення інвесторів.

У 2019 році будівельні роботи поновилися іншим забудовником Saga Invest Development, який планує на замовлення ТОВ «Арікс» звести ЖК Franklin House на 22 поверхи. На візуалізації проєкту будівництва, яке охоплює і сусідню ділянку Гончара, 71, історичної будівлі немає взагалі.

Це викликало обурення у киян та численні публікації в ЗМІ, які не лише рішуче висловлюються за збереження історичної будівлі, але і звернулися в Департамент Охорони культурної спадщини. Завдяки спільній кропіткій праці юристів, архітекторів, краєзнавців та простих небайдужих киян, у вересні минулого року вдалося зробити значний крок щодо захисту історичної споруди 1882 року, шляхом внесення її до реєстру щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Парадоксальним у цій справі є те, що згідно з дослідженнями KyivBuildingHistory, проведеного у 2020 році в межах громадської ініціативи Вадимом Скляровим та Владом Герасименком поруч з FranklinConceptHouse взагалі немає будинків збудованих раніше 1925 року (!) — такі будівлі є лише на протилежній стороні вулиці Гончара. Будинок №71, за висновком цих «фахівців», був збудований у 1960-1970-х роках і не має історичної цінності.

Пізніше представник SagaInvest Development Андрій Вавриш заявив, що будівлю на Гончара, 71 буде збережено.

«Ми опрацюємо усю доступну інформацію та запропонуємо подальше бачення можливих сценаріїв розвитку подій… Хочу запевнити, ми мусимо розвивати місто, а не нищити», — написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook. «Садибу на Олеся Гончара, 71, збудовану за проєктом Володимира Ніколаєва буде збережено та інтегровано до проєкту ЖК Franklin Concept House». Однак, згодом у ЗМІ були оприлюднені проєкти «інтеграції», які більше виглядали, як відтворення елементів фасаду старого будинку у новій будівлі.

Так концепція аж ніяк не задовольнила захисників, бо аж ніяк не націлена на збереження історичної будівлі. Крім того, їхню позицію цілковито підтримують власники квартир сусідніх будинків, зокрема будинку №75, заявляючи про нові серйозні тріщини на фасаді, які з’явилися після відновлення будівництва…

Візуалізація ЖК

Рішення Окружного Адміністративного суду від 28 січня цього року викликало чималий резонанс у цій справі, ще більше загостривши ситуацію навколо майбутньої долі будинку Осипа Родіна.

Громадські активісти та проєкт «Мапа реновації» закликають громадськість долучитися до порятунку історичної забудови Києва, щоб уникнути загрози поглинання будинку на Гончара, 71, багатоповерховою новобудовою.

Чим завершиться таке протистояння захисників історичного центру чи комерційних інтересів власників та забудовників, поки невідомо.

Автограф та силует архітектора Ніколаєва на фоні проєкту будинку

На останок ми вирішили з’ясувати думку незалежної сторони, запитавши у експертів з нерухомості та інфраструктури, щодо переваг та недоліків ЖК на Гончара, 69. На сайті «Де у Києві добре жити» минулого року йому був присвячений детальний аналіз проєкту будівництва та інфраструктури. Серед головних переваг було названо лише зручне місце розташування в історичному центрі міста, у відносній близькості до станції метро Золоті Ворота. Серед недоліків були названі: проблема з паркінгом, який передбачає лише 37 місць на 141 квартиру, відсутність великої прибудинкової території та невиразна архітектура.

Більш детальний аналіз переваг та недоліків нового ЖК можна побачити за посиланням.

Фото надані автором та з сайту Мапа реновації

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»