Фракція «Голос» у Київраді та найбільші проблеми столиці: інтерв’ю з Григорієм Маленком

Григорій Маленко. Фото: Борис Корпусенко
Григорій Маленко. Фото: Борис Корпусенко

«Вечірній Київ» продовжує серію інтерв’ю із депутатами Київської міської ради.

Григорій Маленко — голова фракції «Голос» у Київраді. Із ним ми поспілкувались про плани на майбутнє та бачення розвитку столиці на наступні 5 років каденції міської ради.

— Які ваші враження від перших засідань Київради?

— Насправді чогось нового і приголомшливого не відбулось, бо і команда готова, і депутати фракції розуміли, куди йшли. Але точно дуже насичений старт. Секретаріада, комісії, бюджет — це великі та складні питання.

Дуже було мало часу, щоб в цьому розібратись і мало часу на основне місце роботи, на якому депутати мають заробляти гроші. Це таке політичне волонтерство, коли ти хочеш і можеш впливати на місто.

— Більшість ваших депутатів є новачками в Київраді, окрім Вадима Васильчука і Костянтина Богатова, як ваша фракція адаптується?

— Наша різність — це наша суперсила. У нас дійсно дуже різні депутати. Наприклад Вадим Васильчук і Аліна Михайлова з громадського сектору, Максим Нефьодов, Олександр Лінчевський були заступниками міністрів. У нас люди з досвідом і з розумінням великих процесів.

Зоя Ярош надзвичайно професійна адвокатка і голова асоціації адвокатів. Костянтин Богатов — досвідчений депутат, у нього точно є розуміння як працює Київрада.

Тарас Козак — один з кращих економістів країни в наших рядах. Він наш найкращий тренер в питаннях розуміння бюджету, економіки та тарифів. Василь Попатенко — молодий, але уже досвідчений контррозвідник і держслужбовець з досвідом роботи в самоврядуванні.

Я айтівець і мені дуже зрозуміло, як мінімізувати людський фактор і як потрібно будувати великі системи, як от управління містом. Тому дуже круто, що ми різні й один одного доповнюємо.

— Як вам працюється з колегами з інших фракцій?

— Для конфліктів просто не було часу. Але я налаштований на конструктивний діалог. Будемо розмовляти з усіма, якщо це не стосується корупції, якщо це позитивно впливає на Київ, громаду і наші плани.

Багато хто дивиться на Верховну Раду і грається в політику, об’єднується в коаліції. Але Київрада — це орган, який ближче до господарської діяльності. Рішення, які ти робиш у Києві і їх втілення у життя відбуваються швидше.

У ВР ти можеш зробити законопроєкт, прийняти закон і може десь колись ти побачиш його дію. Там великі політичні питання: міжнародна політика, Донбас і Крим.

Київ — це велике місто, але тут проєкт, рішення і все, будівництво припинилось, або навпаки щось будується. Сквер фінансується або не фінансується. Тому тут менше політики й більше господарчих питань.

От що людей турбує, я вже обробив 28 звернень, це ліфти неробочі, сиплеться фасад, дороги погані. Тобто це не про політику, а про конкретні речі. Тому маю надію, що співпраця з іншими фракціями буде побудована на цих питаннях.

— У міських радах немає такого поняття, як коаліція, це все умовно. Але все ж, як Ви позиціонуєте свою фракцію, в опозиції чи у співпраці з міською владою?

— Ми визначили, що в нас немає персональних уподобань, ми в діалозі з іншими політичними силами і фракціями, так само в постійному спілкуванні з мером столиці, тому ми не в опозиції.

Ми в конструктивному діалозі з усіма з ким він можливий. Для нас мета — це зрозумілі, конкретні результати. Не процес заради процесу, а зрозумілий парк чи сквер, нова сучасна школа, якісне харчування, доступна освіта в спальному районі. Так само нам важлива цифровізація міських проєктів. І перетворення Києва у взірцевий ІТ-хаб. Тобто наша мета — це нова якість життя містян у столиці.

— У вас 9 депутатів, комісій в Київраді 16, районів 10. Як ви все це розподілили?

— У нас дійсно найменша фракція, але ми беремо не кількістю, а якістю. У нас не всі депутати входять в комісії, але є досить сильний київський міський осередок партії. Ми побудували секретаріат, який забезпечує розуміння того, що відбувається в усіх комісіях. Немає жодного питання, яке б фракція не пропрацювала. Навіть якщо у профільній комісії немає депутата.

Наприклад мій помічник Олександр Рак — переймається питання транспорту і відвідує транспортну комісію. Тому, коли ми визначаємось по питаннях в різних комісіях, наші представники і секретаріат роблять аналіз проєктів рішень. Тому ми перекриваємо відсутністю наших депутатів в усіх комісіях злагодженою роботою.

Ми розподілили депутатів по районах, зараз ще в процесі, але за деякими депутатами в нас закріплені два райони, є таке, що два депутати закривають три райони. Але за кожним районом закріплено депутата фракції «Голос», який допомагає виборцям цього району.

— За яким принципом ви розподілили комісії?

— У кожного депутата є власне бачення і візія, де він буде найбільш ефективним. Тому все базувалось на цьому баченні. Наприклад, Васильчук був заступником голови комісії з освіти в попередньому скликанні, тому в нього є розуміння, як це працює. Він сам освітянин, тому в нього є бажання розвивати освіту. Ми визначились ще до того, як розподіляли комісії, для нашої фракції є три принципових напрямки та ще декілька важливих проєктів.

Це напрямки: освіта, ІТ і екологія. Це наші пріоритети. Крім напрямків у нас є проєкти: транспортна стратегія, відповідно впровадження і розвиток громадського транспорту, а саме швидкісного трамвая. Коли ми йшли по комісіях ми і виходили з наших пріоритетних напрямків. У двох з цих напрямків ми отримали голів комісії, Васильчук в освіті й Нефьодов з питань ІТ.

На жаль нам не вдалось отримати голову екологічної комісії, на яку претендував Богатов. Але він став її членом і буде точно суперефективним, аби допомагати роботі цієї комісії.

— Якщо ми вже згадали про ІТ, як ваша фракція оцінює ситуацію з додатком «Київ Цифровий»?

— У Максима Нефьодова є дорожня карта розвитку міста в призмі ІТ. Це тема для окремого інтерв’ю. Взагалі це дуже дивна ситуація з Kyiv smart city, я в тому числі сам користувався, заплатив за паркування на місяць, а потім виявилось, що це не дуже працює. Така собі історія. Мені здається, що це проблема бачення міста і стратегії розвитку. Бо ІТ — це точно один із шарів стратегії розвитку міста.

— Які ви ставите перед собою довготривалі цілі? Що фракція «Голос» хоче отримати після 5 років каденції в Київраді?

— На жаль політична кон’юнктура і рух політичного процесу в Україні не дозволяє робити далекоглядні плани. Ми фракцією плануємо декілька стратегічних сесій, щоб побудувати плани на рік, два, три та п’ять.

На сьогодні ми бачимо успіх у тих трьох напрямках, які я озвучив: екологія, ІТ, освіта. Для прикладу, через два роки ми хочемо імплементувати план Нефьодова, але це окрема історія.

В освіті є цілий великий пласт: автономність шкіл. Тільки в одному районі — Деснянському школи є автономними, коли директор сам працює зі своєю школою, бюджетом і сам знає, що треба купувати.

Важливі також антибулінгові програми. Зараз це на рівні роботи ентузіастів і маленьких проєктів. Але в місті потрібно впровадження антибулінгових програм, щоб батьки знали, що у школі їх дітей ніхто не ображає і не псує дитячу психіку. Як сам вчився у звичайній київській школі, і в нас час цього точно не вистачало.

По екології це впровадження систем моніторингу якості повітря, тут у нас зараз теж є лише проєкти ентузіастів, але місто має про це піклуватись, контролювати. Для міста взагалі параметр чистоти повітря має бути KPI, над яким треба працювати. Яким чином, це вже інша історія.

Київ має дихати, тому озера, дерева — це також для нас задача з чим ми хочемо вийти. Взагалі візія наступна, ми хочемо вийти з цієї історії з купою реалізованих, зрозумілих для киян проєктів.

— Як ваша фракція оцінює бюджет Києва на 2021 рік?

— Нам дуже пощастило, що серед наших депутатів один із найкращих фінансистів України — Тарас Козак. Його наявність в бюджетній комісії точно підсилює наші позиції. Разом з Аліною Михайловою, яка теж в бюджетній комісії, вони продемонстрували, що можуть дуже швидко адаптуватись.

Бюджет — це не просто папірець, це великий серйозний документ, якщо точніше два документи: власне бюджет і програма соціально-економічного розвитку. Сказати, що це прямо класний бюджет не можна. І не впевнений, що він взагалі був колись класний.

У нас постійно не вистачає грошей, це велике місто з великими проблемами, з історичним минулим. Тому це завжди якийсь баланс. Під час його формування, правок ми максимально його збалансували, вплинули на те, щоб в ньому були дуже важливі речі для на наших виборців.

Наприклад, велодоріжка Центр-Солом’янка, ми це обіцяли виборцям під час виборчої кампанії. Взагалі було б класно побудувати всі велодоріжки, які планувалось, але коштів на це немає.

Тут ще є проблема, якщо бюджеті розвитку на 2020 рік був 19 мільярдів, то у 2021 році 11,6 мільярда, тобто значно менше. Пандемія і локдаун, бізнес потерпає, відповідно менше податків, місто отримує менше грошей. Цей бюджет був складний, але в цих умовах ми вирішили, що правильно буде його збалансувати й підтримати.

— Якщо ми вже заговорили про пандемію, як ви оцінюєте карантинні заходи в столиці?

— Я не можу оцінити як киянин і з боку Києва. Київ — це не незалежна держава. Це реальна частина країни, де є державна політика і протиепідемічні заходи. Я вважаю, що у нас часто був перебір із карантинними обмеженнями.

То на початку в нас Санжари, де наче чумних везуть 30 людей в автобусі і закривають на два тижні. Потім перший жорсткий локдаун. Ще під час першого локдауну, я не дуже бачив, щоби ми готувались до пандемії. В нас дуже весело пройшло літо, а потім знову ми виявились не готові. Найгірше рішення — це не приймати ніяких рішень.

Тепер ми отримали негативні наслідки і по економіці, і по епідеміологічний ситуації. Державна політика була в цьому плані провалена. А Київ і інші міста у цій ситуації намагались маневрувати, але все одно це похідна від держави.

— Що може зробити міська влада і Київрада для того, щоб полегшити життя бізнесу в умовах пандемії?

— Був проєкт рішення щодо пільг на оренду комунального майна для бізнесу під час локдауну. Київрада підтримала цей проєкт рішення, пільги підприємці отримують. Але наша фракція проти пільг для всіх, бо це не дуже коректно.

Якщо МСБ (малий і середній бізнес) — це одна історія. А є частина бізнесу, який під час локдауну себе нормально почуває, з нашої точки зору він не потребував цієї знижки. На жаль, наша правка не була прийнята. Взагалі вважаю, що Київрада дуже чітко відчуває настрої в місті і реагує. Якість цієї реакції нехай оцінюють кияни.

— Як збиратись в Київраді депутатам в умовах пандемії?

— Ніхто не казав депутатам, що буде легко. Тому я вважаю, що потрібно максимально жорстко дотримуватись карантинних обмежень, не для камер, а реально приходити і працювати. Бо це велике місто, яке має величезне коло проблем, тому треба йти і працювати.

— Зараз у Верховній Раді обговорюється проєкт закону про столицю, зрозуміло, що ним займаються народні депутати, але чи є у вас позиція щодо нього як фракції Київради?

— Позиція в нас є. Київ має мати реальне місцеве самоврядування. Як показує досвід європейських столиць, централізація, яка зараз є у Києва — це найкращий шлях.

Моя особиста думка, найбільша проблема місті — це хвора система управління. Коли голів райдержадміністрації призначає Президент, мера обирають кияни, голову також КМДА призначає Президент. Дуже багато суб’єктів процесу і в цій політичній матриці хто кому підпорядковується складно зрозуміти.

У таких умовах і не може з’явитись те, що дуже потрібно — якісна стратегія розвитку міста. Сьогодні у нас є Стратегія розвитку Києва 2025, тобто, що буде планується у 2026 році ми вже не знаємо. Але при цьому місто розробляє проєкт Генплану 2040.

Це не нормально, спочатку має бути стратегія, а потім вже під цю стратегію генплан. Зараз цього немає. Тобто дві великі проблеми: неефективна система управління і відсутність стратегічного планування. І звідси випливають всі інші проблеми.

— Генплан наразі не затверджений. У вашої фракції розглядали його доопрацювання?

— Він не затверджений, ще не пройшли громадські слухання і ми вже неодноразово його вивчали, обговорювали з експертним середовищем. Сьогодні генплан в тому стані, що його не можна покращити якимось правками, він взагалі неприйнятний. Якщо ми побачимо якесь чудо і він стане іншим, то буде інша розмова.

— У чому його головна проблема?

— Він не людиноцентричний. Є вже досить відомі й зрозумілі підходи в містобудуванні. Мають бути райони, в яких у комплексі є все. Зараз ми бачимо, що кияни мають їхати з Позняків до центру міста. Чому? Тому що тут вся діяльність, ми їздимо постійно, в нас від цього більше вихлопних газів, відповідно екологія страждає.

Кожен район чи мікрорайон має бути автономною екосистемою, яка крім житла має бізнес-центри, садки, школи, парки та сквери. Щоб людям не потрібно було їздити в іншу частину міста. Саме так розвиваються європейські міста.

Михайло ЗАГОРОДНІЙ, фото: Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ».