Косівське диво у глині

Косівське диво у глині

Для того, щоб побачити унікальні зразки косівської мальованої кераміки, майстерність виготовлення якої гуцули століттями передавали від покоління до покоління, киянам необов’язково їхати до гончарної столиці Гуцульщини. Адже нині найкращі твори народних умільців із Косова демонструються у четвертому корпусі Національного Києво-Печерського заповідника на виставці «Символи косівської кераміки». 

Декоративні тарелі, вази, підсвічники, кухлі, миски, супниці, презентовані на виставці, вражають майстерністю виконання і своєю самобутністю. Серед них немає ужиткових речей, бо всі вони – витвори мистецтва. Хоча у багатьох відвідувачів виникає бажання придбати таку красу для дому, для сім’ї. І це не випадково, адже гуцули здавна виготовляли мальовану кераміку, щоб прикрасити своє життя. Загалом тут представлено 193 експонати 30 майстрів з Косова. 

Серед робіт можна побачити твори представників різних поколінь творчих династій, а також студентів і викладачів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Вишукані сюжетні композиції «Свята Ольга», «Великдень» Ореста Чорного, «Дар Божий» Марії Корнелюк та інші твори гуцульських майстрів наповнюють відвідувачів виставки духовністю і позитивною енергетикою. А кахлі «Веселі звірята» у виконанні наймолодшої майстрині – Тетяни Тулаїнової, якій тільки шість років, просто вражають своєю щирістю, дитячою фантазією і одночасно високою майстерністю зрілого художника. 

- Косівська кераміка надзвичайно цікава тим, що її традиції беруть початок від Давньої Русі, – пояснює заступник Генерального директора заповідника Сергій Пивоваров. – Зелений, жовтий і коричневий кольори, якими розмальовані ці керамічні вироби, зустрічаються на полив’яних крашанках на Прикарпатті ще у XII–XIII століттях. Найбільший розквіт косівської кераміки розпочинається у XIV–XVII століттях. А мистецькі зразки з’являються у XIX столітті. Схожі мотиви у кераміці зустрічаються і на території Румунії, Польщі, Словаччини, де проживали українці. Але косівська кераміка – особлива. В ній поєднуються і християнські, і язичницькі символи. Адже півники і баранчики, яких можна побачити на керамічних виробах, це не тільки декоративний елемент, вони мають глибокий культовий зміст. 

За словами Сергія Пивоварова, косівська мальована кераміка як унікальне явище культури світового значення, разом із петриківським розписом, номінувалася на внесення до списку ЮНЕСКО як об’єкт нематеріальної культурної спадщини людства ще у 2012 році. Але до списку було внесено тільки петриківський розпис. Тож одним із завдань Міжнародної конференції «Досвід збереження і охорони культурної спадщини», яка нещодавно відбулася у Києво-Печерському заповіднику, і була презентація шедеврів народних майстрів Гуцульщини. Учасники конференції не тільки відвідали виставку, але і взяли участь у майстер-класі та спробували власноруч розписувати глиняні вироби.