1000$ за торт: киянка випікає фантастичні вироби, які шкода їсти

Киянка Крістіна Дольник із трикілограмовим тортом у формі скульптури Maico Akiba
Киянка Крістіна Дольник із трикілограмовим тортом у формі скульптури Maico Akiba

«Вечірній Київ» знайомить читачів із кондитеркою-самоучкою, яка створює надзвичайні торти і має замовлення вже до 2023-го року.

Гігантський апельсин, реалістичний акваріум, моторошна голова клоуна, дизайнерська ваза чи фантастичні підсніжники в снігу… Вперше, побачивши фото виробів 33-річної Крістіни Дольник, вам точно доведеться ще мінімум кілька хвилин переконувати себе, що це справді торти. І ще довше шукати відповіді на питання: як взагалі можливо створювати таке солодке мистецтво?!

За роботами талановитої киянки нині стежить майже 30 тис. підписників в Інстаграм та десятитисячна аудиторія прихильників у Фейсбуці. Публікації кондитерських шедеврів колишньої банкірки вже п’ять років набирають тисячі вподобань та поширень, а замовлення розписані на три роки вперед.

Журналісти «Вечірки» запитали у Крістіни, яка сьогодні є засновницею власного бренду Dolnyk Art Cake, — про її шлях до успіху, унікальну авторську рецептуру, процес приготування шоколадних шедеврів та вартість готових виробів.

«СЕСТРА ПОПРОСИЛА СПЕКТИ ДЛЯ НЕЇ ВЕСІЛЬНИЙ ТОРТ…»

— Крістіно, розкажіть, будь ласка, коли і чому почали випікати торти?

— Після закінчення столичного банківського інституту, близько чотирьох років пропрацювала бухгалтером по цінних паперах. Я була досить успішною у своїй справі, і мені навіть подобалось те, що роблю. Тому, коли йшла в декрет, була переконана: повернусь через шість місяців. Але так і не відважилась залишити піврічну доньку. Мало того — не змогла повернутись до фінансів і через три роки.

Десь у той час у моєї сестри було весілля, і вона попросила мене допомогти їй із солодким баром. Одразу скажу, що до цього я не займалась випічкою, і погано орієнтувалась навіть в елементарних процесах. Але, по-перше, не могла відмовити сестрі. По-друге, така пропозиція стала для мене своєрідним викликом: зможу чи ні.

Цікаво, що окрім головного торта, я ще й випікала еклери і кекси. Чесно кажучи, сьогодні навіть дивно згадувати, як могла без досліду підписатись на таку авантюру. Але все, дякувати Богу, пройшло успішно. Мало того — саме після весільного торта для сестри у мене й почали з’являтись перші замовлення. Тому я без вагань вирішила звільнитись із банку і податись у «солодке плавання».

— А де Ви вчились випічці? Це були YouTube-ролики чи кондитерські курси?

— Насправді я просто шукала рецепти у гуглі, навіть не завжди дивлячись відеоуроки. Наприклад, уявила собі, що весільний торт сестри повинен бути у біло-голубих відтінках, і шукала банально в інтернеті будь-який білосніжний крем. Про сумісність інгредієнтів я тоді особливо не думала. І таки помилилась, бо поєднала бізе із мармеладом, і воно просто підступно просочилось у коржі. Але гості цього не помітили (сміється, — ред.) Десь так — на власних помилках — я й освоювала абсолютно нову для себе сферу.

— Крістіно, а у Вас одразу з’являлись клієнти?

— Після весілля сестри у мене замовили солодощі інші родичі. Пізніше знайомі знайомих, і так все закрутилось. Людина замовляє у мене торт на день народження сина, їй все подобається, і вона одразу записується до мене на цю ж дату на наступний рік. Бувало й таке, що одразу на кілька дат. І таким чином вже через рік роботи у мене з’явились постійні клієнти.

Пізніше був період, коли й спати не було часу, бо не могла відмовити людям. Почались проблеми із здоров’ям. Тоді чоловік сказав, що досить брати стільки замовлень, скільки ти фізично не можеш зробити. Я прислухалась, і вперше підвищила ціни. Мені важко відмовляти людям, тому таким чином сподівалась, що частина клієнтів підуть від мене. Але, на диво, людей не лякала ціна.

Через деякий час, розуміючи, що все одно не справляюсь із кількістю тортів, була змушена повторно підвищити вартість виробів. Та навіть це не помогло. Довелось навчитись відмовлятись, бо фізично не справляюсь. Нині в мене розписані замовлення до 2023 року.

«ПРАЦЮВАЛА НАД ДЕКОРОМ І ТОРТОМ ЗАГАЛОМ ТРИ ТИЖНІ»

— Скільки в середньому часу у вас займає приготування одного торта?

— Все залежить від складності виробу. Із коржами можу впоратись за день, а от на декор інколи треба й цілий тиждень, а то й більше. У середньому на один торт витрачаю близько трьох днів. Зараз в місяць виготовляю не більше десяти тортів.

— А який торт ви робили найдовше?

— Найбільше часу витратила на приготування шоколадного судна в стилі фільму «Пірати Карибського моря». Працювала над декором і тортом загалом три тижні. Я завжди дуже відповідально підходжу до створення виробів. Коли отримала замовлення на «Чорну перлину», почала шукати в інтернеті креслення суден. Із труднощами знайшла на якомусь японському сайті… Для мене принципово важливо, щоб в кінцевому результаті це було не просто щось схоже на корабель, а максимально нагадувало задумане.

— Дивлячись на Ваші вироби, перше питання, яке виникає: чи усе те, що бачимо на картинці, можна з’їсти? Адже деякі торти просто фантастично схожі на книгу, акваріум чи гігантський іграшковий корабель…

— Я завжди намагаюсь створити торт, у якому всі елементи можна буде скуштувати. Але бувають вироби, які вимагають додаткових конструкцій. Так, наприклад, куля тримається на дерев’яній шпажці або можуть бути кріплення, які підтримують форму. Однак весь декор — шоколадний та їстівний.

«КІЛОГРАМ ТОРТА З ДЕКОРОМ КОШТУЄ ВІД 70-90 ДОЛ.»

— А скільки ж вартують Ваші вироби і, від чого залежить їх ціна?

— У мене є фіксована ціна одного кілограма виробу — 500 грн. Але в залежності від декору формується загальна ціна торта. Тому в середньому кілограм з декором коштує від 70-90 дол.

Найдорожчим виробом був чотирикілограмовий шоколадний корабель, про який згадували вище, — його ціна 29 тис. грн. Восьмикілограмовий торт у вигляді ферми вартував 16 тис. грн, ваза з квітами — близько 8 тис. грн, а невеличкий акваріум — майже 6 тис. грн.

— Знаю, що Ви навіть створили серію відеоуроків про створення тортів.

— Так, відеоуроки я почала записувати на прохання моїх підписників два роки тому. Періодично викладаю нові, де розповідаю про авторські техніки та свої секрети приготування окремих рецептів. Один відеоурок можна придбати за 20 дол., а комплекс уроків коштуватиме 100 дол.

— Чи не плануєте колись відкрити власну кондитерську студію?

— Думала, звісно. Але поки що це мрія на перспективу. І, якщо колись відважусь на власну студію, то вона мусить бути для мене найкращою.

— Крістіно, а Ви роздумували коли-небудь про те, які риси допомогли Вам стати успішною у створенні тортів?

— Часто задаю собі це питання. Знаєте, я завжди соромилась бути гіршою у чомусь. Точно знаю, що ніколи б не пішла грати з друзями у баскетбол, якби не вміла. Попередньо знайшла б можливість в когось повчитись… Тобто, якщо я вже за щось берусь, то намагаюсь це зробити якомога краще. Мені допомогло також те, що я дуже люблю сама навчатись, без сторонньої допомоги. Для мене це додатковий азарт.

— Скажіть, будь ласка, а що б ви порадили людям, які ніяк не наважаються піти із нестерпної роботи і почати займатись справою, до якої лежить душа?

— Чесно кажучи, я не можу назвати себе сміливою, не люблю ризикувати та не вмію йти, як кажуть, «в нікуди». Тому перше і головне — треба пробувати. Якщо ви й справді мрієте робити макіяж чи малювати абстрактні картини, то для початку займайтесь цим у вільний час. Спостерігайте за собою, за своїми емоціями. Намагайтесь зрозуміти, чи це не ілюзія, чи справді це ваша справа. Паралельно збирайте своїх постійних клієнтів, освоюйте нові техніки і ставайте кращими у новій для себе сфері. Вам ніхто й ніколи не скаже, що у вас точно вийде. Але ви й ніколи не дізнаєтесь про це, поки не спробуєте.

Розмовляла Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»