Микола Гришко - фундатор Ботанічного саду на схилах Дніпра

Ці краєвиди знає кожен киянин
Ці краєвиди знає кожен киянин

19 січня виповнюється 120 років від дня народження видатного українського вченого, біолога та селекціонера Миколи Миколайовича Гришка (1901-1964).

Його ім’я вписане золотими літерами в історію української науки: за своє життя академік написав понад 50 наукових праць, за роки викладання у Київському Національному Університеті він виховав чимало талановитих вчених, проте його ім’я назавжди буде пов’язане з Національним ботанічним садом України, який вже понад півстоліття по праву вважається одним із найулюбленіших місць для прогулянок та відпочинку багатьох киян та гостей нашого міста.

Як свідчить статистика, за рік кількість його відвідувачів сягає понад 1 мільйон людей, а за територією в 117 гектарів він вважається одним із найбільших в Європі. У період квітнення бузку ботанічний сад має особливу популярність - мабуть, не знайдеться жодного киянина, в домашньому фотоархіві якого не буде світлини з квітучого Бузкового саду. Тому, його можна по праву його вважати своєрідною візитівкою нашого міста.

Квітуча окраса столиці

Робота над створенням цього унікального парку розпочалася ще у 30-х роках з моменту призначення Миколи Гришка директором Інституту Ботаніки.

Вважається, що над створенням великого ландшафтного парку вченого надихнули прогулянки такими видатними пам’ятками садово-паркового мистецтва як Софіївка, Тростянець та Олександрія.

Однак, цей амбітний задум, який незабаром вилився у багаторічну та плідну працю перервала Друга Світова війна, а багато рослин з колекції Інституту ботаніки були втрачені…

Засніжені куточки ботсаду

Лише у 1944 році видатний науковець зможе повернутися до організації саду та скласти науковий план його будівництва. Він мав стати не тільки центром ботанічних садів України, а й одним з найбільших ботанічних садів Радянського Союзу та світу за розмірами території, складом колекцій рослин, обсягом та глибиною наукової роботи. Тут мали розроблятися питання садово-паркової архітектури, асортиментів декоративних і квіткових рослин, їх інтродукції та селекції.

Характерною особливістю Центрального ботанічного саду є те, що Микола Гришко запропонував в основу будівництва саду покласти ботаніко-географічний принцип, а не систематичний, який був більш поширеним. Він писав, що ботаніко-географічний принцип дасть можливість повніше показати не тільки флору, але й окремі типи рослинності, характерні для різних регіонів України та світу. М.М. Гришко писав, що сад має стати зразком садово-паркового мистецтва, в якому повинні розкриватися багатства та різноманітність рослинного світу на декоративній основі.

Сад формували за ботаніко-географічним принципом

Втілення цього масштабного проєкту, над яким поряд з М. Гришком працювали провідні українські вчені та біологи, відбулося лише через 20 років.

На жаль, видатний вчений не дожив лише кілька місяців до відкриття своєї «Справи життя» та помер Києві у 3 січня 1964 року. Але його вклад у розвиток цього унікального ландшафтного парку був високо оцінений нащадками. У 1991 році Ботанічному саду на печерських пагорбах було урочисто присвоєне ім’я його фундатора, а у 1999 році парк набуває статусу Національного. Відтоді його офіційне ім’я - Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.

Азалії квітують у оранжереях у лютому

На території саду його засновнику було встановлено Пам’ятник, а Рада ботанічних садів України, за ініціативи онука видатного вченого, вручає Премію за значні досягнення в сфері селекції рослин.

Цьогоріч 120 ювілей Миколи Гришка, відповідно до Постанови Верховної Ради України, буде відзначено на державному рівні.

Чудові рядки про наш прекрасний Ботанічний сад сказав видатний український поет Максим Рильський:

«Як у краплі води

Відбиваються всесвіту тони

Так збираються тут

Краєвиди всієї землі

І від дива застиг

Монастир Святого Іони

І спинилися з подиву

В льоті дзвінкім журавлі».

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»