Виставковий павільйон Музею Майдану у Києві претендує на європейську архітектурну премію

Ідея «куба» — не відтворювати споруду музею, а актуалізувати її зміст
Ідея «куба» — не відтворювати споруду музею, а актуалізувати її зміст

Куб – виставковий павільйон просто неба Національного музею Революції Гідності номіновано на EU Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award.

Павільйон відкрили 21 листопада 2019 року на місці, відведеному під будівництво Національного музею Революції Гідності у Києві. Авторами архітектурної ідеї проєкту тимчасової конструкції є агенція urban curators та архітектор Єгор Штефан.

Премією Міс ван дер Рое відзначають досконалість у галузі архітектури та привертають увагу до важливого внеску європейських фахівців у розробку нових концепцій та технологій. Премія також популяризує професію архітектора.

«Ця європейська премія присуджується раз на два роки. Окрім країн-членів Європейського Союзу учасниками премії є ряд країн, які до нього не входять, серед них і Україна. Від кожної країни номінують від 5 до 7 проєктів, які далі змагаються за перемогу. Потрапити у цей список – уже велика честь і визнання. Важливо відзначити, що подати заявку на премію самостійно неможливо. Проєкт повинні номінувати експерти, що входять до комітету Премії. Для нашої команди ця номінація – це в першу чергу підтвердження важливості застосування тимчасових рішень у традиційній архітектурній практиці й розуміння цінності нашої роботи для професійної європейської спільноти», — розповідає Ірина Яковчук, співзасновниця агенції urban curators та член команди проєкту.

Виставково-освітній простір всередині. Захід, присвячено поезії з війни

Кубічна форма виставкового простору найуніверсальніша з можливих – the ultimate box. Ідея «куба» — не відтворювати споруду музею, а актуалізувати її зміст. Усередині шестигранної конструкції – спіральна галерея, що підіймається догори довкола атріуму. Цей атріум є простором подій та збору людей. Сцена, яка є центром тяжіння для спіральної галереї, може швидко перетворити її на відкритий університет, концертний і театральний простір. Ця скелетоподібна багаторівнева структура є алегорією на «йолку», на яку під час революції вилазили люди, щоб бачити події навколо, а пізніше обліпили її банерами та плакатами для самовираження. Новий простір є продовженням цієї революційної практики. Тимчасовий простір на місці котловану під спорудження музею діє упродовж року. Експозиція змінюється, а в теплу пору року тут відбуватимуться відкриті освітньо-культурні заходи. На виставці є інтерактивні елементи для відвідувачів. Зокрема це карта Революції Гідності, над якою можна згадати значущі місця протестів, а також пов’язати стрічку з побажанням або словами на спомин.

«Допоки збудуємо стіни українського Парфенону свободи, тут діятиме динамічний виставковий і громадський простір просто неба. Будемо розповідати про Майдан і його героїв, вивчати історію, осмислювати сьогодення, щоб дорослішати та міцніти як громадянське суспільство та як нація. Бо маємо захистити нашу гідність, свободу, майбутнє», — каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

У роками занедбаному котловані в центрі Києва вже 14 місяців є знакове громадське місце – виставково-освітній простір «М³: Майдан. Меморіал. Музей».

Більше про ідею «Куба».

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності – це місце живої пам’яті. Сучасний культурно-освітній осередок, який постав на запит суспільства. Зберігає пам’ять про події, учасників і наслідки Революції Гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті. Працює у царині осмислення соціальних рухів і масштабних історичних процесів, рефлексій над питаннями свободи й ідентичності, промоції критичного мислення, соціальної відповідальності, суспільного діалогу та консолідації нації.

Куб є однією з локацій безкоштовних екскурсій місцями Революції Гідності: коли потрапити у січні

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»