Столиці бракує понад 3 тисячі лікарів
Якщо занедужали – викликаємо лікаря. Сподіваємося, що «швидка» приїде вчасно, що в лікарні будуть необхідні медикаменти, що працюють діагностичні прилади. А якщо раптом збій?
Чи знаєте ви, що основними причинами запізнень бригад екстреної медичної допомоги до місця події чи виклику все ще залишаються затори та ускладнення трафіку на вулицях міста, відсутність виділених смуг для руху «швидкої» й інших оперативних автомобілів? А хіба ми не бачимо, як у багатьох дворах в’їзди та виїзди перекрито бетонними блоками, саморобними шлагбаумами? А на будинках відсутні номерні таблички, покажчики вулиць, у під’їздах несправні домофони? Словом, перепон для медиків усе ще чимало. Допомогти б їм усунути це!..
То як змінюватиметься столична медицина? Що у планах на 2016 рік? Про це йшлося на підсумковій колегії Департаменту охорони здоров’я КМДА.
Скажімо, діючих відділень екстреної меддопомоги недостатньо – необхідно побудувати додаткові: на Осокорках, Теремках, у Подільському районі.
Цьогоріч місто продовжуватиме розпочатий спільно з Інститутом серця соціальний проект «Стоп інфаркт». І першим кроком стане безкоштовне стентування киян з гострим інфарктом міокарда. Також пацієнтів з підозрою на цю недугу направляють до спеціалізованих закладів, залучених до проекту.
Для хворих на цукровий діабет у столиці відкрито оновлене відділення гемодіалізу в міській лікарні №3, де палати переобладнано на діалізні зали. У найближчій перспективі міська влада планує створити окремий центр нефрології та діалізу, де буде сконцентроване новітнє обладнання й усі хворі на ниркову недостатність зможуть централізовано отримувати якісне лікування.
Чимало медзакладів потребують капітального ремонту. За даними фахівців, технічний стан понад 40 відсотків таких будівель є незадовільним. Прикро, але факт: протягом останніх восьми років обсяги фінансування міських об’єктів медичної галузі зменшились у п’ять разів. Утім, торік було розпочато чимало ремонтних проектів, що будуть виконуватись і надалі. Наприклад, лише завдяки депутатським ініціативам з покращення матеріально-технічного стану медичних установ у бюджеті міста передбачено понад 28 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на капітальні ремонти, реконструкцію багатопрофільних відділень тощо.
Медики просять додатково профінансувати заклади медицини: виділити 249 мільйонів гривень на лікарські засоби, 30 мільйонів – на оновлення парку автомобілів екстреної медичної допомоги, 30 мільйонів – на нове медичне обладнання для пульмонологічної служби міста та дитячих реанімаційних відділень, 15 мільйонів – на додаткові заходи програми соціально-економічного розвитку.
Заступник голови КМДА Микола Поворозник, який узяв участь у роботі колегії, повідомив, що сфера охорони здоров’я належить до найпершого фронту робіт міської влади. Тому в 2015-му було забезпечено ефективну діяльність медзакладів, чимало відділень було реконструйовано, лікарні та медичні установи первинної ланки оснащено новим обладнанням. 2016 року є всі можливості для відчутної підтримки медицини.
Що ще хвилює медиків? На переконання начальника Департаменту охорони здоров’я Тетяни Донченко, необхідно замінити застарілу модель управління та фінансування медичних закладів. Нагальними залишаються питання створення єдиного медичного простору, забезпечення гарантованого державою обсягу безоплатних медпослуг, здійснення подальшої модернізації вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги в системі охорони здоров’я тощо.
Уже традиційно гостро стоїть проблема кадрів. На сьогодні дефіцит лікарів у медзакладах міста сягає 3220 фахівців, укомплектованість штатних посад лікарів – 79,9%, молодших медичних спеціалістів – 76,9%. У загальній кількості працюючих медиків 22,3% припадає на працівників пенсійного віку. Є над чим замислитись…
Тому не дивно, що в деяких поліклініках люди змушені займати чергу, щоб потрапити до лікаря. І справедливо на це скаржаться… Звісно, у Департаменті охорони здоров’я предметно реагують на всі заяви та скарги. То що непокоїть киян? Безпідставне закриття та погана робота певних поліклінік і лікарень, відмови в безоплатному обслуговуванні та у виїзді бригад швидкої (екстреної) меддопомоги за викликами хворих, окремі факти вимагання грошей за пальне для перевезення тяжкохворих пацієнтів з метою госпіталізації. Особливо дошкуляє проблема забезпечення медпрепаратами, недоступності ліків для переважної частини населення через високі ціни.
Що ж, як зазначалося під час колегії, злободенні питання, які порушуються у зверненнях громадян, є своєрідним дзеркалом роботи медичних працівників. Утім, приємно, що певний відсоток таких звернень – це подяки лікарям.
ТІЛЬКИ ФАКТ
Відповідно до рішення Київради, вісім багатопрофільних стаціонарних медзакладів перейменовано на лікарні інтенсивного лікування. Тут планується зосередити матеріальні, фінансові та кадрові ресурси, що дасть змогу гарантовано забезпечувати невідкладною медичною допомогою киян, а це майже 500 тисяч пацієнтів щороку.
На базі приймальних відділень цих лікарень передбачається створити відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги («Emergency»), які матимуть постійний зв’язок з центральною оперативною диспетчерською Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва.
Світлана КОВАЛЬОВА