Святошинській "Юності" загрожує паркан
Кілька тижнів тому сюди прибула техніка і робітники швидко почали зводити триметровий бетонний паркан. Люди звернулися до міської влади, бо самостійно впоратися з цією ситуацією їм поки що не вдається.
Аби запобігти початку будівництва, того ж дня на протест вийшло понад 600 активних святошинців, які збирали підписи проти початку будівельних робіт і зруйнували огорожу. На сайті Київради з’явилося одразу чотири петиції щодо накладання мораторію на дії забудовника, які з кожним днем стрімко набирають голоси.
– На Борщагівці це фактично єдине місце, де можна з дитиною прогулятися, – розповідає Наталя Чемленко, мешканка сусіднього з парком будинку по вул. В. Кучера. – Ми з нетерпінням чекали весни, аби помилуватися квітковими лабіринтами, які восени в парку висадив «Київзеленбуд». А тут неочікувано для всіх частину території відгородили без жодних пояснень та узгодження з людьми…
На території парку площею у майже 6 гектарів – кілька дитячих майданчиків, церква та колишній літній кінотеатр «Кристал», поряд із яким і була огороджена ділянка.
– Кінотеатр побудований 1979 року силами працівників підприємств району та учнів навколишніх шкіл. Мій брат іще 15-річним хлопцем теж допомагав – вони з другом і пісок возили, і глядачеву залу облаштовували, – розповідає Марія Вущик, яка проживає по вул. Генерала Потапова. – Це частка історії району, а не просто будівля. До речі, 2011 року Київрада оголосила територію парку «Юність» пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Тому тут не місце якійсь черговій «висотці» чи торговельному центру.
Під час засідання робочої групи, яка вивчала питання будівництва в парку, з’ясувалося, що в будівельних документах є чимало «темних плям».
– Ще 2003 року кінотеатр «Кристал» передали в оренду ТОВ «Кімет-плюс» строком на три роки. Загальна площа земельної ділянки, записаної в договорі, сягає одного гектара, – уточнює депутат Київради В’ячеслав Бродський. – Відповідно до умов, зазначених у документі, орендатор мусив опікуватися кінотеатром та прилеглою до нього територією, однак жодних покращень так і не відбулося, стан будівлі лише погіршувався. Як з’ясувалося, вже за кілька місяців цільове призначення, обумовлене в договорі оренди земельної ділянки, у дивний спосіб було кардинально змінено. Згідно з наданою Мін’юстом копією документа від 13 липня 2004 року, воно визначалося так: «Для будівництва житлового комплексу з вбудованим приміщенням кіноконцертного залу та підземним паркінгом». По закінченні строку оренди договір припинив дію, і ТОВ «Кімет-плюс» вдалося його поновити після звернення до суду.
Робочою групою було прийнято рішення: зібрати увесь пакет необхідних документів, аби з’ясувати всі подробиці справи, та звернутися до Генеральної прокуратури. А поки питання «вивчається і аналізується», представники громади взялися контролювати територію парку, і у разі появи будь-яких ознак відновлення будівництва викликатимуть поліцію…
– Це далеко не єдиний випадок. Мені довелося виявити юридичну заковику, яка дозволяла забудовникам вигравати суди після розірвання з ними договорів оренди, – каже депутат Київради Тетяна Мелехова. – Я очолювала тимчасову контрольну комісію Київради з питань перевірки легітимності рішень екс-Київради, за ініціативи якої Київрада нинішнього скликання шляхом розірвання договорів оренди повернула у власність Києва 70 гектарів землі, 63 з яких – це зелені зони. На жаль, багато забудовників через суди повернули собі право на відповідні ділянки, оперуючи тим, що Київрада не мала права розірвати із ними договір оренди в односторонньому порядку.
Відтепер пропонується прописувати у проектах рішень Київради про розірвання договорів оренди наступний порядок дій: Київрада, виконуючи функції власника землі, приймає рішення про розірвання договору оренди з тим чи іншим орендарем земельної ділянки; у свою чергу Департамент земельних ресурсів як виконавчий орган Київради повинен повідомити орендаря про наміри Київради розірвати з ним договір; якщо орендар у 20-денний термін після відповідного повідомлення не надав жодної відповіді або не погоджується із таким станом речей, Київрада передає цю справу до суду.
Отже прийняття рішення Київради з уточненою процедурою щодо розірвання договору оренди із забудовником позбавить його можливості легко виграти суди, а відтак кияни матимуть більше шансів повернути назад свою власність. Шкода, що муніципальні юристи раніше не змогли внести такі зміни, інакше ми побачили б зовсім інший Київ.