Звалище небезпечних ламп на Осокорках вкотре нагадало про сміттєву загрозу

Звалище небезпечних ламп на Осокорках вкотре нагадало про сміттєву загрозу

Сміття наступає! І не просте, а – ртутне. Тисячі вкрай небезпечних ртутних ламп виявили на звалищі, що майже на березі озера Тяглого, обабіч тупикової вулиці Колекторної (Осокорки). Як розповів «Вечірці» командир комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» Олег Грибанов, подібне трапляється щороку. Торік аналогічний випадок був саме тут. А напередодні цього купу люмінесцентних ламп знайшли у Дарницькому лісі. - Це – землі запасу міста, нікому не надані в користування. Сюди сміття вивозять роками. Тут не один раз ловили машини зі сміттям, буквально хапали водіїв за руку, передавали інформацію до міліції. Але їй нецікаво було працювати над цим. Ба, більше, ДАІ навіть «дахувала» нелегальне вивезення сміття. Тому все відбувалося у промислових масштабах, – розповідає голова Дарницької РДА Геннадій Сінцов. – Стосується це не тільки нашого району – таких місць довкола Києва чимало. Є багато людей, які заробляють на тому, що вивозять сміття будь-куди».  Такий бізнес існує. Розгорніть будь-яку рекламну газетку, почитайте оголошення на стовпах: вивеземо сміття, недорого… Куди? На Осокорки, Оболонь, до Голосієва, приміського лісу. Або ще кудись недалеко і… «недорого». Бо два легальні полігони, якими опікується «Київспецкомунтранс», майже переповнені, та й платити за це треба. 

Чого варта така енергоефективність? 

Надзвичайна подія на Осокорках оголила й іншу проблему: упродовж багатьох років урядовці кількох «призовів» закликають нас до енергоощадності, рекламуючи, зокрема, й оці самі лампи, та водночас ніхто з них і досі не подбав про систему їхньої цивілізованої утилізації. За словами колишнього в. о. міністра екології Сергія Курикіна, в Україні є лише два підприємства з переробки ртуті. А збором ртутних ламп донині ніхто взагалі не переймався. Тому й осокорківську знахідку довелося везти аж на Кіровоградщину. Згодом, після дослідження ґрунту, вочевидь, туди ж доведеться відвезти і верхній шар землі з цього звалища. 
«Вечірка» побувала там якраз під час прибирання небезпечного вантажу. Біля землі випари ртуті становили до 700–800 нанограм на кубічний метр, що десь у два з половиною рази вище за норму (норма – до 300 нг/куб.м). 
- Добре, що це сталося не у спеку. Ртуть у холодну пору не так випаровується, лежить на місці. До житлового масиву не дійде, – каже Іван Гаврилюк, заступник начальника управління з надзвичайних ситуацій КМДА. 
Як усі важкі метали, ртуть шкодить ниркам, печінці, зору, нервовій системі, – роз’яснює командир рятувальників Грибанов. 
Важкий метал має тривалий термін дії. Свідомості моментально ніхто не втратить, – додає Гаврилюк. – Лише з часом це може проявитися загостренням хвороб, спричинити рак легенів чи органів травлення… 

Колекторна стане закритою вулицею 

Проїзд на стихійний смітник, де знайшли лампи, перегородять ровами і бетонними блоками, встановлять поліцейський пост, повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За словами голови РДА Геннадія Сінцова, з боку вулиць Ревуцького і Вирлицької вже перекрито проїзди. З боку Бортничів перекриють, як тільки приберуть територію від усього сміття. «Люди, що працюють тут, зокрема на Бортницькій станції аерації, ходитимуть пішки. Маємо чимось жертвувати», – попередив Сінцов. 

- Бажано, щоб утилізаційні роботи проводили також і за кошти винуватців, а не тільки платників податків,- каже Петро Пантелеєв,  і сподівається, що прибрати сміття… допоможе поліція

Заробіток окупить штраф 

За скидання тут звичайного будівельного сміття передбачено лише адміністративну відповідальність – штраф, розмір якого у кілька разів менший за суму заробітку від вивезення відходів. Тому, крім включення цієї території до маршрутів патрульної поліції, тут також чергуватимуть добровольці оперативного штабу «Чиста Дарниця», який нещодавно створили посадовці РДА з дарницькими активістами громадських організацій. 
- До всіх, хто захоче за рахунок екології і здоров’я людей вирішувати свої питання, будуть дуже жорсткі санкції, – наголосив заступник мера. 
За його словами, у Києві також працюють кілька спеціалізованих підприємств, які приймають ці лампи для подальшої утилізації. 
А за три місяці в усіх 110 столичних жеках і десяти РДА буде встановлено спеціальні контейнери для відпрацьованих ламп, термометрів, батарейок тощо. Першу партію – 140 таких контейнерів – уже закуплено. Населення користуватиметься ними безкоштовно. А ось підприємства й організації будуть платити. Отже, ртуть несіть… до жеків. Заради безпеки. 
- Хочу наголосити, що це перше впровадження контейнерів для збору небезпечних відходів в Україні. Досі це питання не вирішувалося, – заявив Петро Пантелеєв. 
Нещодавно, нагадаємо, Київрада звернулася до парламенту з проханням пришвидшити ухвалення закону про роздільний збір побутових відходів, передбачивши в ньому і податкові преференції для підприємств – піонерів у цій царині. 

Петро ПАНТЕЛЕЄВ, заступник голови КМДА: Роздільний збір – це пріоритет. Але твердження, що тут є прибутки, – міф. Ми продовжуємо розвивати цю справу, але лише за рахунок власних сил і ресурсів, фактично дотуючи її. Торік встановили понад три тисячі контейнерів для роздільного збору. Збільшуємо їхню кількість. Акцент цього року – на парки і сквери, де багато такого сміття, як пластик, картон, папір