Музичний провулок: доля легендарної мистецької вулички після війни

Будівля Імператорського Музичного Училища, яке було реорганізоване у Консерваторію
Будівля Імператорського Музичного Училища, яке було реорганізоване у Консерваторію

Центральна частина Києва приховує чимало невідомих широкому загалу таємниць та легенд, які тісно пов‘язані з різними періодами історії нашого міста та з його цікавими постатями.

Серед них, історія Музичного провулку - невеличкої вулички у самому центрі Києва, неподалік від перетину вулиць Хрещатика та Прорізної. Нині, Музичний провулок - це легенда, яку знають хіба що екскурсоводи та кияни дуже поважного віку, бо ця мистецька вуличка зникла з мапи нашого міста майже 80 років тому.

Але до початку ІІ Світової війни життя столиці було зовсім іншим: у Музичному провулку кипіло справжнє мистецьке життя Києва - там знаходилися будівля Імператорського Музичного Училища, яке було реорганізоване у Консерваторію у 1913 році, а також Київська музична школа-десятирічка, яку добудували разом із концертною залою наприкінці 1930-х перпендикулярно до основної споруди закладу освіти.

Будівля Консерваторії

Стара будівля Консерваторії - місце легендарне. У цих стінах свого часу бували такі легендарні особистості як: Петро Чайковський та Сергій Рахманінов, Олександр Глазунов, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та Микола Леонтович, а в її стінах відточували свою майстерність всесвітньо відомий піаніст Володимир Горовиць, Рейнгольд Глієр, а також вчилися видатні музиканти, диригент, співаки.

На жаль, мистецьке життя у Музичному провулку було трагічно обірване 24 вересня 1941 року, коли пролунав перший вибух на Хрещатику, в магазині «Дитячий світ», на розі Хрещатика та Прорізної, за ним послідували безліч інших вибухів. Велика пожежа, яка охопила усю центральну частину нашого міста, миттєво перекинулася на сусідні будинки та тривала 10 діб. Загасити її не мали змоги, через пошкодження радянськими військами Київського водогону.

В ці страшні для Києва дні, не оминуло лихо і Музичний Провулок, який розташовувався у 200 метрах від Хрещатику. За красивою київською легендою, з Музичного провулку вижив лише пам’ятник композитору Михайлу Глінці, який зараз знаходиться у Маріїнському парку, а сама вулиця безслідно зникла…

Глінка біля зруйнованої консерваторії

Згодом, Київська Консерваторія переїхала до більш просторого, відбудованого спеціально для неї приміщення колишнього Готелю «Континенталь» на вулиці Городецького 5, де вона знаходиться і зараз.

Але що ж сталося з тими старими спорудами, які були у Музичному провулку? В якому вигляді вони існують зараз?

Насправді майже уся забудова Музичного провулку збереглася до нашого часу, але це не зовсім розповсюджена інформація, бо місце колишньої вулиці тривалий час було повністю закрите для відвідувань.

Справа в тому, що після війни столична влада вирішила не відбудовувати пошкоджені споруди у їх первісному вигляді, а створити єдину комплексну монументальну забудову Хрещатика та початку Прорізної у стилі сталінського ампіру, що і було успішно реалізовано.

У 50-ті роки на Хрещатику була побудована легендарна будівля Телерадіокомпанії. В газетах тих часів з гордістю писали, що місце для неї обирав сам особисто Микита Хрущов. Саме тоді, колишній Музичний провулок перетворився на господарський двір Телецентру.

Двір Телерадіокомпанії

Тривалий час, цей об‘єкт був повністю засекречений, і доступ до нього мали лише працівники компанії. Зараз, коли у старому приміщенні Телецентру на Хрещатику, 26 залишилося лише українське радіо, до двору на Прорізній можна потрапити, як з Хрещатика, так і з вулиці Бориса Грінченка. На жаль, багато будівель були значним чином перебудовані, а через ремонтні роботи, загорожі та парковку не все вдається упізнати, на перший погляд.

Будівля Ломбарду

Першою спорудою зниклої вулиці, яку можна побачити - це дореволюційна будівля Ломбарду, яка знаходилася за адресою Музичний Провулок, 3. У радянські часи цю історичну будівлю поглинула монументальна споруда Київметробуду, яка знаходиться на розі Прорізної та Бориса Грінченка. Якщо прогулятися повз неї, то можна побачити в середині залишки дореволюційного будинку та арку, які залишилися від тодішнього Ломбарду. Також, у дворі вулиці Прорізної можна побачити стіну дореволюційного фасаду вишуканої сірої споруди з кованими зміями. Таким чином, можна собі уявити, як виглядала ця споруда до війни.

Будівля Київметробуду зараз знаходиться на реставрації до середини 2021 року, можливо, через деякий час історичний фасад дореволюційного Ломбарду набуде більш привабливого вигляду.

Нинішній вигляд

Іншою, не менш цікавою будівлею зниклої вулиці є Київська Телефонна станція 1913 року, архітектор Михайло Кобєлєв. Ця споруда разом з будівлею Пошти, утворювали Київський Головпоштамп довоєнного періоду. Після зведення Телецентру, стару споруду перебудували. Зараз вона є частиною заднього фасаду Телецентру.

Перебудована будівля музичної школи.

Доля двох легендарних музичних закладів нашої столиці склалась не менш цікаво. Будівля музичної школи, побудована 1937 року за проєктом легендарного зодчого Йосипа Каракіса, була також істотно перебудована після війни та належить до столичного Будинку Архітектора.

Будівля Консерваторії

До речі, головна концертна зала Будинку Архітектора також була сформована з приміщення актової зали колишньої Консерваторії, яка також була побудована незадовго до війни за проєктом Й. Каракіса. Доля цієї концертної зали насправді нагадує історію птаха Фенікса - вона пережила 2 пожежі, та дивом залишилась майже неушкодженою. Перший раз під час війни, вдруге - під час Революції Гідності, коли споруду Будинку Архітектора закидали коктейлями Молотова, що спричинило пожежу в самій будівлі.

Концертна зала будинку Архітектора. Сучасний вигляд.
Панорама двору у сторону Ломбарду

На щастя, споруду у 2016 році відновили, а в концертній залі продовжують проводиться цікаві мистецькі заходи.

Концертна зала школи-нині будинок Архітектора
Сходи Консерваторії

У приміщенні колишньої музичної школи також діють кав‘ярня та арт простір Urban Space 500, де за філіжанкою ароматної кави можна гарно провести час у затишному місці.

Кав’ярня будинку Архітектора

З вікна кав‘ярні можна побачити і легендарну стару споруду Консерваторії, побудовану у 1873 році за проєктом відомого архітектора Олександра Шілє. Будівля настільки забудована з усіх боків, що її можна розгледіти лише такого ракурсу, або ж вийшовши на подвір’я. Зараз її займають офісні будівлі та навіть квест кімната…

Споруди Музичного провулку, побудовані Каракісом
В період війни

Після війни споруда була реставрована та добудована для потреб телерадіокомпанії. Її зовнішній вигляд був настільки змінений, що будівлю, яка знайома всі за старими київськими листівками, впізнати досить важко.

Прикро, що ця старовинна елегантна будівля, де виросло не одне покоління українських музикантів зі світовим ім’ям, була настільки спотворена у радянські часи.

Можливо зараз, коли будівля телецентру та її приміщення вже не мають значення стратегічного охоронного об‘єкту, територію двору, яка була колись Музичним провулком буде належним чином облаштовано, а кияни зможуть ближче подивитися на місце, яка відігравало таку важливу роль у музичному житті міста, а також піднятися сходами якими колись ходили Сергій Рахманінов, Рейнгольд Глієр та Володимир Горовиць…

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»