Директор Департаменту ЖКГ назвав три головні напрямки розвитку галузі у 2021 році

Реконструкція споруд першої черги Бортницької станції аерації - один з пріоритетів розвитку ЖКГ міста
Реконструкція споруд першої черги Бортницької станції аерації - один з пріоритетів розвитку ЖКГ міста

Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко назвав пріоритетні напрямки розвитку галузі ЖКГ столиці в 2021 році.

Які напрямки житлово-комунального господарства стануть пріоритетними у 2021 році та як карантин вплинув на роботу житлово-комунальних служб. 

На ці та інші питання «ВК» відповів директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко.  

Дмитро Науменко

Дмитре Володимировичу, нам стало відомо, що проєктом бюджету на наступний рік передбачено суттєве зменшення фінансування галузі ЖКГ, порівняно з 2020 роком. Які напрямки будуть пріоритетними, а на чому доведеться економити?

На сьогодні в проєкті бюджету на 2021 рік, порівняно з плановими показниками 2020 року, передбачаються нижчі обсяги фінансування. Зменшення видатків стосується не лише галузі ЖКГ. Адже боротьба з епідемією, що триває майже рік, порятунок життів є безперечним пріоритетом і основні кошти спрямовуються на ці потреби.

Департамент подав бюджетні пропозиції в рамках обсягів фінансування, що передбачені в проєкті бюджету на 2021 рік. Однак є чітке розуміння пріоритетів – це проєкти, безпосередньо пов’язані із забезпеченням життєдіяльності та поліпшенням екологічного стану міста. Зокрема це три ключові напрямки.

1) Реконструкція споруд першої черги Бортницької станції аерації (БСА) – будівництво насосної станції першого підйому.

Це - проєкт досить масштабний, його реалізація триває кілька років. Наступного року ми плануємо повне його завершення. Що це дасть для міста? Це підвищить надійність роботи очисних споруд станції, а також дасть змогу досягти значної економії електроенергії. За попередніми підрахунками, обсяги економії сягатимуть 45 млн грн в рік та в комплексі це значно покращить роботу очисних споруд БСА. Проєкт фінансується як за рахунок бюджету міста Києва, так і за залучені кошти державного фонду регіонального розвитку.

2) Технічне переоснащення  сміттєспалювального заводу «Енергія» в частині системи очищення димових газів.

Це надзвичайно важливий напрямок, оскільки завод потребує переоснащення з точки зору екологічності. Я нагадаю, у 2018 році місто не продовжило угоду з «Київенерго» і завод «Енергія» перейшов у муніципальне управління. Проведення його модернізації визначили одним з пріоритетних напрямків. 

«Енергія» - стратегічний об’єкт, який утилізує 25% (близько 700 т/добу) столичного сміття та виробляє до 200 тис. гкал теплової енергії на рік. Це дозволяє місту заощаджувати до 30 млн м3 газу в рік. За рахунок виробленого заводом тепла забезпечуються опаленням близько 200, а гарячою водою – 300 багатоповерхівок.

Звичайно, завод продукує викиди в атмосферне повітря, на сьогодні їх концентрація відповідає українським нормативам, але ми прагнемо зменшити негативний вплив заводу на довкілля та привести його роботу до вимог ЄС.  Для нас дуже важливо, аби завод «Енергія» був екологічно безпечним підприємством.

Ми вже забезпечили проведення ремонту котлоагрегатів, бункеру для твердих побутових відходів (ТПВ), у 2020 році виконали капітальний ремонт останнього четвертого електрофільтра, перші три замінили у попередні роки, що дало змогу суттєво підвищити екологічність системи фільтрації заводу. Також в поточному році ми розпочали будівництво високотехнологічної сучасної системи хімочистки. 

Цей проєкт продовжується і в 2021 році. Адже наша мета - зменшити концентрацію забруднюючих речовин у димових газах заводу та привести їх у відповідність до європейських стандартів, зокрема Директиви ЄС 2010/75.

3) Реконструкція та технічне переоснащення, рекультивація полігону твердих побутових відходів № 5 в с. Підгірці, Обухівського району Київської області.

Ще один пріоритет. Полігон функціонує вже більше 34 років. Зараз він за рік приймає понад 450 тис. тонн відходів і вже майже вичерпав свій ресурс. За останні 4 роки нам вдалося привести полігон до стану контрольованого та безпечного об’єкту, а також розпочати процес його рекультивації. 

Проєкт рекультивації першої карти на полігоні пройшов державну експертизу та процедуру оцінки впливу на довкілля. В наступному році планується продовжити роботи з рекультивації ділянки № 1, що є першим етапом закриття полігону ТПВ № 5 та передбачає стимулювання розвитку галузі з переробки твердих побутових відходів.

Також у своїх бюджетних пропозиціях ми передбачили необхідність спрямування коштів на модернізацію теплоенергетичного, ліфтового господарства, впровадження енергоефективних заходів тощо.  

Крім того, проєктом бюджету міста Києва на 2021 рік передбачаються видатки для забезпечення благоустрою об'єктів комунального господарства, на жаль, наразі їх плановий обсяг на 10,8% менший від планового показника 2020 року. 

Ми подали пропозиції для спрямування коштів на утримання гідротехнічних споруд, бюветних комплексів, фонтанів, громадських вбиралень, технологічних електричних мереж та електроенергетичного обладнання, утримання міських цвинтарів тощо.

Чи діятиме наступного року програма співфінансування енергоефективних проектів «70/30» для ОСББ та ЖБК?

Департамент житлово-комунальної інфраструктури подав відповідні бюджетні пропозиції для забезпечення реалізації у 2021 році конкурсної програми енергоефективних заходів у житлових будинках м. Києва, в яких створені ОСББ, а також у кооперативних будинках (ЖБК) – так звана програма співфінансування «70/30».

26 листопада вже відбулось засідання конкурсної комісії, яка ухвалила рішення про початок з 30 листопада 2020 року проведення першого етапу конкурсу – прийом заяв та конкурсних пропозицій (проєктів), тобто процес вже розпочався і ми дуже сподіваємось, що Київрада підтримає необхідність продовження цієї програми.

Програма співфінансування користується надзвичайно великим попитом серед столичних ОСББ та ЖБК. Адже це дієвий, зрозумілий і доступний для людей механізм виконання енергоощадних заходів. У результаті комплексу таких робіт в будинку  платежі за послуги зменшуються у 2-3 рази.

Крім того, комплексна термомодернізація дозволяє продовжити термін експлуатації будівель до 30 років. Також позитивний приклад впровадження енергоефективних заходів в рамках цієї програми стимулює неорганізованих співвласників багатоквартирних будинків до створення ОСББ та організації ефективного управління своїми будинками.

Отже, програма співфінансування «70/30» однозначно має соціальне спрямування, на практиці довела свою ефективність і особисто я вважаю, що обсяги фінансування на її реалізацію потрібно з кожним роком збільшувати.

Чи буде відшкодування «теплих кредитів» на впровадження енергоефективних заходів?

У бюджетному запиті ми врахували потребу виділення коштів на відшкодування частини «теплих» кредитів, отриманих ОСББ та ЖБК на впровадження енергоефективних заходів. Ця програма також користується попитом серед столичних ОСББ та ЖБК. 

Дуже поширеною у Києві є практика, коли ОСББ/ЖБК, беручи участь в конкурсній програмі співфінансування «70/30», здешевлюють свою частку робіт шляхом отримання «теплих» кредитів. Це дозволяє максимально мінімізувати витрати співвласників на впровадження енергоефективних заходів за рахунок економії.

Я переконаний, за нинішніх умов, враховуючи економічні та технічні фактори, впровадження енергоефективних заходів у житлових будинках має бути пріоритетом. Але, повторюсь, рішення про розподіл та виділення бюджетних коштів ухвалює Київрада, ми сподіваємось на підтримку наших пропозицій.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»