У центрі Києва встановили Дзвін гідності

70-кілограмовий дзвін розташований на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві.
70-кілограмовий дзвін розташований на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві.

Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановили на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві. У дзвін може вдарити кожен, хто прийде віддати шану подіям зими 2013-2014 років та їх героям. Відтепер це ще одна меморіальна традиція на вшанування Небесної Сотні.

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він – автор карильйонів у церквах Києва,  тональних комплексів дзвонів. Саме він створив "Дзвін пам’яті", що на подвір’ї Міністерства оборони вшановує захисників України, які загинули внаслідок російської збройної агресії. Менший, 30-кілограмовий дзвін на каплиці – також його робота. 

Майстер пояснює: дзвін – це вуличний музичний інструмент, карильйон. Кожен дзвін поліфонічний, він дає акорд, три-чотири ноти – одну основну та обертони. 

"У цього дзвону не було прив’язки до ноти, і це не важливо в даному випадку, – коментує Сергій. – Не тільки тому, що він один, а не декілька, які мають бути узгоджені.  Звісно, він має свою ноту. Але в першу чергу це символічний дзвін, окрім звуку, який він видає, він має ідеологію. Коли на нього дивишся, його чуєш, ти не фокусуєшся на дзвоні, ти фокусуєшся на подіях, які тут сталися. І звук повинен тільки посилювати душевні ноти, які виникають у кожної людини свої. І дай Боже, щоб цей дзвін був в унісон із нотами людей, коли вони будуть слухати його".  

Гравюра на опорі дзвону київського ілюстратора Олександра Ком'яхова, відомого багатьма роботами про Майдан

На "Дзвоні гідності" написано: "Слава Україні! Небесній Сотні Слава!".   Для основи дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком’яхова. Автор концепції – художник і дизайнер Музею Революції Гідності Олександр Бриндіков.

Урочисте відкриття та освячення дзвона відбулося цього тижня. Проєкт створено за дорученням Офісу Президента України, зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. До його створення долучилася українська діаспора в США.

Ігор Пошивайло демострує нову меморіальну традицію

У день народження кожного з героїв працівники Музею Революції Гідності ставитимуть біля дзвона його чи її портрет і вдарятимуть у дзвін стільки разів, скільки років було герою / героїні на момент загибелі. А 20 лютого удар дзвона лунатиме 107 разів. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану подіям зими 2013-2014 років та їх героям.

"Цей Дзвін Гідності стверджуватиме громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігатиме нас від втрати пам'яті, зміцнюватиме нашу національну єдність і силу, виявлятиме готовність продовжувати боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє. Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об’єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам’ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а й величним посилом до них крізь час і простір”, – сказав на відкритті Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

Майдан об'єднав людей. Так само сьогодні нас із нашими загиблими захисниками єднає дзвін. Я розмовляла з дзвонарем. Не хотіла, щоб звук був тужливий. Хотіла, щоб був дзвін перемоги і торжества. Україна достатньо наплакалася, а перемагати ще потрібно
Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності. 

Дзвін освятив отець Петро Жук

Освячення дзвону здійснив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українського народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про події.

Фото Музею Майдану

Нещодавно у центрі столиці висадили 100 тисяч тюльпанів, що символізують повагу нідерландців до героїв та героїнь Небесної сотні.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»