«Збережи пам'ять. Збережи правду»: в Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору

«Збережи пам'ять. Збережи правду»: в Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору

Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Гаслом цьогорічних заходів є "Збережи пам'ять. Збережи правду". Воно нагадує, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу.

Вшанувати пам'ять жертв Голодомору в умовах карантинних обмежень можна традиційною хвилиною мовчання о 16:00, 28 листопада, а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку у пам'ять про вбитих голодом.

Традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував Джеймс Мейс. Американський історик у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Джеймс Мейс став одним із героїв проєкту УІНП та UA:Перший "Люди правди".

Кожен в Україні може долучитися до збереження пам’яті та правди про Голодомор:

  •  запалити свічку у вікні своєї домівки чи біля пам’ятного хреста або меморіалу у День пам'яті жертв голодоморів;
  •  записати свідчення від родичів-очевидців Голодомору та передати їх до музею (місцевого, краєзнавчого чи Національного музею Голодоморугеноциду); віднайти старі світлини рідних людей;
  • передати до музею артефакти 1920-30-х років (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо).

Нагадаємо, у столиці показують найвідомішу виставку про Голодомор, також до музею передали унікальний історичний експонат. Крім того, в мережу виклали родинних історій про Голодомор, а студенти Української академії лідерства приготували та розмістили на сайті страви, якими харчувалися українці у голодні роки.

До 87-х роковин геноциду УІНП розробив просвітницький ролик про передумови та причини Голодомору 1932-1933 років.

Голодомор –  акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Проєкти у пам'ять про Голодомор 1932-1933

Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» пояснює, чому це був геноцид. Вона створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», Міністерства закордонних справ України. Електронний варіант виставки українською

Книги в електронному форматі:

Відповіді на десять найрозповсюдженіших питань на тему геноциду українців - Голодомору 1932-1933 років

Український інститут національної пам'яті підготував експлейнер з відповідями на десять найрозповсюдженіших питань на тему геноциду українців. Завдяки цьому тексту легше можна орієнтуватись в науково-популярних текстах про Голодомор та краще розуміти, яким чином впроваджувалась геноцидна політика сталінського режиму.

Що означає слово Голодомор?

Слово «Голодомор», яке походить від поєднання слів «голод» та «мор», означає навмисне вбивство голодом. Голодомор – це штучний голод організований радянською владою в Україні протягом 1932 – 1933 рр.

Хто організував Голодомор?

Головними ініціаторами, ідеологами та замовниками голодоморної політики стали Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов, та Лазар Каганович, які особисто ініціювали та реалізовували голодоморну політику. До організації Голодомору також були залучені співробітники та військовослужбовці органів радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужб, збройних підрозділів органів внутрішніх справ, Червоної армії та прикордонних військ, а також десятки тисяч активістів.

Яку мету переслідували організатори Голодомору?

Голодомор мав на меті подолати опір селян, інтелігенції та окремих українських комуністів у владі, провчити непокірних та перетворити їх на “радянських” людей, які б безкоштовно працювали у колгоспі. Засобом для досягнення цих цілей стало масове винищення голодом.

Чи українці чинили опір Голодомору?

Колективізація викликала в українському селі масовий опір, основними формами якого були збройні виступи, саботаж та відмова вступати в колгоспи. Під час Голодомору опір поступово зійшов на нівець. Чим більше селяни голодували, тим меншим був опір.

Що таке колективізація?

Колективізація – це політика радянського комуністичного режиму у сфері сільського господарства, спрямована на встановлення державою повного контролю над сільськогосподарським виробництвом шляхом створення мережі колективних господарств або колгоспів. В результаті колективізації селяни втратили свою землю, майно, худобу, а з ними і можливість впливати на власну долю. Після колективізації вони мали менше прав ніж кріпаки в Російській імперії.

Що таке розкуркулення?

Розкуркулення – це політика ліквідації так званих «куркулів». Таке зневажливе прізвисько більшовики дали працьовитим та успішним селянам, які активно опиралися колективізації. Коли селянин потрапляв в списки куркулів, він та його родина були приречені. Все їхнє майно, включно із нерухомим, конфісковували, а куркулів депортували в концентраційні табори. Місце куркулів зайняла нова колгоспна еліта.

Що таке «закон про 5 колосків»?

«Законом про п’ять колосків» у народі назвали постанову радянського уряду, яка встановлювала дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін.

Що таке «чорні дошки»?

«Чорні дошки» - це список працівників, колективів, населених пунктів та цілих територій, до яких під час Голодомору застосовувалися додаткові санкції. Села, занесені на чорні дошки, ізолювалися, їхнім мешканцям заборонялося постачати промислові товари, вести торгівлю. «Чорні дошки» - стали одним із елементів голодотворної політики та механізмом покарання.

Чим відрізнявся Голодомор від голоду в Росії?

Голодомор від голоду в Росії відрізняють особливі репресивні заходи, які застосовувалися лише щодо України та Кубані, заселеної значною мірою українцями. Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» призвели до Голодомору. В такій комбінації ці репресивні заходи більше ніде не застосовувалися.

Чому Голодомор це геноцид?

Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» визначають специфіку Голодомору та одночасно намір організаторів вчинити злочин. Застосування цих механізмів у такій комбінації, яка призвела до масової смертності, не має жодних інших цілей, окрім винищення. Одночасність голодотворної політики проти селян-українців та репресивної кампанії проти української національної інтелігенції та українських комуністів у владі, свідчить про те що Голодомор був спрямований проти української національної групи. Разом ці два аргументи визначають Голодомор як геноцид.

Підготувала Марія КАТАЄВА, за інформацією Українського інституту національної пам'яті