Микола Пирогов - геній медицини, який випередив свій час

Микола Пирогов - геній медицини, який випередив свій час

25 листопада виповнюється 210 років від дня народження видатного хірурга, вченого та педагога Миколи Івановича Пирогова (1810-1881). Його геніальні винаходи та ідеї настільки випередили свій час, що навіть сьогодні, коли пройшло майже 140 років після його смерті, вони з великим успіхом продовжують використовуватися і в сучасній медицині.

Він вперше в історії почав хірургічної медицини почав використовувати анестезію під час операцій, винайшов штучний суглоб та гіпсову пов’язку, вперше використав пов’язку, напитану крохмалем, яка допомогла істотно зменшити кількість ампутацій серед поранених. Микола Пирогов першим серед практикуючих хірургів видав ілюстрований анатомічний атлас, який став універсальним посібником для молодих хірургів майбутніх поколінь. Завдяки його унікальним практикам, він вчив своїх учнів та колег робити операції із найменшими ушкодженнями для пацієнтів.

Пирогова вважають засновником ринопластики, коли видатний лікар допоміг виправити сильно пошкоджений ніс цирульнику. Він врятував тисячі життів учасникам 4 війн, зокрема і видатному італійському народному герою Джузеппе Гарібальді, якого професор врятував від ампутації, на якій наполягали його знамениті європейські колеги…

Світову славу, Микола Пирогов здобув у 30 річному віці, а у пресі того часу жартували, що лекції професора Пирогова були популярніші за виступи видатної італійської оперної діви Анджеліки Каталані.

Тривалий період життя Миколи Пирогова був пов’язаний з Києвом та з Україною. За його ініціативи був відкритий шпиталь при Київському університеті Святого Володимира, Київське відділення Червоного Хреста, безкоштовна лікарня на Подолі, Притулок для сліпих, а також ряду інших медичних установ на території тогочасної Київської губернії.

Надзвичайну увагу видатний вчений приділяв і вихованню молодого покоління. Він був противником розподілу людей на класи, вважаючи, що розум та талант людині даються незалежно від походження. Головною своєю метою вважав виховання високоморальної особистості з широким кругозором.

До речі, серед основних хобі Миколи Пирогова була поезія. Він не лише сам писав чудові вірші, але і товаришував з  відомими поетами того часу, зокрема з Василем Жуковським та Тарасом Шевченком.

Він підтримував прагнення молодих людей у здобутті освіти, та сприяв створенню недільних шкіл у Києві. Одним із перших таких освітніх закладів стала недільна школа на Подолі відкрита у 1859 році. Навчання було безкоштовним, серед викладачів були друзі Пирогова Михайло Драгоманов та Михайло Старицький, Тарас Шевченко надіслав для учнів школи підручники.

Прагнення Миколи Пирогова в сфері освіти не знайшли необхідної підтримки в царському уряді, тому видатного лікаря та вченого відправили на пенсію. Свої останні роки життя він провів у маєтку у селі Вишня, що  знаходилася на окраїні Вінниці, де він відкрив домашню медичну консультацію, побудувавши безкоштовну лікарню та аптеку.

Незадовго до своєї смерті, геній медицини винайшов унікальний таємний спосіб бальзамування власного тіла, яке зараз зберігається в Церкві-некрополі Музею Медицини ім. М. Пирогова у Вінниці.  Кажуть, що тіло видатного вченого знаходиться у значно кращому стані, ніж тіло Володимира Лєніна, який помер на 40 років пізніше…

Своїми життєвими кредо видатний геній медицини Микола Пирогов вважав:

«Жити на білому світі - значить постійно боротися і постійно перемагати…»

«Бути, а не здаватися - девіз, який повинен носити в своєму серці кожен громадянин, який любить свою Батьківщину. Служити правді - як в науковому, так і в моральному сенсі цього слова. Бути людиною»

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»