Рідкісні ескізи монументальних мозаїк показали у столиці

Рідкісні ескізи монументальних мозаїк показали у столиці

У столичній галереї The Naked Room представили виставку "Ескізи монументального". До неї увійшли щойно знайдені ескізи та проєкти до мозаїк та інших об'єктів українського монументального мистецтва 1960—80-х років. Більшість темпер, акварелей, колажів та малюнків були вперше виставлені публічно. Сьогодні, коли багато мозаїк демонтують та вони знаходяться під загрозою знищення, ця виставка привертає увагу до їх мистецької цінності.

Монументальні мозаїки можна побачити чи не в кожному населеному пункті України. Більшість була створена протягом останніх 30 років існування СРСР. Вони замислювалися для прикраси публічного простору. Але по-справжньому містяни ніколи не ставилися до мозаїк як до цінності. Монументальне мистецтво тоді та нині сприймалося швидше як офіційне замовлення та частина пропаганди. І лише в останні роки завдяки незалежним дослідженням, художнім та фото проєктам ці шедеври українського мистецтва набули дійсного визнання та розголосу. 

Виставка в The Naked Room відкриває масштаб, красу та своєрідність української монументалістики під новим ракурсом. Представлені ескізи — не просто робочі матеріали та технічні начерки. Фактично, це самостійні картини — станкові версії мозаїк. Лише замість смальти, кераміки, кольорового каміння та скла художники використали папір, картон, темперу, гуаш, техніку аплікації. Деякі роботи є офіційними макетами, за якими затверджували майбутній фінальний твір (про що свідчать збережені печатки Худкомбінату). Інші слугували радше інспірацією, вільною творчою штудією в процесі пошуку більшої форми. В таких ескізах художники дозволяли собі, зазвичай, більше. У порівнянні з фінальними панно, камерні версії виглядають більш розкуто та ефектно, виявляють сповна професійний розмах їхніх авторів.

В рамках виставки також показують видану у 2017 році книгу Decommunized ukrainian soviet mosaics з фотографіями мозаїк, відзнятих Євгеном Нікіфоровим в різних куточках України. Та нову книгу-путівник Ukraine. Art for Architecture. Soviet Modernist Mosaics 1960 to 1990 з маршрутами та об’єктами  знайдених та відзнятих радянських мозаїк дослідниці Поліни Байцим та фотографа Євгена Нікіфорова. Книга видана в Німеччині, у Києві доступна в книжковому корнері The Naked Books. На жаль, багато мозаїк з цих книг вже знищені. 

"Ще у  2013-му році, коли працювали над книгою про мистецтво українських шестидесятників, в статтю про монументальне мистецтво нами потрібні були ілюстрації, в тому числі мозаїк. З'ясувалося, що в доступі немає архівів якісних фотографій. Тоді ми замовили знімки Євгену, який робив докуменальгі проєкти. Він став фотографувати для себе, зробив власний архів, який видали книгою. З того часу він постійно їздить Україною, фотографує мозаїки по кілька разів. Паралельно Євген намагався потрапити до архівів, Спілки художників. родин авторів, щоб знайти додаткову інформацію, визначити назву, рік створення, авторство мозаїк. Так само ми з Марією Ланько, коли писали про художників-шестидесятників, потрапляли в майстерні митців. Побачили, що існує цілий пласт ескізів, які показують інший бік медалі - творчий пошук, експерименти, які стоять за монументалістикою. Показують, наскільки вільними у своїх ідеях були автори, - розповідає кураторка виставка Лізавета Герман. - До презентації нової книги-путівника почали готувати виставку ескізів мозаїк, гадали, що це будуть маленькі начерки. Коли прийшли за роботами, нам діставали справжні скарби - роботи великого формату,  картини, на яких бачимо віртуозну роботу авторів". 

Серед ескізів є багато проєктів київських мозаїк. Реалізовані та нереалізовані мозаїки на будинках по проспекті Перемоги, біля метро КПІ, полив'яні кахлі з об'ємними рельєфами Олександра Ворони в підземному переході станції метро "Майдан незалежності", "Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь" Григорія Довженка на фасаді Київського муніципального театру ляльок, вітраж "Знаки зодіаку" у дитячій бібліотеці імені Островського на Нивках. 

Сумна історія трапилася з мозаїками Івана Литовченка у Прип'яті.

"Іван Литовченко був головним художником міста. Величезні панно за його ескізами були встановлені на центральному проспекті поміж будинками, як прикраса, візуальна домінанта міста. Він десять років працював над оформленням Прип'яті, зробив низку панно як єдиний цикл, який розкриває в місті атомщиків ідею життєдайного світла, енергії, від Прометею до уранового стержня. А зрештою трапилася аварія, місто закинуто, і його роботи набули іншого змісту, вони нефункціональні і поміж дерев зараз непомітні", - розповідає Лізавета Герман.  

Виставка триває до 29 листопада
Де: The Naked Room, вул. Рейтарська, 21
Вхід вільний