Безсмертні мудрості Сковороди до Дня філософії

Безсмертні мудрості Сковороди до Дня філософії

19 листопада відзначається Всесвітній День філософії. Це трохи незвичне, на перший погляд, свято було започатковане відповідно до Регламенту ЮНЕСКО ще у 2002 році, а в нашій державі святкування Дня Філософії вперше відбулося у 2006-му.

Спеціально до свята Дня філософії “Вечірній Київ” пропонує пригадати 15 найбільш крилатих фраз нашого видатного філософа-класика Григорія Сковороди (1722-1794), доля якого тісно пов’язана з нашим містом та насамперед з Києво-Могилянською Академією. Саме у стінах цього славетного навчального закладу, відбулося формування філософського світогляду видатного українця, ім’я якого ми продовжуємо шанувати по сьогоднішній день.

1. Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
2. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
3. Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
4. Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
5. Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
6. Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
7. Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
8. Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
9. І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
10. Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і мистецтвах плодом є правильна практика.
11. Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
12. Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
13. Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
14. Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
15. Про людину мають свідчити серця та людські нахили, а не зовнішність. Дерево пізнають за плодами.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»