Столична консерваторія відзначає 107-річчя

Столична консерваторія відзначає 107-річчя

16 листопада 1913 року у мистецькому житті нашої столиці відбулася визначна подія: урочисте відкриття Київської консерваторії (нині Національна музична академія ім. Чайковського), яка стала першим вищим музичним навчальним закладом на території України.

Ідея реорганізації музичного училища, заснованого у 1868 році, у вищий навчальний заклад виникла ще наприкінці ХІХ -початку ХХ століття. Однак втілити цей грандіозний проект вдалося майже через чверть століття, з нагоди 50 річниці заснування Київського відділення імператорського музичного товариства.

Високий рівень виконавської майстерності та неабиякий професіоналізм вихованців музичного училища були відзначені схвальними відгуками таких видатних композиторів як П. Чайковський, М. Лисенко, А. Рубінштейн, С. Рахманінов, О. Глазунов, Р. Глієр та інші. Всі вони  свого часу зіграли неабияку роль в історії становлення  та розвитку професійної музичної освіти в Україні. Не обійшлося без фінансової підтримки меценатів та спонсорів. Зокрема, істотні пожертвування для навчального закладу зробила Лідія Виноградська - удова видатного диригента та директора Київського відділення імператорського музичного товариства, а також відомий київський меценат Олександр Терещенко, який заповів 30 000 карбованців для заснування стипендії його імені.

Відкриття Київської консерваторії широко відзначалося на державному рівні і тривало 3 дні. Воно супроводжувалося урочистим молебнем та святковими концертами за участю студентів та професорів новоствореного закладу на сцені залу купецького зібрання (нині Національна філармонія України) та Київської опери. На адресу Дирекції навчального закладу надійшли численні привітальні телеграми.

Першим директором Київської Консерваторії став відомий піаніст, диригент та композитор Володимир Пухальський. Випускник Петербурзької Консерваторії, він понад 50 років жив і працював у Києві, та виховав цілу плеяду відомих музикантів та артистів. Своїм учням професор Пухальський часто казав: «Я ставлю вас на рейки, якими ви зможете їхати вперед - куди самі забажаєте - до кінця ваших днів»…

Гордістю фортепіанної школи маестро є один із найвидатніших піаністів ХХ ст. Володимир Горовиць, якого за життя називали «Королем Піаністів».

Заснування Консерваторії мало надзвичайне значення для розвитку української культури та музичного мистецтва в нашій державі. Лише у перші роки свого існування навчальний заклад виховав у свої стінах багатьох видатних  українських музикантів ХХ століття: Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Вериківського, Г. Когана, І. Белзи, І.Козловського, З.Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, Н. Шпіллер, П. Норцова, Л. Вайнтрауба, В.Горовиця, Л. Вайнтрауба, Н. Рахліна, М. Канерштейна, М. Геліса, Я. Карасика, П. Муравського та інших.

До вересня 1941 року Київська консерваторія розміщувалася у Музичному провулку, у надзвичайно красивій будівлі  колишнього Музичного училища, побудованої у 1873-1874 роках за проектом відомого архітектора О. Шілле. Вже у радянські часи архітектор Й. Каракіс побудував поруч із Консерваторією музичну школу із чудовою концертною залою, яка щовечора збирала на концерти багатьох шанувальників музичного мистецтва.

Музичний провулок, який знаходився у самому центрі столиці, неподалік від вулиці Прорізної, був надзвичайно популярним місцем для багатьох киян, особливо для студентів та молоді.

На жаль, у вересні 1941 року, після вибухів головних споруд вулиці Хрещатик, центральну частину  міста охопила велика пожежа, яка швидко перекинулася і на сусідні вулиці. Усі споруди Музичного провулку та навчальні заклади припинили своє існування. Завдяки зусиллям студентів та педагогів Консерваторії вдалося врятувати значну частину нотної бібліотеки закладу.  Унікальні музичні інструменти, серед яких і розкішний орган врятувати не вдалося…

Єдиним свідком тих  страшних подій, якому дивом вдалося вистояти тому пекельному вогні - бронзовий бюст видатного російського композитора Михайла Глінки, який був встановлений біля Консерваторії у 1910 році. Цей чудовий монумент, який створив відомий київський зодчий Володимир Ніколаєв, можна і сьогодні побачити у парку, неподалік Маріїнського палацу. До речі, це один із небагатьох пам’ятників дореволюційного часу, які збереглися в нашій столиці по сьогоднішній день.

Після повернення з евакуації, деякий час столична Консерваторія  не мала свого приміщення, та змінила кілька адрес, перебуваючи тимчасово у приміщеннях сучасного Музею Історії Києва та Національного Університету театру та кіно ім. Івана Карпенка-Карого. 

Сучасного вигляду Київська консерваторія набула лише у 1950-х роках. Столична влада виділила для музичного вишу розкішну історичну споруду колишнього готелю «Континенталь» - одного із найдорожчих та найбільш елітних готелів дореволюційного періоду. Сам готель зазнав чимало пошкоджень у період війни, з часом був реконструйований та перебудований для консерваторських класів, а розкішні інтер’єри «Континенталю» можна подивитися зараз лише на фотографіях.

У 1955-1958 роках до Консерваторії була прибудована вишукана біла будівля з колонами у класичному стилі, яка є окрасою столичного Майдану Незалежності. Це так званий учбовий театр, який має назву Оперна студія. За свою 65 річну історію на її сцені неодноразово ставилися чимало творів української та західноєвропейської оперної класики.

Тут починали свою кар’єру багато видатних українських співаків, які вважаються гордістю столичної оперної сцени, серед яких: Діана Петриненко, Анатолій Мокренко, Лариса Остапенко-Білаш, Марія Стеф’юк, Роман Майборода, Людмила Юрченко, Лідія Забіляста, Володимир Гришко; та співаки молодшого покоління: Дмитро Попов, Оксана Дика, Людмила Монастирська…

Нова сторінка історії Київської Консерваторії розпочалася у 1995 році, коли навчальний заклад одержав почесне звання Академії. У 2013 році,  провідний музичний виш урочисто відсвяткував свій 100 річний ювілей, а у 2020 році, керівництво Академії вирішує «повернутися до витоків» і датою заснування Академії вважати не 1913 рік, а 1863 рік - дату заснування Імператорського музичного товариства, що сприяло створенню у 1868 році музичного училища. Таким чином,  навчальний заклад став старшим на цілих  півстоліття…

На сьогоднішній день, НМАУ ім. П. Чайковського залишається провідним  вищим навчальним закладом музичного спрямування нашої держави. Щороку з її стін випускається чимало обдарованих музикантів, які продовжують славні традиції своїх викладачів, з успіхом представляючи здобутки вітчизняної музичної школи в кращих концертних залах України та світу.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»