Привиди Зеленого театру: які легенди приховує столиця

Привиди Зеленого театру: які легенди приховує столиця

З числом 13 пов’язано багато прикмет та забобонів. В різних куточках світу вважають цифру «13» містичною, побоюючись, що вона несе за собою лише одні неприємності. Але ж ми в це не віримо! Тому, щоб ви не нудьгували в такий день вдома, журналісти сайту «Вечірній Київ», підібрали «наймоторошніші» та найцікавіші місця у столиці, які буде доречним відвідати саме у п’ятницю 13.

Будинок вдови, що плаче

Від однієї лише назви будинку віє містикою. Будинок вдови, що плаче у Києві розташований на розі вулиць Лютеранської та Банкової. Виконаний він у стилі модерн з властивим початку 20-му століттю пафосом і долею химерності.

На замовлення купця Сергія Аршавського відомий архітектор Едуард Брадтман спроєктував будинок із незвичним фасадом з декорованими й гранітними вставками та кованими елементами. Його родзинкою є кам'яний рельєф (маскарон) у вигляді жіночого обличчя на вершині особняка.

Перший власник прожив тут лише до 1913 року, а після банкрутства продав його Товію Апштейну — київському багатієві. Якраз з ним і пов'язана легенда будинку вдови, що плаче.

Пподружжя Груня і Товій Апштейни кохали один одного до нестями, але чоловік раптово захворів і помер. Жінка довго горювала, стояла біля вікна, наче з кимось розмовляла. Працівники будинку були здивовані підозрілою поведінкою господині й поцікавились з ким вона розмовляє, на що вона відповіла, що з померлим чоловіком. Начебто він приходить до неї кожної ночі й дає настанови…

Краплі дощу, що стікають обличчям вдови нагадують справжні сльози.

Адреса: вул. Лютеранська, 23

Зелений театр

За станцією Арсенальна в парку Аскольдова могила розташований Зелений театр.

Місце оповите містикою і таємницями. Про «зеленку», як її називають в народі, ходить стільки легенд та історій, що вже складно відрізнити де правда, а де вигадка. Зелений театр був побудований на руїнах фортечної споруди середини 19-го століття. Це місце вважається містичним. За свою історію «зеленка» то горіла, то у неї били блискавки.

Там частенько збираються «неблагонадійні» особи. Крім того, неподалік був цвинтар самогубців і померлих немовлят.

По-друге, в радянські часи, кажуть, злочинці залишали саме там тіла пограбованих і вбитих гостей столиці. Все це не додає хорошої репутації цьому гарному місцю на схилах Дніпра.

Адреса: Паркова дорога, 4.

Готична історія телецентру «олівець»

У 1962 році міськвиконком офіційно ухвалив ліквідувати єврейський некрополь поблизу вулиці Мельникова — там задумали зводити телецентр. Проте до справи дійшло аж у 1983 році. Мабуть, місце далося взнаки, бо київський «хмарочос» виявився довгобудом... Здали «олівець» аж у 1992-му, і одразу ж поповзли різні чутки про погану енергетику... Бо ж що доброго може бути на місці кладовища?

Адреса: вулиця Юрія Іллєнка, 42.

Лиса гора на Видубичах

Всього в Києві чотири Лисих гори, але наймістичнішою вважають ту, що біля Видубицького монастиря. Вона і до цього дня є місцем зібрань сатаністів, язичників і містиків.

У народі Лису гору поділяють на три частини. Перша – Русалчин яр, названий так через розташоване в ньому озеро, в якому згідно з повір'ями мешкають русалки. Друга – це Відьмин яр. Третя найбільша частина гори – Мертвецький гай. У цій частині виявлені містичні поховання минулих століть.

Вважалося, що хан Батий при захопленні Києва замурував в печерах людей, які шукали порятунку. З того часу їх душі не дають спокою мешканцям околиць.

За часів Петра I тут при будівництві оборонного форту вбили близько 3 тис. кріпаків. А в 1906 році на горі встановили шибениці для страти державних злочинців.

Всі ці масові смерті значно вплинули на енергетику цього місця. З того часу по сьогодні Лиса гора вважається місцем «поселення» нечистої сили – там було багато жорстоких вбивств.

Адреса: м. Видубичі.