У столиці розказали про становище української мови у 2020 році

У столиці розказали про становище української мови у 2020 році

До Дня української писемності та мови у столиці презентували аналітичний огляд «Становище української мови в 2020 році».

Як зазначив співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, цього року набули чинності норми закону стосовно вживання української мови у рекламі, звітності юридичних осіб і громадських об'єднань, науковій сфері, як захист дисертації, наукових видань.

Згідно зі соціологічними дослідженнями, 73% громадян України вважають рідною українську, 22%  - російську. Водночас багато людей не спілкується нею навіть вдома (53% - завжди або переважно), що говорить про певні стереотипи та русифікацію (особливо схід, південь, центральна Україна).

Також 4/5 українців підтримують вимогу щодо обов'язкового володіння державною мовою, викладання в усіх закладах країни державної мови та подальше втілення закону про державну мову.

Втім, поза соціологічними дослідженнями ситуація виглядає не так оптимістично. 

«Ми вирішили проаналізувати, що відбувається у школах. З 1 вересня 2020 року всі заклади освіти (окрім тих, де навчаються представники меншин) перейшли на викладання державною мовою навчання. Але ситуація щодо мов навчання і спілкування – не змінилось, - звернув увагу Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.  - Є десятки звернень, що у Києві частка вчителів часто або зрідка використовують російську мову замість української. На позашкільних заходах російською послуговуються від 25 до 43% педагогів. Ми щиро сподіваємося обговорити цю проблематику з очільником столиці, знайти шляхи розв’язання цієї проблеми. Ще більшою мірою російська використовується у закладах позашкільної освіти  - музичних школах, дитячо-юнацьких спортивних школах, гуртках». 

Ситуація в культурній та інформаційній сферах

КІНО

За даними Держкіно кількість знятих українською мовою фільмів, що допущені до показу за 9 місяців, становить лише 34 фільми, що є лише 1/5 частиною від результатів попереднього року і лише 12% від загальної кількості усіх фільмів, які вийшли в прокат за відповідний період 2020 року (частка фільмокопій склала 13%). Для порівняння в прокаті 2019 року частка фільмів, знятих українською мовою склала 31%. За офіційними даними фільми в кінотеатрах демонструються майже цілковито українською мовою.

КНИГИ

За даними Книжкової палати України у 2020 році відбувається обвальне падіння випуску книжкової продукції. Станом на 26 жовтня 2020 у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість виданих у поточному році назв книжок скоротилась на 35%, а тираж впав більш ніж на 68%. При цьому при незначному збільшенні у порівнянні з попереднім роком частки книг українською мовою за кількістю назв з 73% до 76%, вперше за останні роки зменшилась частка тиражу українських книжок. В 2019 році вона становила 84,4%, а в 2020 – 80%. Катастрофічну ситуацію з випуском українських книжок яскраво можна продемонструвати, якщо порівняти данні за останні 3 роки. В 2019 році тираж україномовних книжок у порівнянні з 2018 роком зріс на 65%, а у 2020 відзначається спад до попереднього року на майже 70 %. В абсолютних цифрах відбулось падіння з 30 млн. примірників до 9 млн. Така тенденція є надзвичайно загрозливою, особливо враховуючи, що в липні 2021 року вступає в дію стаття 26 закону про мову, згідно з якою «частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків».

ПРЕСА

Наявні дані за 9 місяців 2020 року свідчать також про суттєве зниження показників випуску газет і журналів як за назвами, так і за тиражами. Можна спрогнозувати, що кількість україномовних періодичних видань у 2020 році загалом зменшиться більш ніж на третину, а загальний тираж україномовних газет та журналів впаде більш, ніж удвічі. При цьому частка тиражу україномовних журналів становить лише 32,7%, а газет - 36,8 %, тоді як російськомовних – 61,5 % і 40,3% відповідно. Отже, преса в Україні залишається переважно російськомовною. Залишається сподіватися, що ситуація може покращитися ближче до набуття чинності в 2022 році норм закону про державну мову, які передбачають для більшості загальноукраїнських друкованих видань наявність версії українською мовою

«До 16 січня 2020 року Кабмін мав подати на затвердження Державну програму розвитку планування державної мови, якої сьогодні немає, - звернув увагу Тарас Кремінь. -  Влітку був підготовлений проєкт концепції, яка знайшла відгомін у багатьох міністерств. Але вона має перерости в державну програму і бути профінансована з бюджету. Також закон про державну мову вимагає створення курсів з безкоштовного вивчення української мови». 

Сергій Стуканов, координатор проєкту «Становище української мови», окреслив становище української мови в інформаційній сфері та сфері послуг. 

Зокрема, невтішна ситуація спостерігається з телебаченням. За законом, 75% ефіру має бути заповнене програмами українською. Однак він дозволяє зараховувати до квоти субтитровані українською програми.    У результаті 48-годинного моніторингу (6 популярних телеканалів по 8 годин) активісти руху одержали такі дані: програми українською мовою лунали 19 годин 40 хвилин (тобто 41,0% часу), програми українською та російською мовою – 6 годин 15 хвилин (13,0% часу), програми російською мовою – 22 години 05 хвилин (46,0% часу). Для порівняння, у жовтні 2018 року частка україномовного контенту складає  64,4%.

Також активісти зробили дослідження щодо використання української мови в сфері послуг  - меню, спілкування в закладах харчування та магазинах, у громадському транспорті. У Києві за цими показниками ситуація досить добра.  До речі, з 16 січня 2021, мова обслуговування в усіх закладах за замовчуванням має бути українська. 

ІНТЕРНЕТ

Станом на осінь 2020 року з території України частіше відбуваються заходи на російську версію Вікіпедії, аніж на українську. Водночас треба відзначити, що відвідуваність української Вікіпедії з року в рік зростає протягом усієї її історії. За 2019 в українській Вікіпедії здійснено 707,5 млн переглядів сторінок проти 602,4 в 2018 (+17 %). Абсолютне річне зростання становило 105 млн переглядів.

Також в результаті моніторингу з’ясувалося, що вживання української мови в соціальних мережах є критично малим: лише кожен шостий пост написаний нею. Приблизно таке саме співвідношення і серед особистих акаунтів, і серед сторінок організацій. Більше того, охоплення цих постів в середньому менше, ніж охоплення російськомовних.

З повною версією огляду можна ознайомитися на сайті.

Також до свята пропонуємо почитати про знакові експонати чотирьох київських музеїв, які присвячені українській мові, писемності та видатним особистостям.