90 років тому у столиці відкрився перший збудований за радянських часів кінотеатр

90 років тому у столиці відкрився перший збудований за радянських часів кінотеатр

8 листопада 1930 року — знакова дата для Києва. У цей день на вулиці Костянтинівській, 26 (тоді Шолом-Алейхема) було відкрито перший збудований за радянської влади кінотеатр «Жовтень». Це багатозальний кінотеатр зі звуковим обладнанням, розрахований на 680 місць. 

На місці споруди раніше знаходилась садиба підприємця Якова Каплера. Його син Олексій Каплер — відомий київський кінодраматург, чиї фільми часто демонстрували в «Жовтні» пізніше.

Зведення будівлі відбулось на основі всесоюзного конкурсу 1928 року, де переміг Ной Троцький — іменитий ленінградський архітектор. Київський архітектор Валеріан Риков адаптував проєкт, що переміг, до конкретної земельної ділянки. Досвід зведення будівель для потреб кіноіндустрії архітектор вже мав, зокрема працював над спорудами кіностудії ім. Довженка. Архітектура кінотеатру виконана в дуже популярному в 1920-1930 роках стилі конструктивізму, якому притаманні простота та лаконізм у засобах вираження. 29 січня 1931 року кінотеатр, який тоді називався «Дев‘яте держкіно», відкрив свої двері для відвідувачів прем’єрним кінопоказом стрічки «Гегемон». На честь цієї події одна із зал «Жовтня» має ідентичну назву. 

«Жовтень» неодноразово реконструйовувався. Оновлювали не тільки архітектуру, але й технічне обладнання, добудовували нові приміщення. Після перенесення столиці УРСР до Києва кінотеатр перебудували в 1934-1936 роках за проєктом С. Бабулевича.

У роки окупації він називався «Глорія» та був одним із 13-ти подібних закладів, які функціонували в Києві. Після відновлення радянської влади в місті роботу кінотеатрів довелося налагоджувати заново, оскільки обладнання чинних за окупації кінотеатрів було вивезено або знищено. Попри черги та злидні тих років, перебої з електроенергією, часті зриви сеансів і довжелезні черги за квитками, вони збирали повні зали глядачів. Кінотеатр, як і раніше, був справжнім культурним центром Подолу. Там можна було не лише подивитись всі новинки соціалістичного кінематографа, але й з користю провести час. Зокрема, до послуг глядачів були читальний зал і бібліотека, кімната для настільних ігор (шашки, шахи, доміно). У підвалі знаходився тир, де всім охочим проводили уроки зі стрільби та військового маскування. У 1951 році під час капітального ремонту приміщення кінотеатру оздобили ліпними карнизами та фризами в дусі сталінського ампіру. Утім, пізніше їх прибрали. Саме тоді назва «Жовтень» стала офіційною. До 25-річчя установи 8-го листопада 1955 р. його вперше в Україні було обладнано для показу широкоекранних фільмів.

Сьогодні «Жовтень», який пережив пожежу 2014 року, залишається одним із найбільш атмосферних і популярних кінотеатрів міста.

Марія Катаєва, за матеріалами Музею історії міста Києва