До роковин «Розстріляного відродження» Юрій Винничук розповість про страту української інтелігенції

До роковин «Розстріляного відродження» Юрій Винничук розповість про страту української інтелігенції

Письменник презентує свою книгу, яку присвятив темі масових вбивств в урочищі Сандармох у Карелії – так званому «Розстріляному відродженню». 83 роки тому від кулі загинули прозаїк Валер’ян Підмогильний, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбаса та інші видатні українці.

Наприкінці жовтня та на початку листопада в Україні вшановують пам’ять розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти в карельському урочищі Сандармох. Тих, кого називають «Розстріляним відродженням».

Спеціально до дати наступного тижня, 3-го листопада, о 15:00 відбудеться онлайн-бесіда з письменником Юрієм Винничуком. У рамках ефіру Винничук презентує свою книгу «Соловецький етап. Антологія», яку він присвятив власне темі розстрілів інтелігенції в Карелії. Зустріч-присвята проходитиме в прямому ефірі на Facebook-сторінці Центральної районної бібліотеки ім. Є. Плужника.

Нагадаємо, що у 1937 році впродовж п’яти днів – з 27 жовтня до 4 листопада – в урочищі Сандармох масово вбили 1111 українських науковців, драматургів та письменників.

Зокрема, Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Леся Курбаса, Павла Филиповича, Миколу Куліша, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського та багатьох інших. Впродовж кількох днів знищили фактично цвіт української нації.

Загалом лісове урочище Республіки Карелія Сандармох у 30-х роках стало братською могилою для майже 7 тис. розстріляних органами НКВС людей різних національностей. Серед жертв – переважно спецпоселенці та в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл.

Раніше Служба безпеки України оприлюднила розсекречені архіви КДБ СРСР про «Розстріляне відродження». Документи сьогодні доступні в електронному форматі.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»