Проект зонінгу столиці кияни розглядають мало не під мікроскопом

Тривають публічні презентації проекту зонування центральної частини Києва. Минулої середи відбувся вже сьомий захід за участю архітекторів, місцевих мешканців, депутатів і громадськості.
Сам по собі зонінг має, зрештою, утвердити прості й зрозумілі правила забудови – і інвестори, і місцеві жителі повинні завчасно знати, що й де можна будувати. Власне, такою є світова практика містобудування, коли за допомогою зонінгу громада визначає функціональне призначення території, обмеження щодо висотності, щільності забудови тощо. Це виключає дискусії стосовно конкретного будинку на кшталт «подобається – не подобається» та певним чином захищає інвестора.
«Вечірка» поспілкувалася з мешканкою Подолу, архітектором Тетяною Максименко, котра підготувала понад 30 зауважень лише за своїм районом проживання.
- Дуже багато зауважень стосуються відповідності функціонального призначення територій у проекті зонінгу нинішнім реаліям, – пояснює пані Тетяна. – Наприклад, фонтан «Самсон» не позначено як пам’ятку архітектури, а ми знаємо про зазіхання на довколишню територію сусіднього ресторану. Сквер на вулиці Сковороди, 3,5 позначено як громадсько-житлова забудова, храми зараховано до категорії Г4 (музеї), що дозволяє будівництво торговельних площ. А Гостинний двір віднесено до категорії Г6 (науково-дослідний центр): то торговельного центру не буде, а сюди переїде «Могилянка»? На ці питання немає відповідей…
Схожі недоречності існують з Поштовою площею, де території і ще недобудованого торговельного центру, і Річкового вокзалу, де планується ресторанна галерея, мають транспортну функцію. Питання в Тетяни Максименко є щодо доцільності існування між Контрактовою площею та Флорівським монастирем військової частини та шумового навантаження на район від… аеропорту.
Офіційна процедура громадських слухань щодо зонінгу центру триватиме до 15 березня, але пропонується подовжити її до завершення презентацій проектів зонінгу всіх територіальних одиниць центру міста.
- Ми підготували й подали відповідне депутатське звернення, аби подовжити термін громадських слухань і затверджувати зонінг лише після обговорення всіх планувальних утворень центральної частини Києва, – заявила Ольга Балицька, депутат Київради, член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. – Слід наголосити на безлічі порушень, які ми виявили. Наприклад, у Чкалівському сквері передбачається можливість зведення будівель до 9 поверхів!
Утім, зонінг теж не все вирішує. Приміром, під час обговорення зонінгу історичної місцевості Паньківщина, що неподалік залізничного вокзалу, мешканці вулиці Вєтрова скаржилися на те, що через спорудження декількох будинків з великими підземними паркінгами вони тепер відчувають рух кожного потяга метро – тут на глибині проходить лінія підземки.
- Це насправді не питання зонінгу, а питання виконання ДБН (Державних будівельних норм), – пояснив «Вечірці» Денис Філіппов, експерт у сфері міського господарства. – Забудовник, зводячи паркінг, змінив акустичний вплив від метро на більш ранню забудову. Крім того, мали бути вжиті заходи з додаткової гідроізоляції існуючих будинків. Були випадки, коли за документами, підписаними ЖЕКом, це робилося, а насправді – ні.
У наших умовах зонінг має затверджуватися Київрадою після ухвалення нового Генерального плану, а він нині в підвішеному стані. Звідси й невизначеність, відповідно до зауважень киян, щодо зонінгу центру міста.