В Муніципальній галереї мистецтв презентують твори Валерія Франчука, присвячені Кобзарю

В Муніципальній галереї мистецтв презентують твори Валерія Франчука, присвячені Кобзарю

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Валерій Франчук – знаний художник в Україні і за кордоном, автор більше 4 тисяч картин,164 персональних виставок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка і премії імені Василя Стуса, твори якого прикрашають приватні колекції і музейні фонди всього світу. Його відношення до Шевченкового «Кобзаря» особливе. 

– До Біблії теж не всі ставляться з серцем, а тим більше вивчають, чи хоч читають її. Та вона від того не стає для людства менш святою книгою буття. Так само і з «Кобзарем»! – ділиться пан Валерій своїми роздумами із кореспондентами «Вечірки». – Є люди, які взагалі цю святу книгу не бачили, не читали, не знають. Є такі, які стараються перекроїти все на свій лад. А є чисті помислами люди, що живуть «Кобзарем», як вірні Біблією. Через те «Кобзар» нашого Пророка Тараса Шевченка є насправді Біблією на всі часи, на всі віки. «Кобзар» і «Біблія» завжди поряд лежать у мене на столі, і не має дня, щоб я не звернувся до них  і знайшов відповідь на свої питання. 

На виставці, яка відкрилась в Муніципальній галереї на Троєщині в День народження Тараса Шевченка представлено 70 картин із 200, які складають цілий цикл «Кобзар у творах Валерія Франчука». Кожна із них – це рядок із Шевченкового твору, який ніби оживає і стає зримим для всіх: «З дівчатами на вигоні…» («Перебендя»), «По діброві вітер віє…» («Тополя»), «Чи то на те Божа воля…» («Хустина») і багато інших. 

На відкритті виставки зібрались численні шанувальники таланту Валерія Франчука, мистецтвознавці, науковці і просто друзі. «Я не можу відірватися від цієї «стіни» з картинами Валерія. Вона настільки потужна, що нагадує мені мексиканський монументалізм, – висловлює своє враження мистецтвознавець Олексій Титаренко. – Мистецтво – це дух часу. Думаю, що нині не час малювати квіточки. Нині час потужного і сильного мистецтва, який демонструє Валерій Франчук. Він просто створений для великої форми, тому впевнений, що потрібно на Троєщині відкрити музей Валерія Франчука»

Давній друг художника, поет і філософ Анатолій Горовий у своїй промові підкреслив: «В той час, коли багато митців чекають «осяяння», Валерій Франчук працює в майстерні з 8 години ранку. Він – інтелігент-селянин, який трудиться над створенням своїх творів, як робітник металург або фермер на селі». Ще одна шанувальниця таланту художника – колекціонер, медик за фахом Вікторія Курбанова переконана, що картини митця – це абсолютно фантастичний сплав українського смутку і сонячного світла. «Це та енергія, яка веде вперед до національної ідеї. Я впевнена, що здоров'я нації тримається на такому духовному мистецтві», – підкреслила вона.

Сьогодні народний художник Валерій Франчук, який став народним задовго до отримання цього звання і завдячуючи старанням якого і була відкрита Муніципальна галерея мистецтв на Лівому березі Києва, мріє про те, що знайдуться добрі люди і допоможуть у виданні його альбому, макет якого давно підготовлений, з такою ж назвою, як і виставка – «Кобзар у творах Валерія Франчука». А ще одна його мрія, щоб у кожному районі Києва була своя муніципальна галерея. «Це перша, але не остання галерея мистецтв, – впевнений він. –  Думаю, що за підтримки нашого мера – Віталя Кличка і Діани Попової – директора Департаменту культури КМДА, без яких би не розпочала свою роботу і ця галерея, такі заклади культури будуть незабаром відриті в Києві».