Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у Києві презентував дослідницькі проєкти

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у Києві презентував дослідницькі проєкти

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» презентував онлайн платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами, над якими працює вже протягом дев’яти місяців. Вони стануть основою майбутнього Меморіалу в Києві, який має на меті гідно вшанувати пам'ять жертв Бабиного Яру.


ІМЕНА: всі жертви трагедії

Мета проєкту – скласти повний об’єднаний список всіх жертв трагедії Бабиного Яру та виявити невідомі імена загиблих, уточнити дані. На сьогодні загальна об’єднана Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» база імен жертв складає близько 19 тисяч. Дослідники Меморіального центру знайшли більше 900 нових імен, невідомих раніше, і доповнили склад сімей та особисті історії більше 3,5 тис. осіб. Завдяки спільній роботі з державними архівами вже було оцифровано більше 350 тис. документів. З них 200 тис. засекречених матеріалів часів нацистської окупації Києва та понад 130 тис. актових книг РАЦСів.
Ця робота дасть людям можливість отримати більше інформації про своїх родичів, дозволити скласти генеалогічне дослідження, а також відновити склад населення Києва до війни та в післявоєнний період. У рамках проєкту збирається найбільша база імен мешканців Києва ХХ сторіччя.

НАУКОВІ ПРОЄКТИ: історія і хроніки


Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру здійснює і підтримує мультидисциплінарні дослідження з історії розвитку територій Бабиного Яру у політичному, економічному і культурному вимірах/ Зокрема, працює над масштабним дослідженням «Бабин яр: територія та ландшафт пам'яті. Ілюстрована
енциклопедія».
Це найповніше систематичне викладення історії Бабиного Яру як символу Голокосту. Публікація запланована на вересень 2021 року, до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі здійснює, підтримує, розвиває та популяризує історичні дослідження з історії Голокосту на національному і на міжнародному
рівнях. Науковці та дослідники працюють над Хроніками Голокосту і Хроніками окупації Києва, готують до публікації архівно-кримінальні справи над причетними до знищення пацієнтів Павлівської лікарні, проводять ряд інших наукових досліджень. Також в рамках усноісторичного проєкту «Голоси» дослідники інституту записали вже майже півсотні інтерв’ю зі свідками Голокосту і Другої світової війни у 14 регіонах України.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ: минуле і сучасність

Глибинне дослідження території Бабиного Яру, проведене дослідниками Меморіального центру, вперше дає можливість детально описати та зрозуміти історію місця й того, як воно виглядає сьогодні, враховуючи усі зміни, які відбулися під час та після Другої світової війни. Це дозволить шукати відповідальне, базоване на фактах, цілісне для території всього яру архітектурне рішення майбутнього Меморіалу, у якому гідно будуть ушановані всі жертви трагедії. Дослідження вийде книгою до кінця року.

3D МОДЕЛЬ БАБИНОГО ЯРУ.

Спільно з Центром просторових технологій та міжнародною командою науковців була відтворена 3D модель території Бабиного Яру 1941 року. 

БАБИН ЯР. КОНТЕКСТ: історичні кадри

Режисер Сергій Лозниця працює над документальним фільмом про Бабин Яр. Це буде 20-25 епізодів, змонтованих з архівного матеріалу, знятого в період з
1941-го по 1961 рік. Кожний епізод – закінчений сюжет, прямо або побічно пов'язаний з трагедією Бабиного Яру. Відео епізодів будуть доступні на новій платформі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

ПРАВЕДНИКИ: історії та підтримка


2634 українця носять почесне звання Праведників народів світу. За кількістю Праведників Україна посідає 4 місце серед 51 країни. Це звання заснував ізраїльський Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем, щоб увіковічнити подвиг тисяч людей, які, ризикуючи життям, в окупованій нацистами Європі рятували євреїв від знищення.
В живих в Україні залишилося 19 Праведників народів світу. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підтримує журналістський проєкт «Слово Праведника», в рамках якого вже записані десятки інтерв'ю з Праведниками, членами їх сімей, знято 9 документальних фільмів. Спільно з фондом «Для тебе» відбувається доставка Праведникам адресної допомоги.
 
КОЛЕКЦІЯ: артефакти і книги


Ведеться робота над створенням колекції фізичних і цифрових фотографій, відеоматеріалів, хроніки, рідкісних книг про Голокост в Східній Європі і період Другої світової
війни. Меморіальний центр зібрав близько 12 тис. цифрових копій фотографій за період від початку століття і до 1960-х років з архівів по всьому світу, з них 6 тис. – це оригінали і негативи. В колекції понад 150 цінних артефактів – від листів киян до полотен відомих художників, які стануть частиною майбутніх виставок музею.
Створюється і бібліотека. Був виданий Каталог пам'ятників жертвам Геноциду в Україні. Меморіальний центр підтримав видання українською мовою «Чорної книги» Іллі Еренбурга та Василя Гроссмана, книг: «Геноцид: вступ в глобальну історію» Адама Джонса, «Маус. Сповідь вцілілого» Арта Шпігельмана, «Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація» Арі Фолмана і Давида Полонського, і англійською – «Ми хотіли жити» Бориса Забарка. Вже було відправлено більше 800 книг у 123 бібліотеки.
 
ЧЕРВОНА ТОЧКА ПАМ’ЯТІ. Історія через дослідження

Мета – запровадити новий підхід до вивчення історії: від заснованого на вивченні матеріалів з підручника до дослідницького, практико-орієнтованого. Учні будуть записувати короткі відеоінтерв’ю з людьми старшого покоління і запитуватимуть про найсильніші спогади про події 1939-1945 років. Також школярі досліджуватимуть домашні архіви та у співпраці із вчителями-наставниками та експертами місцевих музеїв будуть брати участь у дослідницьких експедиціях, аналізувати та оцифровувати музейні експозиції та колекції, не доступні широкому загалу. Знахідки учні додаватимуть на освітню інтернет-платформу «Колективна карта пам'яті», яка розпочне роботу вже 15 жовтня. Наразі у освітній проєкт залучено 17 шкіл з різних куточків України. 
 
РОЗМОВА: відеоінтерв’ю з українцями

Документальний онлайн проєкт має на меті почути позиції різних людей щодо того, як минуле впливає на сучасність, як традиції, що зберігаються десятиліттями, визначають наше сьогодення. «Розмова» – це відеоінтерв’ю з українцями. Під час бесіди співрозмовники діляться особистими, родинними спогадами, розумінням життєвих цінностей, подій минулого, спогадами переламних історичних подій Другої світової війни, думками про трагедію та сучасність Бабиного Яру.
Команда проєкту готова записати 50 тисяч інтерв'ю з жителями різних куточків України для того, щоб збудувати на основі історій великий веб-документальний інтерактивний проєкт. Приєднатися можуть усі охочі.
 
СЕРІЯ ХУДОЖНІХ ПРОЄКТІВ «ШЛЯХ».

Це реконструкція історичного, суспільного та емоційного контексту трагедії у Бабиному Яру. Спільно з журналістом Михайлом Зигарем Меморіальний центр Голокосту веде роботу над художньо-документальними проєктами «Інтерактивний щоденник» та «Аудіовистава», які через реальні історії свідків подій минулого розкажуть про трагедію Бабиного Яру.

Нагадаємо, у Бабиному Яру до роковин трагедії відкрили масштабні інсталяції

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»