Яка доля чекає на Башту Київської фортеці

Яка доля чекає на Башту Київської фортеці

Тривають протиаварійні роботи в Башті № 4 – складовій комплексу Київської фортеці. «Вечірній Київ» побував всередині вежі, аби з’ясувати, як рятують пам’ятку та що саме планують відкрити у старовинній будівлі.

фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка
фото Бориса Корпусенка

Цього року на відновлення Башти № 4, що на вул. Старонаводницькій, 2, столична влада виділила понад 10 млн грн. Адже раніше фахівці провели грунтовне дослідження і виявили – без протиаварійних робіт на об’єкті, який є пам’яткою національного значення, не обійтися. Лише укріпивши вежу, можна буде говорити про її повну реконструкцію.

Перший етап робіт стартував на початку вересня. На вежі працює Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління, яке виграло тендер. Зараз робочі розчищають покрівлю та відновлюють карниз – це необхідно для того, щоби заново перекрити дах і захистити 4-ту башту від опадів.

Насамперед взялись відновлювати покриття, яке повністю зруйноване. Будівельники зараз розбирають уламки від старої покрівлі, іржавий метал, викидають сміття – від старих чобіт до книг часів СРСР. Треба також викорчовувати дерева, які проросли в покриття і спричинили тріщини. Ще придатну цеглу намагаємось зберегти і використати, щоб будівля не мала вигляду новобудови, – розповів «Вечірньому Києву» Олександр Бугай, головний інженер підрядної організації.

Загалом протиаварійні роботи планують завершити до кінця року. Втім, зі слів головного інженера, через складність об’єкта, терміни не остаточні.

– Під час демонтажу виявили нові деталі, не враховані у проєкті. Наприклад, між першим і другим поверхами, між другим і горищем – є склепіння, які також тримають навантаження. Коли розпочали демонтаж, помітили, що цегла склепінь розібрана – замість трьох цеглин, є лише одна. Такі нюанси ускладнюють процес. Потрібно вносити зміни до проєкту, а все це також впливає на терміни. Не за горами і похолодання. Зараз головне завдання – не дати споруді розвалитись, бо загальний стан майже критичний, – наголошує Олександр Бугай.

Після перекриття даху, підрядник має також зацементувати фундамент, облаштувати підпірні елементи, провести вогнезахист дерев'яних і металевих конструкцій, посилити арки, відреставрувати цегляну кладку вежі і викласти доріжки.

Чому не можна припиняти реставраційні роботи

Проєкт укріплення Башти № 4 розробив Київський інститут «УкрНДІпроектреставрація». Архітектори категорично не рекомендують припиняти роботи після того, як фінішують протиаварійні заходи. В іншому випадку – виділені містом кошти просто будуть викинуті на вітер.

– Відновлення об’єкту треба продовжувати, бо споруда буде й дальше руйнуватись. І якщо відкласти капітальну реставрацію на кілька років – колись доведеться починати процес заново і ще раз витрачати бюджетні кошти на протиаварійні роботи. Тому ідеально – одразу після завершення укріплення приступати до комплексної реставрації. Треба розробляти і реалізовувати проєкт з пристосуванням під певну функцію, – наголосив виданню «Вечірній Київ» директор інституту «УкрНДІпроектреставрація» Василь Тимкович.

Архітектор каже, що завдяки унікальному фасаду та історичному минулому, у стінах 4-ї башти можна відкрити цілий громадський комплекс.

– Такі круглі споруди у Києві, та й в інших містах, дуже рідкісні об’єкти. Вони мають винятковий внутрішній простір, який можна цікаво обіграти. Мені, як киянину, було б цікаво побачити тут колись функціональний громадський простір. Звісно, треба зберегти музей, але також тут міг би бути чудесний артзал, наприклад. Бо зараз люди не завжди готові йти лише в музей чи на виставку. Тому потрібно також передбачити інфраструктуру – кав’ярню чи навіть ресторан. Можуть й офісні приміщення працювати. Тобто, це має бути функціональний об’єкт, який би приносив прибуток державі, – вважає директор інституту «УкрНДІпроектреставрація».

Зараз музей «Київська фортеця» готує документи до КМДА про виділення коштів, які необхідні для наступних етапів реставрації. Чи передбачать потрібні суми у бюджеті на наступний рік, поки що невідомо.

– Ми надзвичайно вдячні профільному департаменту і, зокрема, меру, які нас почули та виділили кошти на укріплення башти. Київській владі не байдужа доля історичної спадщини – а це дуже важливо! Втім, на повне відновлення вежі потрібні нові суми. Для початку треба розробити проєкт. За попередніми підрахунками тільки на додаткові протиаварійні роботи необхідно щонайменше 3 млн грн. Сподіваємося, що кошти виділять і реставраційні роботи продовжаться, – зазначила «Вечірньому Києву» генеральна директорка Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» Оксана НОВІКОВА-ВИГРАН.

Скільки ж саме коштуватиме реставрація «під ключ», вона наразі не готова відповісти. Останні підрахунки проводили ще чотири роки тому.

– Згідно із технічним висновком, який робили у 2016-ому, на комплексне відновлення Башти фортеці потрібно близько 6 млн євро, – каже гендиректорка музею.

Акустичний зал, творчий центр чи артпростір

Музей давно визначився із майбутнім призначенням споруди та має відповідну концепцію, але зараз першочергове завдання – зберегти.

– До реставрації у приміщеннях башти координували роботу учасники АТО/ООС та волонтерки, які плели сітки на передову. Безумовно, допомога фронту – надзвичайно важлива справа, але з початком протиаварійних робіт сторонні мали звільнити приміщення. Вони дуже переймаються подальшою долею Башти. Добре, що вдалось донести свою позицію щодо її майбутнього до активістів і знайти порозуміння. Адже одна добра справа не має заважати іншій, – акцентує Оксана Новікова-Вигран.

Музей вже отримував кілька пропозицій щодо майбутнього призначення вежі. Одна з яких — відкрити у стінах фортеці масштабний акустичний зал.

 – Насправді ця ідея мені дуже подобається. Тим більше – тут цікава акустика. Звучала також думка зробити осередок для митців: скульпторів, гончарів, ковалів. Але в першу чергу необхідно створити музейний простір. Звісно, для зручності відвідувачів, необхідно передбачити заклади харчування, сувенірні крамнички, ігрові кімнати для дітей. А, взагалі, було б добре оголосити конкурс на кращу ідею і почути думку киян, – запевнила Оксана Новікова-Вигран.

Заступник гендиректора Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» з наукової роботи Андрій Вялець додав, що зараз також думають про облаштування в підземному приміщенні поряд з Баштою артзали.

У 80-ті роки у вежі планували відкрити універмаг. Для цього прорили підземне приміщення, в якому готувались відвантажували товар. Це дуже цікава зала. У ньому можна облаштувати артзал для експозиції картин. У приміщенні виставляли б експонати, а в іншому була б, наприклад, лаунж-зона. Тут також можна проводити зустрічі та презентації. Важливо, що реалізація ідеї не коштуватиме дорого. І з мінімальними зусиллями та витратами, мали б нову цікаву локацію, – розповів заступник директора музею.

Історична довідка: Башта № 4 – одна зі споруд Київської фортеці, яка була зведена у XIX столітті. Будувалася протягом 6-ти років з 1833 по 1838р. Була найменшою з усіх башт фортеці, тому отримала назву «Мала». Первісно призначалася для лазарету кантоністів. Будівництво Башти коштувало 131 481 руб. 66 коп. У 43-х казематах могли розміститися до 500-х осіб з озброєнням та 22 гармати. Будівля Башти має круглу форму із внутрішнім двором. Фактично Башта №4 розташована на вул. Старонаводницькій, 2. Однак, в документах за 1979 рік зазначена адреса вул. Московська, 47.